Тульчинська округа

Тульчинська округа — одиниця адміністративного поділу Української СРР, що існувала з березня 1923 по липень 1930 року. Адміністративний центр — місто Тульчин.

Тульчинська округа
Основні дані
Країна:	УСРР
Губернія:	Подільська (до 1925)
Утворена:	1923
Ліквідована:	1930
Населені пункти та ради
Окружний центр:	Тульчин
[[Зображення:<div class=" tnone" style="position:relative; left:-1px; width:250px;margin: 0 auto;"><div class="thumbimage" style=" width:250px; overflow:hidden;"><div style="margin:-230px -0px -40px -250px;"> Карта Тульчинської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925 |300px|Мапа округи]]
Мапа округи
Окружна влада

Склад округи

Утворена 7 березня 1923 року з центром у Тульчині в складі Подільської губернії.^[1]

На момент створення до складу округи входили 13 районів:

• Брацлавський — Брацлав
• Вапнярський — Вапнярка
• Великокісницький — Велика Кісниця. Розформований 3 червня 1925 року.^[2]
• Кам'янський — Кам'янка
• Крижопільський — Крижопіль
• М'ястківський — М'ястківка
• Ободівський — Ободівка
• Піщанський — Піщанка
• Томашпільський — Томашпіль
• Тростянецький — Тростянець
• Тульчинський — Тульчин
• Чечельницький — Чечельник
• Шпиківський — Шпиків

Постановою 3-ї сесії ВУЦВК VIII скликання від 12 жовтня 1924 р. в складі УСРР було створено Молдавську АСРР (столиця — м. Балта). З Тульчинського округу відійшла більша частина Кам'янського району (з містечками Кам'янкою та Рашковом) та частина населених пунктів Великокісницького району (Окницька та Грушківська сільради).

3 червня 1925 року межі округи змінилися таким чином:^[2]

• Приєднані Бершадський, Гайсинський, Джулинський, Ладижинський, Ольгопільський і Соболівський райони розформованої Гайсинської округи.
• Село Шура-Метлицька Ситковецького району розформованої Гайсинської округи ввійшло до складу Гайсинського району.
• Великокісницький район розформований:
  • Села Трибусівка, Трибусівська Слобідка^[3], Казенна і Грабарівка ввійшли до складу Піщанського району.
  • Решта розформовуваного району за винятком сіл, що відійшли до АМСРР, ввійшли до складу Ямпільського району Могилівської округи.

За даними на 1 січня 1926 року округа ділилась на 17 районів: Бершадський, Брацлавський, Вапнярський, Гайсинський, Джулинський, Крижопільський, Ладижинський, М'ястківський, Ободівський, Ольгопільський, Піщанський, Соболівський, Томашпільський, Тростянецький, Тульчинський, Чечельницький та Шпиківський.

1 липня 1930 року розформована:^[4]

• Бершадський, Гайсинський, Джулинський, Ладижинський, Ольгопільський, Соболівський та Тульчинський райони приєднані до Уманської округи.
• Брацлавський, Вапнярський, Крижопільський, М'ястківський, Ободівський, Піщанський, Томашпільський, Тростянецький, Чечельницький та Шпиківський райони приєднані до Вінницької округи.

• 
  Карта Тульчинської округи у складі Подільської губернії, 1923
• 
  Карта Тульчинської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
• 
  Карта Тульчинської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927

Національний склад

За даними перепису 1926 року чисельність населення становила 706,2 тис. осіб. У тому числі українці — 89,7%; євреї — 6,8%; поляки — 1,6%; росіяни — 1,6%.

Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року^[5]

	населення	українці	євреї	поляки	росіяни	інші
м. Тульчин	17 391	47,9	44,3	1,4	5,3	1,1
Бершадський район	51 792	80,4	13,9	1,0	4,3	0,4
Брацлавський район	40 437	83,6	4,6	6,5	5,1	0,2
Вапнярський район	40 959	90,2	3,6	0,9	4,3	1,0
Гайсинський район	54 930	86,4	9,7	0,8	2,6	0,5
Джулинський район	35 672	97,7	1,3	0,4	0,4	0,2
Крижопільський район	39 075	90,0	7,5	1,0	1,1	0,4
Ладижинський район	37 828	92,9	6,0	0,4	0,5	0,1
Мястківський район	37 092	92,9	4,6	2,0	0,2	0,2
Ободівський район	34 657	95,4	3,2	0,6	0,5	0,4
Ольгопільський район	39 899	92,5	4,6	2,5	0,2	0,2
Піщанський район	55 380	91,9	6,5	0,7	0,5	0,4
Соболівський район	31 163	93,7	4,6	0,9	0,4	0,4
Томашпільський район	39 750	90,6	8,5	0,3	0,3	0,2
Тростянецький район	39 957	94,1	4,1	0,8	0,7	0,4
Тульчинський район	37 172	95,6	0,5	3,5	0,3	0,2
Чечельницький район	36 906	89,0	6,6	3,0	1,2	0,3
Шпиківський район	36 468	91,7	4,9	2,2	0,8	0,5
Тульчинська округа	706 528	89,6	6,8	1,6	1,6	0,4

Мовний склад

Рідна мова населення Тульчинської округи за переписом 1926 року^[5]

	населення	українська	єврейська	російська	польська	інша
м. Тульчин	17 391	44,6	42,2	11,2	1,0	1,0
Бершадський район	51 792	80,3	13,7	4,6	0,7	0,7
Брацлавський район	40 437	88,6	4,5	5,5	1,1	0,2
Вапнярський район	40 959	90,7	3,5	4,8	0,3	0,7
Гайсинський район	54 930	85,5	9,2	4,1	0,7	0,5
Джулинський район	35 672	97,6	1,3	0,6	0,3	0,2
Крижопільський район	39 075	89,9	7,2	2,1	0,5	0,3
Ладижинський район	37 828	92,8	6,0	0,8	0,2	0,2
М'ястківський район	37 092	93,9	4,5	0,5	0,9	0,2
Ободівський район	34 657	95,3	3,1	0,6	0,5	0,5
Ольгопільський район	39 899	94,6	4,6	0,4	0,2	0,2
Піщанський район	55 380	92,1	6,1	1,1	0,5	0,3
Соболівський район	31 163	93,6	4,5	0,6	0,9	0,4
Томашпільський район	39 750	90,5	8,2	0,6	0,2	0,4
Тростянецький район	39 957	93,8	3,9	1,3	0,6	0,4
Тульчинський район	37 172	98,8	0,4	0,3	0,3	0,2
Чечельницький район	36 906	91,3	6,5	1,3	0,7	0,3
Шпиківський район	36 468	92,9	4,7	1,0	0,9	0,4
Тульчинська округа	706 528	90,3	6,6	2,2	0,6	0,4

Керівники округи

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У

• Паскар Т. В. (1924—1924),
• Одегов Микола Васильович (1924—.10.1925),
• Логинов Федір Савелійович (.10.1925—.03.1926),
• Сабашников Михайло Миколайович (.09.1926—.12.1926),
• Марченко Федір Романович (.12.1926—6.08.1929),
• Оскерко М. (6.08.1929—1930),
• Сірко Іван Миколайович (1930—.09.1930).

Голови окружного виконавчого комітету

• Плис Іван Іванович (1923—1923),
• Руттер Олександр Михайлович (1923—1924),
• Шихватов (1924—1925),
• Голубятніков Михайло Данилович (.03.1925—1927),
• Самойлов Михайло Миронович (1927—1929),
• Лусь Альфред Іванович, в.о. (1929—1930),
• Гладкий Степан Онупрійович (1930—.08.1930)