Кримські землетруси (1927)

Кримські землетруси 1927 року — серія з двох землетрусів, що трапилися на Кримському півострові 26 червня та 11—12 вересня 1927 року, ставши найпотужнішими відомими землетрусами в Криму.

Кримські землетруси

Сліди обвалу від землетрусу 1927 року на горі Демерджі-яйла, світлина 2012 року
Дата	11 вересня 1927
Місцевий час	00:15
Магнітуда	6.7 Mw
Глибини	35 км
Епіцентр	44.428° пн. ш. 34.422° сх. д. / 44.428; 34.422
Постраждалі країни (території)	Ялта, Крим  СРСР
Максимальна інтентивність	VIII. Важкі пошкодження
Цунамі	так[1]
Медіафайли у Вікісховищі

Землетрус 26 червня

Перший з землетрусів, сила якого на Південному березі склала 6 балів за шкалою Ріхтера, стався вдень 26 червня. Землетрус не призвів до серйозних руйнувань і жертв, однак у результаті виниклої в деяких місцях паніки було декілька потерпілих. Великі обвали сталися на околицях Севастополя, у будинках з'явилися тріщини, постраждали будівлі пошти й однієї із церков. Осередок землетрусу знаходився під дном Чорного моря, на південь від селищ Форос і Мшатка. За дві години до початку землетрусу в затоці між Аю-Дагом і мисом Плака, приблизно за 40 метрів від берега, з'явилася довга смуга піни, яка через кілька хвилин зникла. При цьому море, як свідчили очевидці, залишалося спокійним.

Землетрус 11–12 вересня

Другий землетрус трапився вночі з 11 на 12 вересня. Значно сильніший землетрус викликав серйозніші наслідки — 3 особи загинули, 65 осіб поранено, завдано значних руйнувань будівлям. Осередок землетрусу знову ж був під морським дном, південніше Ялти, і витягнувся вздовж узбережжя. Вважають, що в епіцентрі сила досягала 9 балів.

Перші ознаки землетрусу стали проявлятися вже близько 20 години. Тварини помітно турбувалися й відмовлялися від корму; рибалки, що вирушили на нічний лов, чули гул на морі між Алуштою й Судаком. Перший поштовх стався близько 0:15. У будинках тріскалося скло, відвалювалася штукатурка, тріскотіли підлоги й стелі, гуркотіла залізна покрівля на дахах, завалювалися димарі.

За першим поштовхом, що тривав не більше 10 секунд, слідував другий. У горах гриміли обвали, відбулися зсуви, сліди яких, як, наприклад, на горі Демереджі, що у горах під Судаком, знаходять і зараз. В результаті зсуву тектонічних плит спостерігалося невеликого розміру цунамі. Протягом 11 годин відбулися 27 сильних поштовхи, всього за кілька днів було зареєстровано більше 200 поштовхів.

Сильні руйнування спостерігалися й у Сімферополі, багато селищ у передгірній і степовій частині Криму було зруйновано. Землетрус тривав кілька днів, навіть 15 вересня ще відчувалися його поштовхи. Найпотужніші поштовхи привели до руйнувань будівель прибережної смуги суші від Алушти до Севастополя. В Алушті було ушкоджено готелі й Генуезьку вежу, в Алупці — Воронцовський палац і мечеть. Утворювалися завали на шосе під Ореандою, сильно постраждав Кікенеїз, відбулися обвали на горі Кішка. У районі Ялти постраждало 70 % будівель.

Попередні землетруси в Криму

Вогнища сильних корових землетрусів в Криму виникають на глибинах 20—40 та 10—12 кілометрів на відстані 25—40 кілометрів від узбережжя (переважно між Алуштою і Форосом) з інтенсивністю 8—9 балів. За останні два століття тут зареєстровано майже 200 землетрусів магнітудою від 4 до 7 балів.

З IV століття до н. е. в Криму відбулося 77 сильних землетруси інтенсивністю 8—9 балів. Зокрема, 30 вересня 1869 року відбувся землетрус магнутою 7—8 балів з епіцентром в районі Судака, а 25 липня 1875 — поблизу Севастополя такою ж магнітудою.

Галерея

• 
  Ластівчине гніздо. Наслідки червневого землетрусу 1927 року
• 
  Стан фортеці Фуна, як наслідок землетрусу 1927 року. Фото зроблене станом на 6 серпня 2002
• 
  Масштаб валунів, які під час землетрусу відривалися від верхів Бабуган-яйли і котилися вниз до берега Чорного моря

Див. також

• Сейсмічність України
• Сейсмічність Криму

Джерела

• Землетруси в Криму 1927 року [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.]