Колібрі-лісовичок синьоголовий

Колі́брі-лісовичо́к синьоголовий^[4] (Thalurania glaucopis) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)^[5]. Мешкає в Південній Америці.

?Колібрі-лісовичок синьоголовий
Самець синьоголового колібрі-лісовичка
Самиця синьоголового колібрі-лісовичка
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина:	Колібрієві (Trochilidae)
Підродина:	Колібрині (Trochilinae)
Триба:	Trochilini
Рід:	Колібрі-лісовичок (Thalurania)
Вид:	Колібрі-лісовичок синьоголовий
Біноміальна назва
Thalurania glaucopis (Gmelin, JF, 1788)[2][3]
Ареал виду
Синоніми
Trochilus glaucopis J. F. Gmelin, 1788
Посилання
Вікісховище:	Thalurania glaucopis
Віківиди:	Thalurania glaucopis
ITIS:	555126
МСОП:	22687405
NCBI:	555357

Опис

Самець синьоголового колібрі-лісовичка

Синьоголові колібрі-лісовички

Довжина птаха становить 8-11 см, самці важать 4-6,1 г, самиці 4-5 г. У самців лоб і тім'я фіолетово-сині, решта верхньої частини тіла темно-верхня частина тіла. Хвіст роздвоєний, сталево-синій. Нижня частина тіла зелена, блискуча, нижні покривні пера хвоста зеленуваті або блакитнуваті. Хвіст сталево-синій. Дзьоб середньої довжини, чорнуватий, знизу на кінці темно-коричневий.

У самиць верхня частина тіла повністю зелена. нижня частина тіла білувата або блідо-охриста. Хвіст легко роздвоєний, центральні стернові пера зелені, металево-блискучі, крайні стернові пера сталево-сині з білими кінчиками. У молодих самців лоб і тім'я бірюзово-блакитні. пера на горлах поцятковані білуватими смугами, нижня частина тіла поцяткована сірувато-коричневими плямами.

Поширення і екологія

Синьоголові колібрі-лісовички мешкають на південному сході Бразилії (від Баїї до Ріу-Гранді-ду-Сул), на північному сході Аргентини (Місьйонес), на сході Парагваю і півночі Уругваю. Вони живуть у вологих рівнинних атлантичних лісів, у вологих чагарникових заростях, в парках і садах. Зустрічаються на висоті до 850 м над рівнем моря.

Синьоголові колібрі-лісовички живляться нектаром різноманітних квітучих рослин, чагарників і дерев, а також дрібними комахами, яких ловлять в польоті або збирають з рослинності. Сезон розмноження у них триває з вересня по лютий. Гніздо чашоподібне, робиться з м'якого рослинного пуху, рослинних волокон і луски деревоподібної папороті, зовні покривається лишайниками. Воно розміщується на горизонтальній гілці дерева або в розвилці між гілками, на висоті від 1,5 до 3 м над землею. В кладці 2 яйця розміром 12,2-15×7,8-10 мм і вагою 0,5 г. Інкубаційний період триває 15 днів, пташенята покидають гніздо через 20-25 днів після вилуплення.