Коровай Олександр Миколайович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коровай.

Олександр Миколайович Корова́й (21 червня 1928, М'ястківка — 10 серпня 2011, Івано-Франківськ) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1970 року. Один з ініціаторів створення Івано-Франківського обласного художнього музею та Івано-Франківського відділення Спілки художників^[1]. Батько художника Олександра Коровая.

Коровай Олександр Миколайович
Народження	21 червня 1928(1928-06-21)  М'ястківка, Тульчинська округа, Українська СРР, СРСР
Смерть	10 серпня 2011(2011-08-10) (83 роки)
	Івано-Франківськ, Україна
Країна	СРСР  Україна
Жанр	пейзаж, портрет і натюрморт
Навчання	Республіканська художня школа імені Тараса Шевченка (1949) і Одеське художнє училище (1952)
Вчитель	Бондаренко Володимир Іванович, Сльота Петро Дорофійович, Титов Геннадій Кирилович, Мучник Леонід Овсійович, Токарєв В'ячеслав Васильович і Жук Михайло Іванович
Діяльність	художник
Член	Спілка радянських художників України
Діти	Коровай Олександр Олександрович
Роботи в колекції	Івано-Франківський краєзнавчий музей, Музей мистецтв Прикарпаття, Луганський обласний художній музей і Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського
Нагороди

Біографія

Народився 21 червня 1928 року в селі М'ястківці (нині село Городківка Тульчинського району Вінницької області, Україна). Протягом 1944—1949 років навчався у Київській художній школі імені Тараса Шевченка у Володимира Бондаренка, Петра Сльоти, Геннадія Титова; у 1952 році закінчив Одеське художнє училище, де навчався у Леоніда Мучника, В'ячеслава Токарєва, Михайла Жука^[2].

Упродовж 1952—1962 років працював у товаристві «Укоопху­­дожник» у Станіславі; у 1962—1991 роках — у художньо-виробничих майстернях Івано-Франківського відділення Художнього фонду УРСР (у 1987—1990 роках — голова відділу).

1970 року при Івано-Франківській середній школі № 5 організував художній музей. 21 листопада 2008 року нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (за вагомий особистий внесок у вшанування пам'яті жертв геноциду Українського народу у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932—1933 років в Україні, подвижницьку діяльність, спрямовану на висвітлення правди про Голодомор)^[3].

Мешкав у Івано-Франківську в будинку на вулиці Незалежності, № 36, квартира № 120^[4]. Помер в Івано-Франківську 10 серпня 2011 року.

Творчість

Працював у галузі станкового живопису, створював пейзажі, портрети, натюрморти. Серед робіт:

• «Дівчина слухає музику» (1952);
• «Діти в полі» (1957);
• «Тарас Шевченко» (1973);
• «Весною над Дністром» (1974);
• «Переможна весна 1945 року» (1975);
• «Груші цвітуть» (1977);
• «Параска Харчук» (1980);
• «Натюрморт із самоваром» (1982);
• «Львів. Площа Возз’єд­­нання» (1982);
• «Закарпатсь­­кий мотив» (1983);
• «Край мого дитинства» (1983);
• «Леся» (1983);
• «Печерська лавра» (1986);
• триптих «Хліб наш насущний дай нам днесь» (1991);
• «Назар» (1993);
• «Таня» (1993);
• «Натюрморт із гуцульською керамікою» (1995);
• «Художник Петро Прокопів» (1998);
• «Співак Андрій Шкурган» (1999);
• «Андрій» (1999);
• «За самоваром» (2003);
• «Ольга Андріївна» (2004);
• «Батькова па­­сіка» (2006);
• «Троянда шістдесятництва» (2007);
• «Оля» (2010);

цикли

• «Кар­­патами» (1981);
• «Городенківщина» (1997);
• «Хата з парканом» (2001);
• «Під горою. Седнів» (2001).

Брав участь в обласних, всеукраїнських, всесоюзних, міжнародних мистецьких виставках та пленерах з 1952 року. Персональні виставки відбулися в Івано-Франківську в 1984, 1998, 2003 роках, Львові в 1985 році, Коломиї у 2003 році.

Роботи зберігаються в Івано-Франківському крає­знавчому музеї, Музеї мистецтв Прикарпаття в Івано-Франківську, Луганському художньому музеї, Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського в Коломиї (чотири твори^[1]) та інших музеях.