Козлова Ніколь Дмитрівна

Ніколь Дмитрівна Козлова (нар. 8 липня 2000, Торонто) — українська футболістка, нападниця національної збірної України.

Ніколь Козлова
Особисті дані
Повне ім'я	Ніколь Дмитрівна Козлова
Народження	8 липня 2000(2000-07-08)[1][2][3] (25 років)
	Торонто, Канада
Громадянство	Україна
Позиція	Нападниця
Інформація про клуб
Поточний клуб	«Глазго Сіті»
Юнацькі клуби
2015 2015—2016 2018—2021	ЮСГ Академі «Онтаріо РЕКс» «Торонто Скіліз» «Скарборо Юнайтед» «Вірджинія Тек»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2016 «Аврора Юнайтед» 1 (0) 2017 «Вудбридж Страйкерс» 11 (11) 2018—2019 «ДеРо Юнайтед» 8 (0) 2022—2023 «Кеге» 18 (4) 2023—2024 «Ворскла» 20 (16) 2024—н.ч. «Глазго Сіті» 32 (21)
Національна збірна**
Роки	Збірна	І (г)
2016 2017 2017—2019 2019—	Україна WU-17 Україна WU-18 Україна WU-19  Україна	3 (1) 3 (4) 9 (5) 47 (7)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 18 травня 2025.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 13 липня 2025.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Козлова.

Кар'єра

Ніколь Козлова народилася в Торонто, Онтаріо, в родині українців — Дмитра та Ольги Козлових. Ніколь має також молодшу сестру Майю та трьох братів — старшого Кирила, молодших Антона і Петра^[4].

У 2018 році місцем навчання Козлової був Вірджинський Тек, де вона виступала за місцеву футбольну команду «Virginia Tech Hokies women's soccer»^[en][5].

У 2016 році Ніколь Козлова взяла участь у одному матчі за ФК «Аврора Юнайтед»^[6], після чого долучилась до команди «Вудбрідж Страйкерс», у складі якої забила 11 голів у першій лізі Онтаріо ^[7].

Після цього українська гравчиня розпочала свою футбольну клубну кар'єру на європейському континенті. У 2022 році Козлова приєдналася до жіночої команди футбольного клубу «Кеге» з Данії^[8][9][10]. У складі датської команди двічі вигравала чемпіонат країни.

Коли Ніколь було 23 роки у неї з'явилось бажання виступати на своїй історичній батьківщині, тому вона підписала річну угоду з українською «Ворсклою»^[11][12]. За сезон Козлова виграла золоті медалі чемпіонату України та національний кубок.

У липні 2024 року українська нападниця підписала контракт із клубом шотландської жіночої прем'єр-ліги «Глазго Сіті»^[13][14][15]

Кар'єра в збірній

Завдяки подвійному громадянству Козлова почала викликатися Федерацією футболу України у віці шістнадцяти років та була включена до складу збірної до 17 років. Починаючи з 2017 року виступала у складі команди WU-19

У 2019 році надійшов перший виклик до національної збірної від тренерки Наталії Зінченко, яка включила Козлову до складу команди на кваліфікаційну гру до Чемпіонату Європи 2022 року проти збірної Німеччини. 5 жовтня Ніколь Козлова в тій грі замінила на 73-й хвилині Тамілу Хіміч, коли збірна України вже поступалася німкеням з крупною різницею в рахунку, кінцевий результат матчу 8-0.

Пізніше Зінченко також викликала Козлову на Кубок Пінатара 2020, де 7 березня 2020 року вона забила свій перший гол за збірну, відкривши рахунок на 18-й хвилині в переможному матчі проти Північної Ірландії (4:0)^[16][17].

18 вересня 2020 року Козлова вперше вийшла у стартовому складі в офіційному матчі за збірну у грі проти Чорногорії^[18], а 22 вересня того ж року відзначилася дублем у ворота збірної Греції^[19].

Після зміни тренерів у збірної України, коли її у 2021 році очолив іспанець Луїс Кортес та у 2023 році українець Володимир Пятенко, довіра до Козлової не ослабла і її продовжували викликали для участі відбіркових матчах до чемпіонату світу 2023 року та чемпіонату Європи 2025 року, а також на матчі жіночої Ліги Нації.

Громадська діяльність

Родина Ніколь і американська жіноча футбольна ліга розробили проєкт, у рамках якого щороку одна українська спортсменка має можливість поїхати на навчання до Північної Америки. Першою хто з українських гравчинь переїхала до США по цій програмі, стала 16-річна Юлія Христюк, яка підписала контракт з одним із американських клубів^[5].

Активно підтримувала українців після російського вторгнення в Україну^[20] та переїхала зі Скандинавії до України під час війни.