Котюжанська волость

Котюжанська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Могилівського повіту Подільської губернії з центром у селі Котюжани.

Котюжанська волость
Центр	Котюжани
Площа	14 919 (1885)
Населення	8799 осіб (1885)
Густота	54 осіб / км²

Станом на 1885 рік складалася з 15 поселень, 8 сільських громад. Населення — 8799 осіб (4284 чоловічої статі та 4515 — жіночої), 1208 дворових господарства^[1].

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	7115	5422
Приватної власності	7467	5113
Іншої власності	337	251
Загалом	14919	10786

Поселення волості:

• Котюжани — колишнє власницьке село при річці Лядова, 1478 осіб, 229 дворів, млин.
• Вінож — колишнє власницьке село при річці Лядова, 982 особи, 116 дворів, православна церква, католицька каплиця, постоялий будинок, водяний млин.
• Вищий Ольчедаїв — колишнє власницьке село при річці Лядова, 1638 осіб, 237 дворів, православна церква, постоялий будинок, 3 водяних млини.
• Котюжанські Біляни — колишнє власницьке село при річці Караєць, 478 осіб, 66 дворів, православна церква, постоялий двір, постоялий будинок, водяний млин.
• Курашівці — колишнє власницьке село при річці Жван, 1130 осіб, 181 двір, православна церква, постоялий двір, постоялий будинок, 3 водяних млини.
• Попелюхи — колишнє власницьке село, 711 осіб, 115 дворів, православна церква, постоялий двір, постоялий будинок, водяний млин.
• Посухів — колишнє власницьке село при річці Жван, 696 осіб, 102 двори, православна церква, постоялий двір, постоялий будинок, 2 водяних млини.
• Морозівка — колишнє власницьке село при річці Караєць, 1020 осіб, 112 дворів, православна церква, католицька каплиця, школа, постоялий двір, постоялий будинок, 2 водяних млини.

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)