Константинов Костянтин Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Константинов.

Костянтин Іванович Константинов (рос. Константин Иванович Константинов) (* 6 квітня 1818, Варшава — † 12 січня 1871, Миколаїв) — російський винахідник в області артилерії, ракетної техніки, приладобудування й автоматики, генерал-лейтенант.

Константинов Костянтин Іванович
Народився	6 квітня 1818(1818-04-06)  Варшава, Російська імперія
Помер	12 січня 1871(1871-01-12) (52 роки)  Миколаїв, Миколаївське військове губернаторство, Російська імперія
Поховання	Нивнеd
Країна	Російська імперія
Діяльність	науковець, інженер, військовослужбовець
Галузь	ракетобудування і розробка авіакосмічної техніки
Alma mater	Михайлівське артилерійське училище
Знання мов	російська[1]
Заклад	Михайлівська військова артилерійська академія
Військове звання	генерал-лейтенант
Батько	Костянтин Павлович
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Родовід

Павло I

Костянтин I

Софія Марія Доротея Авґуста Луїза Вертемберзька

Костянтин

Клара Анна де Лоран

Біографія

Народився у Варшаві. Батьком його був великий князь Костянтин Павлович (1779—1831) (син імператора Павла I). Матір'ю була людина не блакитної крові — французька актриса Клара-Анна Лоран (1799—1857). При народженні майбутнього вченого назвали на честь батька Костянтином Костянтиновичем Константиновим. У 1820 р. його записали вихованцем князя І. А. Голіцина (1783—1852), у зв'язку з чим в 1837 р. він став Івановичем. Закінчив створене Засядьком Артилерійське училище в Петербурзі.

В 1844 році винайшов балістичний прилад і циліндр для навісної стрільби з гладкоствольних гармат, який давав змогу визначити швидкість польоту артилерійського снаряда в будь-якій точці траєкторії. 1847 побудував ракетний балістичний маятник за допомогою якого можна було встановити закон зміни швидкості ракети від часу. Крім того за допомогою цього приладу Константинов визначив вплив форми і конструкції ракети на її балістичні властивості, заклавши таким чином основи проектування ракет.

З 1849 року очолив тамтешній ракетний заклад, а також водночас керував Охтомським капсульним заводом. З 1861 року К. Константинов керував будівництвом ракетного заводу у Миколаєві, а 1867 року — його роботою. Він створив бойові ракети, які пролітали 4-5 км, розробив технологічний процес виготовлення ракет з автоматичним контролем і управлінням окремими операціями. Він автор кількох книг, присвячених бойовим ракетам.

Помер у Миколаєві, Прах генерал-лейтенанта К. І. Константинова похований у каплиці села Нивне Чернігівської губернії (нині Брянська область).

Вшанування пам'яті

Українська марка із портретом К. І. Константинова

Меморіальна дошка на будинку, де жив Константинов К.І.

У 1960-х роках за видатні заслуги Костянтина Константинова перед Вітчизною в справі розвитку ракетної техніки його ім'ям був названий кратер на зворотному боці Місяця (20 ° пн. ш., 159 ° с. д., діаметр 69 км).

У Москві, в північній частині міста, одна з вулиць, названих на честь піонерів ракетної техніки, отримала його ім'я. А в Миколаєві, на розі вулиць Спаської та Артилерійської, на будівлі, де колись знаходилася контора ракетного заводу, з часів СРСР збереглася меморіальна дошка: «У цьому будинку працював видатний російський учений, основоположник експериментальної ракетодінаміки Костянтин Іванович Константинов (1818—1871 рр..)».