Кордабньов Володимир Олександрович

Володи́мир Олекса́ндрович Кордабньо́в (10 квітня 1964(19640410) — 7 серпня 2014) — майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Кордабньов Володимир Олександрович
Майор
Загальна інформація
Народження	10 квітня 1964(1964-04-10) Дніпродзержинськ
Смерть	7 серпня 2014(2014-08-07) (50 років) Мар'янівка
Alma Mater	Тюменське вище військово-інженерне командне училище імені маршала інженерних військ А. І. Прошлякова
Псевдо	«Брабус»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування	«Кривбас»
Війни / битви	Афганська війна (1979—1989) Війна на сході України Бої на українсько-російському кордоні 2014 Бої за Іловайськ
Командування
начальник інженерної служби
Нагороди та відзнаки

Короткий життєпис

Народився 1964 року в місті Дніпродзержинськ у родині інженерів-металургів та енергетиків. Закінчив Тюменське вище військово-інженерне командне училище імені маршала інженерних військ А. І. Прошлякова. Командир роти прикордонних військ КДБ СРСР. Ветеран-«афганець». Брав участь у боях на Кавказі. Працював майстром на Дніпровському металургійному комбінаті в доменному цеху.

Доброволець; майор, начальник інженерної служби 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас».

Бійці батальйону мали завдання встановити блокпост поблизу Мар'янівки (Старобешівський район, Донецька область), та натрапили на угруповання терористів у цьому районі. У бою 7 бійців зазнали поранень, а майор Кордабньов загинув. У бою також брали участь бійці розвідувального батальйону з Черкаського, 3-го оп СпП, 51-ї ОМБР, «Правого сектору», було зруйновано блокпост і ДОТ супротивника, знищено машину з прибулим підкріпленням бойовиків. Усього ліквідовано до роти терористів. Тоді ж поліг Максим Кочура.

Залишилися дружина Вікторія, доросла донька Альона і неповнолітній син Богдан.

Похований у місті Дніпродзержинськ.

Нагороди та вшанування

• 15 травня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)
• його портрет розміщено на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» в Києві: секція 2, ряд 8, місце 17
• відзнака 40-го батальйону «Мужність. Честь. Закон.» (посмертно)
• нагороджений пам'ятною відзнакою міського голови — нагрудним знаком «Захисник України» (розпорядження міського голови м. Кам'янське від 11.10.2016 року; посмертно)
• Іловайський Хрест (посмертно)
• вшановується 7 серпня на щоденому ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії на Сході України^[1]