Косовська Митровиця

Ко́совська Митровиця або Митровиця (серб. Косовска Митровица, Kosovska Mitrovica, алб. Mitrovica/Mitrovicë) — місто на півночі Косова. Нині місто охороняється, як і всі міста Косова, поліцейськими загонами KFOR.

Косовська Митровиця серб. Косовска Митровица, Kosovska Mitrovica алб. Mitrovica|попередні назви=
Міст через річку Ібар розділяє місто на дві частини. Міст через річку Ібар розділяє місто на дві частини.
Основні дані
42°53′00″ пн. ш. 20°52′00″ сх. д.
Країна	Косово
Регіон	Косовсько-Митровицький округ
Столиця для	Косовськомітровацький округ, Mitrovica Municipalityd і Kosovska Mitrovica Districtd
Площа	350 км²
Населення	71 601
Висота НРМ	500 м
Міста-побратими	Тирана, Ельбасан, Шенджин, Вучитрн, Кендарі, Корча, İnegöld[1]
Телефонний код	(+381) 28
Часовий пояс	ЦЄЧ UTC+1, Літній час UTC+2
GeoNames	789225
OSM	↑1332167 ·R (Mitrovica Municipality)
Поштові індекси	40000
Міська влада
Вебсайт	mitrovica-komuna.org
Мапа
Косовська Митровиця Косовська Митровиця (Земля)
Косовська Митровиця у Вікісховищі

Історія

Місто було, первинно, середньовічним поселенням, яке дуже швидко перетворилось на місто.

Назва Митровиця, вочевидь, з'явилось у XIV столітті, й походить від церкви св. Димитрія Солунського, яку сербський король Стефан Урош II Милутин у 1315 році подарував своєму монастирю Баньська.

У 1576 році вперше згадується Devi-монастир, будівництво якого замовив тодішній сербський король Джурадж Бранкович.

Тривалий час містом володіли османи: з кінця XIV століття й до першої балканської війни 1912—1913 років. Під час османського володарювання Митровиця входила до вілайяту (провінції) Косово.

1981 року в місті проживало 105.000 осіб, з яких 66.500 албанців, 20.000 сербів та чорногорців.

До 1989 року називалось Тітова Митровиця (серб. Титова Митровица, Titova Mitrovica, алб. Mitrovica e Titos).

Після косівської війни, місто розділилося на південну, з майже виключно албанським населенням (близько 60.000 жителів) та північну частини з переважно сербським (близько 13.000 жителів) населенням. Обидва райони пов'язані двома вуличними мостами через річку Ібар. Після розділення міста сербський православний храм Святого Димитрія опинився в албанській частині міста й був недоступним для сербів. З цієї причини було зведено й урочисто відкрито 2005 року нову церкву на пагорбі у сербському районі.

Міст через річку Ібар між обома половинами міста з видом на північну частину

У березні 2004 року в місті пройшли масові заворушення, під час яких було спалено й розкрадено будинки сербів.^[2]

У західній частині міста, на міжнародні кошти, були відновлені будинки для біженців, що зазнали руйнування у дні цих подій. До вересня 2007 року було завершено будівництво більшості цегляних будинків.

У березні 2008 року, після проголошення незалежності Косова (17 лютого 2008 року), у місті відбулись збройні сутички між групою сербів та поліцією^[3].

Економіка

Місто є центром гірничої промисловості й кольорової металургії району: видобуток свинцево-цинкової руди, лігніту, виплавка свинцю й цинку. Працюють хімічний комбінат, деревообробні й паперові підприємства, а також виробництво гірськорудного обладнання та сільськогосподарських машин.

Освіта

У північній частині міста функціонує Технічний інститут Митровиця, єдиний вищий навчальний заклад у Косово з переважно сербсько-мовним курсом. У липні тут діє англомовна школа Summer School.

1999 року до північної частини міста переїхали сербські викладачі й студенти Приштинського університету, створивши тут «Університет у Приштині з тимчасовим перебуванням у Косовській Митровиці».

Видатні уродженці

• Еніс Алуші (* 1985) — косовський та німецький футболіст.
• Різа Лушта (1916—1997) — футболіст албанського походження.
• Байрам Реджепі (нар. 1954) — албанець, політик і перший прем'єр-міністр після війни 1999 року.
• Милош Красич — сербський футболіст, півзахисник туринського Ювентусу і збірної Сербії.
• Валон Беграмі — швейцарський футболіст албанського походження, півзахисник. Гравець національної збірної Швейцарії.
• Сулейман Углянін (нар. 1953) — сербський політик і лікар.
• Алі Шукрія (1919—2005) — югославський політик албанського походження.
• Вйоса Османі (нар. 1982) - косовська політична діячка та юристка. З 4 квітня 2021 року 5-ий Президент Косова.

Див. також

• Міста Косова
• Північне Косово
• Історія Сербії
• KFOR

Посилання

• Газета.ru [Архівовано 19 січня 2012 у Wayback Machine.]
• У місті Косовська Митровиця відновлюють «закон і порядок»
• Про події в місті