Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Костенко Ігор Ігорович
український журналіст, студент-географ, активіст Євромайдану, дописувач української Вікіпедії З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
І́гор І́горович Косте́нко (31 грудня 1991, Зубрець, Бучацький район, Тернопільська область, Україна — 20 лютого 2014, Київ, Україна) — український журналіст, студент-географ, активіст Євромайдану, дописувач української Вікіпедії. Загинув під час протистояння на вулиці Інститутській. Герой України.
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Народився у селі Зубрець Бучацького району Тернопільської області. Батьки хлопця були на заробітках у Санкт-Петербурзі, тому ріс із бабусею та дідусем[1].
Освіта
Навчався в Зубрецькій загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів (класним керівником була Степанія Павлівна Тупичак), цікавився історією та географією[2]. 2009 року закінчив Бучацький колегіум імені святого Йосафата, написавши у випускному альбомі[3]:
![]() |
Вірю, що (…) колегіанти з патріотичним духом будуватимуть Україну (…) Будьмо українцями в душі і з Богом у серці. | ![]() |
Навчався на географічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка за спеціальністю «Менеджмент організацій», був одним із найкращих студентів факультету[4].
Творчість
Працював журналістом інтернет-видання «Спортаналітика»[5]. Був ініціатором створення україномовного спортивного інтернет-видання allsport24.com, поява якого затрималася через зайнятість Ігоря та інших його творців у Євромайдані, і який був остаточно запущений вже після його смерті[6].
Захоплювався спортом, зокрема футболом, був фанатом львівських «Карпат». Колеги згадують про нього, як про хорошого товариша, відкриту, життєрадісну, цілеспрямовану людину[7]. Мріяв про сім'ю, хотів відкрити свою електростанцію[8].
Робота у Вікіпедії
Ігор Костенко був активним редактором Української Вікіпедії[9][10] (дописував під ніком Ig2000).
За два з половиною роки участі створив понад 280 статей, зробив понад 1600 редагувань. Одна з написаних статей згодом отримала статус «доброї». Також брав активну участь у просуванні Вікіпедії в соціальних мережах, через які намагався залучити нових дописувачів[11].
На Майдані
З перших днів брав активну участь у подіях Євромайдану, неодноразово їздив до Києва. Зокрема, був на Майдані й в ніч проти 30 листопада 2013 року, коли студенти були жорстоко розігнані «Беркутом». Востаннє поїхав на київський Євромайдан ввечері 18 лютого 2014 року, і разом з іншими львів'янами відразу став допомагати будувати барикади.
Загибель

Побратими виносять тіло Ігоря Костенка від Жовтневого палацу
Вранці 20 лютого Ігоря вбито під час протистояння в центрі Києва. Його тіло знайшли біля Жовтневого палацу (МЦКМ ФПУ) на вулиці Інститутській. В Ігоря влучили дві кулі: одна — в голову, а друга — в груди[12]. Окрім цього, в загиблого виявлені сильні переломи ніг[13].
Похорон
Тіло Ігоря супроводжували люди всією дорогою від Києва до Бучача, прощання із загиблим відбулося в усіх містах Тернопільщини на шляху до Бучача[14]. Зокрема, у ніч проти 22 лютого більше півтисячі людей зі свічками зібралися на панахиду на Збаразькому кільці в Тернополі[15].
Бучач зустрів героя церковними дзвонами. Від церкви св. Покрови воїни-афганці пронесли тіло живим кількатисячним коридором до храму монастиря отців Василіян. Після панахиди (серед священників був й отець Юрій Матвіїшин, капелан Майдану) тіло пронесли на головну площу міста, звідки проводили героя салютом із мисливських рушниць і славнем України[2].
23 лютого 2014 року по обіді Ігоря Костенка поховали в рідному селі Зубрець на Бучаччині. Організацію похорону взяла на себе Львівська міська рада[13].
Remove ads
Вшанування пам'яті
Узагальнити
Перспектива

Громада села Зубреця за підтримки української діаспори в США планує встановити у селі пам'ятник Ігорю Костенку та іншому уродженцю села з Небесної сотні Василю Мойсею, а також перейменувати на честь Ігоря вулицю, на якій він жив[16].

15 травня 2014 року на географічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка відбулось урочисте відкриття меморіальної аудиторії імені героя Небесної сотні Ігоря Костенка[17].

27 квітня 2014 року в пам'ять про Ігоря Костенка спільнотою української Вікіпедії та ГО «Вікімедіа Україна» проведено Вікіфлешмоб — конкурс, у межах якого в певний день якнайбільша кількість користувачів писатимуть статті до Вікіпедії. Ідею цього конкурсу запропонував Ігор за півроку до загибелі[18].
10 серпня 2014 року в Лондоні на церемонії закриття щорічної конференції «Вікіманія» співзасновник Вікіпедії Джиммі Вейлз оголосив Ігоря Костенка вікіпедистом року[19][20]. 13 вересня 2014 року Джиммі Вейлз вручив цю нагороду рідним Ігоря Костенка в Києві на міжнародній щорічній конференції YES.
16 вересня 2014 року в приміщенні Центру культури та дозвілля Львівського національного університету імені І. Франка студентами географічного факультету, факультету журналістики та Студентським братством Університету Франка був проведений вечір-реквієм, присвячений журналістам, які загинули, виконуючи професійні обов'язки, зокрема, світлій пам'яті Ігоря Костенка[21].
29 січня 2015 року Ігор Костенко став лавреатом відзнаки «У твоєму імені живу» за «самопожертву в ім'я України» та став найкращим освітянином року (посмертно) за версією Всеукраїнського громадсько-політичного тижневика «Освіта»[22].

18 лютого 2015 року на стіні Бучацького колегіуму імені святого Йосафата відкрили меморіальну дошку Ігореві Костенку[23].
Ігорю Костенку присвячений вірш «Я збирав у букет хмарки», автор Володимир Сенаторов, з російської переклав Сергій Зігуля.
20 лютого 2018 року в дворі географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, де навчався Ігор Костенко, урочисто відкрили та освятили пам'ятник герою Небесної сотні. На церемонії були присутні мати і сестра Героя України[24].
Кабінет Міністрів України 15 листопада 2017 р. заснував в числі стипендій імені Героїв Небесної Сотні для студентів та курсантів закладів вищої освіти державної форми власності, які здобувають вищу освіту стипендію імені Ігоря Костенка за спеціальністю «Географія»[25].
Нагороди
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності[26].
- Медаль «За жертовність і любов до України» (посмертно)[27]
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads