Могилівський повіт

Не плутати з Могилівським повітом — адміністративно-територіальною одиницею губернаторства Трансністрія Румунського королівства.

Могилівський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Подільської губернії Російської імперії утворена в 1796 році. Повітовий центр — місто Могилів-Подільський.

Могилівський повіт
Герб повіту
Губернія	Подільська губернія
Центр	Могилів-Подільський
Створений	1796 рік
Площа	2 734 км²
Населення	227 672 чоловік (на 1897 рік) осіб

Повіт межував на заході з Ушицьким, північному заході Летичівським, північному сході Літинським і Вінницьким, сході Брацлавським і Ямпільським повітами Подільської губернії і з Бессарабською губернією на півдні. Загальна площа повіту становила 250 278 десятин (2 734 км²).

Склад

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 227 672 чоловік. З них 80,53 % — українці, 14,51 % — євреї, 2,8 % — росіяни, 1,87 % — поляки^[1].

Усіх поселень у повіті (не рахуючи дрібних) було: 1 повітове місто, 1 заштатне (Бар), 8 містечок, 107 сільських поселень, 28 сіл, 14 селищ і 8 хуторів.

Повіт поділявся на 14 волостей:

• Бронницька
• Вендичанська
• Копайгородська
• Котюжанська
• Кукавська
• Лучинецька
• Мар'янівська
• Озаринецька
• Сербянська
• Снітківська
• Терешківська
• Хоньковецька
• Шаргородська
• Яришівська

та міста:

• Могилів з передмістями Капцанівка, Карантин, Карпівський Яр, Немія, Озаринецька Гора, Острови, Пологи, Шаргородська Гора
• Бар з передмістями Балки, Барські-Комарівецькі хутори, Безщасна, Дехтярі, Івановецькі хутори, Мурафа, Стасюки, Чемериси, Юзвенка.

Волості у 1921:^[2] Броницька, Біляно-Шаргородська, Вендичанська, Вище-Ольчедаївська, Копайгородська, Кукавська, Кошаринецька, Лучинецька, Мар'янівська, Озаринецька, Снітківська, Хоньковецька, Чемерисо-Волоська, Шаргородська, Ялтушківська, Яришівська.

У 1921 році створений Жмеринський повіт^[3], до якого перейшли Копайгородська, Кошаринецька, Мар'янівська, Чемерисо-Волоська і Ялтушківська волості.

Волості після поділу 1921:^[4] Броницька, Біляно-Шаргородська, Вендичанська, Вище-Ольчедаївська, Кукавська, Лучинецька, Озаринецька, Снітківська, Хоньковецька, Шаргородська, Яришівська.

Населення

Розподіл населення в місті за мовою (перепис 1897 року)

• Українська — 29,2 %
• Російська — 12,0 %
• Єврейська — 54,6 %
• Польська — 3,1 %
• Німецька — 0,3 %
• Інша — 0,8 %