Крогулець

Кро́гулець (давніше: Крегулець) — село в Україні, у Васильковецькій сільській громаді Чортківського району Тернопільської області. До 2015 адміністративний центр колишньої Крогулецької сільської ради.

село Крогулець
Став у Крогульці Став у Крогульці
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Васильковецька громада
Код КАТОТТГ	UA61060090040094780
Основні дані
Перша згадка	1574
Населення	869
Поштовий індекс	48256
Географічні дані
Географічні координати	49°06′01″ пн. ш. 26°00′25″ сх. д.H G O
Водойми	р. Нічлава
Найближча залізнична станція	Кругулець
Місцева влада
Адреса ради	48257, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Васильківці, вул. Незалежності, буд. 54
Карта
Крогулець
Крогулець
Мапа
Крогулець у Вікісховищі

Дорожній знак при в'їзді в село

Церква Св'ятої Параскеви XVIII ст

Будинок культури

Капличка

Статуя Божої Матері на околиці села

Географія

Розташоване у верхів'ї р. Нічлава (ліва притока Дністра) на берегах одного з її витоків, за 15 км від районного центру, залізнична станція на лінії Копичинці–Ярмолинці. Через Крогулець пролягає автошлях Гусятин–Копичинці.

Територія — 4,71 кв. км. Дворів — 257 (2014).

Адміністративне підпорядкування

• Хорватське племінне об'єднання (8—10 ст.),
• Київська Русь (10—11 ст.),
• Теребовлянське князівство (1084—1141),
• Теребовлянська земля Галицького князівства (1141—1199),
• Галицько-Волинське князівство (1199—1349),
• Подільське князівство (1363—1404),
• Скальський округ (кін. 14 ст.),
• Велике князівство Литовське (1404—1434),
• Королівство Польське (1434—1569),
• Перша Річ Посполита (1569—1672),
• Османська імперія (1672—1699),
• Перша Річ Посполита (1700—1772),^[1]
• Габсбурзька монархія, Австрійська імперія, Австро-Угорщина (1772—1810, 1815—1915, 1917—1918),
  • Село громада Крогулець деканат Крогулець циркулу Заліщики Австрійської імперії (за Йосифинською метрикою — 1785—1788),
  • Гміна Крогулець Циркул Чортків Австрійської імперії (за Францисканською метрикою — 1815—1854),
  • Гміна Крогулець Гусятинського повіту Австро-Угорщини (1863—1914),
• Російська імперія (1810—1815),
• Російська імперія (1915—1917),
• Тернопільської військової области ЗУНР (1918—1919),
• Друга Польська Республіка (1920——1939),
  • Гміна Васильківці Копичинецького повіту Тернопільського воєводства Друга Польська Республіка (1921—1939),
• Крогулецька сільська рада Гусятинського району Тернопільської области УРСР (СРСР) (1939—1941),
• Крайсгауптманшафт Чортків (1941—1944),
• Крогулецька сільська рада Тернопільської області
  • Гусятинського (1944—1959), Копичинецького (1960—1963), Чортківського (1963—1965), Гусятинського (1965—1991) району УРСР (1944—1991)
  • Гусятинського району (1991—2015) України
• Васильковецька сільська територіальна громада
  • Гусятинського району (2015—2020) Тернопільської области України,
  • Чортківського району (від липня 2020) Тернопільської области України.

Топоніміка

Назва поселення вказує, що за номінацією утворення воно могло виникнути від прикметник круглий, в значення округлий. Тобто воно відображає особливість тополандшафту навколишньої території, на якому розміщене село. Це навколишня територія населеного пункту, яка знаходиться на поверхні округлої форми^[2][3].

Історія

Крогулець на давніх мапах

Крогулець на мапі фон Міґа, XVIII ст.

Крогулець на австрійській топографічній мапі, 1861—1864 рр.

Крогулець на австрійській топографічній мапі, 1869—1887 рр.

Мешканці Крогулець у святковому одязі (початок XX ст.)

Давні часи

У селі виявлено старожитності трипільської, омарівської, голіградської, черняхівської та ранніх слов'ян культур^[4].

Середньовіччя, Новий Час

3 березня 1578 р. король Стефан Баторій надає Станіславу Копичинському привілей на заснування містечка на німецькому (тевтонському) праві на своєму ґрунті, що по-простому зветься Крогулець та знаходиться на річці Нічлаві та біля лісу Вісєнча^[5].

У XVIII—XIX ст. — село у власності Городиських.

1884 р. прокладено залізницю з Чорткова до Гусятина.

XX століття

В 1905 р. відбувся селянський страйк, який влада придушила за допомогою війська.

У 1940 р. органи НКВС заарештували і знищили членів місцевого осередку ОУН — Теодора Антонюка (1921–1941), Михайла Мальського (1920–1941), Василя Парастюка (1922–1941), Івана Процишина (1910–1941), Василя Рога (1918–1941), Дмитра Родича (1919–1941).

Від 6 липня 1941 р. до 23 березня 1944 р. — під нацистською окупацією. В роки німецько-радянської війни до Червоної армії мобілізовано зі села 231 осіб, з них 64 не повернулися додому.

Понад 30 крогулівчан були репресовані під час національно-визвольної боротьби українського народу середини 20 ст. В УПА загинули: Ярослав Багрій (1914–1946), Іван Прокопишин («Ніч»; 1914–1946), Ярослав Прунько (1926–1946), Степан (1921–1946) і Теодозій (1927–1947) Роги, Василь (1918–1945) і Деонізій (1923–1945) Стефанці, Василь Чорній (“Хмара”; 1915–1946).

Період Незалежности

З 24 липня 2015 року Крогулець належить до Васильковецької громади^[6].

З 1 вересня 2017 року на платформі Кругулець зупиняється дизель-поїзд Тернопіль-Гусятин. Відправлення з Тернополя о 9.10.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Васильковецької територіальної громади^[7].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Гусятинського району, село увійшло до складу новоутвореного Чортківського району^[8].

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610231, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

• зареєстровано 628 виборців, явка 54,30%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 37,87%, за «Голос» — 9,76%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» і Всеукраїнське об'єднання «Свобода» — по 9,47%.^[9] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримала Алла Стечишин (самовисування) — 39,33%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 19,51%, за Миколу Люшняка (самовисування) — 13,72%^[10].

Релігія

• церква святої великомучениці Параскеви П'ятниці з дзвіницею (18 ст., ПЦУ; дерев'яні; реконструйовані; пам'ятки архітектури національного значення),
• церква святого Володимира Великого (2008; УГКЦ),

У селі є каплиця.

Пам'ятки

• Поселення Крогулець І (трипільська, голіградська, черняхівська та райковецька культури) — щойно виявлений об'єктів культурної спадщини, охоронний номер 1414;
• Поселення Крогулець II (голіградська та черняхівська культури) — щойно виявлений об'єктів культурної спадщини, охоронний номер 1415;
• Поселення Крогулець III (комарівсько-тшинецька, голіградська, черняхівська та райковецька культури) — щойно виявлений об'єктів культурної спадщини, охоронний номер 1416.

На південній околиці Крогульця росте дубовий ліс «Ріг».

Пам'ятники

Пам'ятник Борцям за волю України

У 1991 році насипано символічну могилу Борцям за волю України.

Споруджено:

• пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965),
• пам'ятник-погруддя Богданові Лепкому (1992; скульптор В. Садовник).

Встановлено:

• пам'ятні хрести на честь скасування панщини,
• громадського руху 2-ї половини 19 ст. за тверезість,
• воякам УПА, Борцям за волю України,
• меморіальну таблицю на будинку, де у 1891—1901 рр. проживала родина Лепких (1991).

Соціальна сфера

Колишня будівля сільської ради

Діяли філії товариств «Просвіта», «Луг», «Сільський господар», «Союз українок», Братство тверезості (за активної участі о. Ісидора Кисілевського (1848—1927), який із 1882 р. служив парохом у селі), кооператива.

Наприкінці 19 ст. збудовано приміщення для двокласної школи, де навчали українською мовою. У 1972 р. споруджено нову будівлю.

У 1948 р. організовано колгосп.

Діють школа, дитячий садочок, Будинок культури, бібліотека, літературно-меморіальний музей Б. Лепкого (1991) у місцевій школі, відділення зв'язку, фельдшерсько-акушерський пункт, три торгових заклади.

Населення

Станом на 2014 у селі (разом з хутором Канал) проживала 891 особа.

Чисельність населення, чол.
2001	2014
869	758

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[11]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	865	99.54%
російська	4	0.46%
Усього	869	100%

Відомі люди

Народилися

• Ярослава Волошин (нар. 1922) — педагог, громадська діячка в Канаді.
• Дарія Глібовицька (1863–1934) — співачка, піаністка, фольклористка.
• Омелян Глібовицький (1857—1905) — український греко-католицький священник, прозаїк, публіцист, громадський діяч^[12].
• Богдан Гринюка (нар. 1990) — науковець, історик, археолог, краєзнавець, кандидат історичних наук.
• Орест Савка (нар. 1939) — режисер, актор, заслужений діяч мистецтв України.
• Володимир Стефанець (1964 р. н.) — редактор, публіцист, заслужений журналіст України.
• Микола Лепкий (1878—1945) — педагог, політичний і просвітницький діяч, прозаїк-документаліст.
• Богдан Кисілевський (1887–1957) — лікар, громадський діяч.
• Андрій Місяць (1977—2022) — лікар, організатор охорони здоров'я^[13].

Перебували

• Лонгин Глібовицький (1848—1920) — адвокат, літератор, громадський діяч^[14].
• о. Михайло Глібовицький^[15] — священник та письменник.
• о. Сильвестр Лепкий (1845–1901), батько братів Лепких;
• Ігор Ґерета — археолог, краєзнавець, громадсько-політичний діяч.
• Федір Погребенник — доктор філологічних наук.
• Євген Прісовський — доктор філологічних наук.
• Роман Смик — доктор медицини, племінник Богдана Лепкого.
• Томаш Городиський — дідич села, польський політик (крайній консерватор)^[16]

У літературі

У 1936 році видано 1-шу частину трилогії Б. Лепкого «Казка мойого життя» — «Крегулець».

У 2019 році Богдан Гринюка видав книгу «Коцюбинці та Чагарі: історико-краєзнавчий нарис»^[17]..