Копичинецький повіт

Копичине́цький пові́т — адміністративна одиниця Тарнопольського воєводства у 1925–1939 році. Територія Гусятинського району, котрий існував у 1940-2020 роках.

Копичинецький повіт
Powiat kopyczyniecki
Повіт на мапі воєводства
Країна	Польща
Воєводство	Тернопільське
Адміністративний центр	Копичинці
Населення:	88 600 (1931)
Площа:	841
Густота:	105
TERYT:	Код ISO:
Адмніністративний поділ
гміни міські 3 місько-сільські сільські 9
Адміністрація
Мапа
-

В австро-угорський період повітовим центром було містечко Гусятин, але внаслідок серйозний руйнувань Гусятина, після Першої світової війни адміністративний центром стає місто Копичинці, через що повіт перейменовано з Гусятинського на Копичинецький. Його населення становило 8 000.

Географія

Територія повіту становила 871 км². Населення станом на 1921 рік становило 85 991 осіб, за іншими даними 85 000 осіб.

Копичинецький повіт розташований на південному сході воєводства. Зі ходу по річці Збруч проходив кордон з Радянським Союзом. На півночі повіт межував з Скалатським і Теребовлянським, на півдні з Чортківським і Борщівським повітами.

У складі Тарнопільського воєводства

Адміністративний поділ

Копичинецький повіт

1 квітня 1927 р. вилучені частини сільської гміни Перемилів Копичинецького повіту Тарнопольського воєводства і міської гміни Хоростків та з них утворена самоврядна гміна Софіївка^[1].

Розпорядженням Ради міністрів вилучено 1 квітня 1929 р. сільську гміну (самоврядну громаду) Сорока зі Скалатського повіту і приєднано до Копичинецького повіту^[2].

15 червня 1934 р. з Копичинецького повіту передані до Теребовлянського повіту села Мшанець, Великий Говилів, Малий Говилів, Вітосівка, Софіївка^[3].

У відповідності до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 14 липня 1934 року «Про поділ повіту Копичинецького у воєводстві Тернопільському на сільські ґміни»^[4], 1 серпня 1934 року в повіті були утворені об'єднані сільські ґміни (відповідають волостям)

Міста (Міські ґміни)

1. м. Гусятин
2. містечко Копичинці — місто з 1934.
3. містечко Хоростків — міська ґміна та статус міста з 1934^[5].

Сільські ґміни

Кількість:

1920—1927 рр. — 51

1927—1929 рр. — 52

1929—1934 рр. — 53

1934 р. — 48

1934—1939 рр. — 9

Об'єднані сільські ґміни 1934 року		Старі сільські ґміни	Кількість
1	Ґміна Васильківці	Васильківці, Крогулець, Мишківці, Новий Нижбірок, Старий Нижбірок, Целіїв, Шляхетський Нижбірок	7
2	Ґміна Великі Чорнокінці	Босири, Великі Чорнокінці, Малі Чорнокінці, Товстеньке, Чорнокінецька Воля	5
3	Ґміна Городниця	Городниця, Постолівка, Раків Кут, Самолусківці	4
4	Ґміна Гусятин	Вільхівчик, Личківці, Суходіл, Трибухівці, Чабарівка	5
5	Ґміна Копичинці	Гадинківці, Жабинці, Заремба Коцюбинці, Котівка, Майдан, Оришківці, Тудорів	8
6	Ґміна Пробіжна	Гринківці, Пробіжна	2
7	Ґміна Сидорів	Васильків, Зелене, Коцюбинчики, Кривеньке, Сокиринці, Сидорів, Шидлівці	7
8	Ґміна Сухостав	Сухостав, Яблунів	2
9	Ґміна Хоростків	Верхівці, Карашинці, Клювинці, Перемилів, Увисла, Сорока (з 01.04.1929), Хлопівка, Хоростків (до 01.08.1934)	8
передано до Теребовлянського повіту		Великий Говилів (до 15.06.1934), Вітосівка (до 15.06.1934), Мшанець (до 15.06.1934), Малий Говилів (до 15.06.1934), Софіївка (з 01.04.1927 до 15.06.1934)	5

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення

У 1907 році українці-грекокатолики становили 60 % населення повіту^[6].

Під час перепису 1931 року проживало 88 614 мешканців. Польський уряд подав спростовані сучасниками^[7] цифри визнання рідною мовою:

• українську — 45,196 осіб — 51.0 %
• польську — 38,158 — 43.1 %
• Мову їдиш — 5,164 — 5.8 %
• іншу — 96 — 0.1 %

У 1939 році в повіті проживало 94 110 мешканців (57 250 українців-грекокатоликів — 60,83 %, 22 655 українців-римокатоликів — 24,07 %, 5 515 поляків — 5,86 %, 1 120 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,19 %, 7 545 євреїв — 8,02 % і 25 німців та інших національностей — 0,03 %)^[8].

Радянський період

27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Тернопільської області^[9].

17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на Копичинецький, Гусятинський і Пробіжнянський райони.