Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Козак-2М
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
ББКМ «Козак-2М1» (абр. від Броньована бойова колісна машина) — бронеавтомобіль виробництва українського підприємства НВО «Практика».
На відміну від ББМ «Козак 2», який є рамним автомобілем на шасі Iveco Eurocargo 4×4 і задньою жорсткою підвіскою, Козак-2М1 має принципово іншу конструкцію: суцільнонесний корпус з повністю незалежною підвіскою.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Розробка нової версії розпочалась на основі спільного рішення Міністерства оборони України «На відкриття дослідно-конструкторської роботи на розробку спеціалізованого броньованого автомобіля для потреб Збройних Сил України, шифр „Козак-2М“».[1] За словами власника НВО «Практика» Олега Висоцького, ініціювали роботи зі створення автомобіля начальник Озброєння ЗСУ генерал-лейтенант Микола Шевцов і начальник Центрального автомобільного управління ЗСУ генерал-майор Олександр Сергій. Одними з ідеологів концепції автомобіля стали командувач ДШВ генерал-лейтенант Михайло Забродський і командувач ССО генерал-лейтенант Ігор Луньов, які мали безпосередній досвід бойових дій у російсько-українській війні і разом з колегами офіцерами сформували вимоги до майбутнього бронеавтомобіля.[2]
Вперше модель була представлена у 2016 році на виставці «Зброя та безпека».[3]
Державні випробування
У жовтні 2018 року почалися державні випробування.[2] Станом на лютий 2019 року Державний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки здійснював випробування, вони включали проходження бродів, їзду по бездоріжжі, зручність десантування та інше.[1] У липні 2019 року автомобіль пройшов державні випробування, які тривали понад пів-року.[4] Автомобіль за цей час пройшов 15,000 км у різних умовах,[5] з яких 5,300 км — по бездоріжжю.[2] Його було перевірено за понад 50 методиками.[2] За словами співробітника ДНДІ ВС ОВТ Сергія Кузіна, випробування прохідності відбувалися, зокрема, у місцях для руху суто гусеничної техніки.[5]
Remove ads
Опис
Узагальнити
Перспектива
Призначення
Козак-2М1 — тактичний бронеавтомобіль для невеликих бойових груп повною масою у 12 тонн.[1] Козак-2М1 є повноцінним броньовиком, призначеним для виконання широкого кола бойових завдань, і має класифікацію Міністерства оборони як «броньована бойова колісна машина», на відміну від багатьох інших бронеавтомобілів України, які класифікувалися як «спеціалізований броньований автомобіль». За оцінкою Міністерства оборони, «Козак-2М1» — це «компактний БТР».[6]
Конструкція
«Козак-2М1» має суцільнонесучий корпус-монокок, без рами, на якому встановлена повністю незалежна підвіска.[7][2] За словами виробника, незалежна підвіска і корпус-монокок дали такі переваги у порівнянні з виготовленням автомобіля на посилених рамних шасі: підвищена прохідність, вища плавність ходу по бездоріжжю на високих швидкостях, знижена загальна висота автомобіля.[2] Елементи підвіски постачаються компанією з Чехії, яка спеціалізується на виробництві підвісок для військових машин.[7]
- колісна формула: 4×4.
- бронекорпус: з рівнем балістичного захисту ПЗСА-5.
- десант: до 9 осіб.[уточнити]
- двигун: 5,9-літровий турбодизель IVECO, потужністю 280 к.с. і максимальним обертовим моментом 950 Нм.
- коробка передач: механічна, 6-ступінчаста, марки ZF
Remove ads
Озброєння
Модуль Aselsan
В липні 2018 року на Гончарівському військовому полігоні пройшла демонстрація нового бойового модуля, який був встановлений на бойовій колісній броньованій машині «Козак-2М». Проєкт модуля на бронемашині реалізують три компанії: турецька компанія Aselsan, державне Київське конструкторське бюро «Луч», приватне підприємство НВО «Практика», яке є розробником броньованої машини. Компанія Aselsan є розробником дистанційно керованого бойового модуля, системи управління цим модулем, а також засобів спостереження за полем бою — насамперед, тепловізора. Модуль може оснащуватись різними типами кулеметів, але головна його ударна сила — це український протитанковий ракетний комплекс «Бар'єр» у виконанні з чотирма ракетами на пусковій. Модуль оснащений одномоментними двигунами, які забезпечують швидкість перекидання осі прицілювання, за твердженнями представників турецької компанії, до 30° на секунду. За пусками спостерігала закордонна військова делегація.[8][9]
Вартість
Станом на грудень 2019 року вартість базової версії машини складала 10,5 млн грн. [10]
Модифікації
- ББМ «Козак 2М.1» — базова модель.
- ББМ «Козак 2М.2» — варіант «Козак-2М.1», відрізняється відсутністю другої пари дверей, модель представлена в 2016 році.
Потенційні
У грудні 2019 року генеральний конструктор ПП НВПП «Спаринг-Віст Центр» Юрій Сторонський повідомив, що вони працюють над створенням машини РХБ розвідки на базі автомобіля «Козак-2М». За його словами, завдяки новітнім технологіям, собівартість однієї доби хімічної розвідки становитиме 200 гривень на добу, у порівнянні із вартістю у 1000 євро/добу у БРДМ-2РХБ із витратними засобами на основі ферментів тваринного походження. Машину планувалося оснастити цифровою метеостанцією, сучасними системами навігації та зв’язку, збору й обробки даних, спостереження і життєзабезпечення екіпажу. Захист екіпажу забезпечать системи вентиляції і автоматизованого відбору проб і маркування.[11]
ББМ «Козак 2М.1»
ББМ «Козак 2М.2» з модулем «Іва»
Remove ads
Оператори
Україна
З жовтня 2018 по грудень 2019 року відбулись державні випробування, під час яких були всебічно перевірені ходові та експлуатаційні характеристики, проводилися обстріли та підриви. Вже 3 квітня 2020 року наказом міністра оборони України броньований автомобіль «Козак-2М1» прийнятий на озброєння Збройних Сил України[12].
Українські військові отримали 44 машини «Козак-2М1» 6 грудня 2021 року[13].
Десять машин отримав 73-й морський центр спецоперацій, 20 — 122-й окремий батальйон 81-ї аеромобільної бригади. Також сертифікати на броньовані автомобілі «Козак-2М1» отримав 3-й полк спеціального призначення[14].
24 квітня 2024 року воїни 225-го окремого штурмового батальйону ЗСУ отримали 15 бронемашин «Козак-2М1» та 25 «Козак-5».[15][16]
Remove ads
Застосування
Машини активно використовуються з моменту початку гарячої фази Російсько-української війни.
Див. також
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads