Кропивницький тролейбус

Кропивницький тролейбус — тролейбусна система міста Кропивницький. Власником тролейбусної мер є Кропивницька міська рада. Пасажирські перевезення тролейбусами забезпечує КП «Електротранс»^[4].

Кропивницький тролейбус
Тролейбусна система
Країна	Україна
Місто	Кропивницький
Дата відкриття	4 листопада 1967 (57 років)
Пасажиропотік	▲ 22433,5 тис. осіб (2024)[1]
Довжина контактної мережі	▬ 52,5 км (01.01.2024)[2]
Кількість депо	1
Кількість тролейбусів	▬ 41 пасажирський, 1 службовий (01.04.2025)[3]
Моделі тролейбусів в експлуатації	Дніпро Т103, Дніпро Т203
Вартість проїзду	8,00 ₴
Оператор	КП «Електротранс»
Сайт компанії	kpelektrotrans.kr.ua
Кропивницький тролейбус у Вікісховищі

Історія

Тролейбусний рух у Кропивницькому було відкрито 2 листопада 1967 року. Мережа була створена в рекордні строки — всього за 6 місяців було побудовано депо, тролейбусний парк, підстанції, протягнуто десятки кілометрів дротів, облаштовані зупинки. В перший рейс, за маршрутом № 1 «Депо — ТЕЦ» довжиною майже 15 км, виїхав тролейбус за керуванням водія Івана Міхеєва. Перших тролейбусів було близько двох десятків. Це були вживані 5-7 річні тролейбуси Київ-2 та Київ-4, що надійшли з міста Києва.

За планом 80-x років тролейбусна мережа мала бути побудована:

• по вулиці Великій Пермській, далі по вулиці Садовій і по вулиці Яновського до вулиці Героїв України;
• по проспекту Інженерів;
• по вулиці Ушакова в один бік до вулиці Яновського;
• по вулиці Героїв України в обидві сторони до 103-го мікрорайону (який не був збудований), де повинно було розміститись на перехресті з Малою кільцевою дорогою розворотне кільце;
• одностороння лінія від вул. Героїв України до перехрестя просп. Університетського та просп. Промислового.
• до Будівельного управління на Лелеківці
• Тролейбусне депо в районі Лісопаркової на 100 одиниць рухомого складу.

З цих планів було побудовано лише лінії по Вулиці Попова та по проспекту Винниченка.

До початку 2000-х років в місті працювало 10 маршрутів, останнім був кільцевий № 11 — унікальний в своєму роді маршрут.

Впродовж 2001—2003 років, окрім недофінансування, господарство згубили маршрутні таксі, які справлялися оперативніше 17-річних ЗіУ-9. Часто бували випадки коли на два тижні, а то й на місяць відмикали тролейбусну мережу за несплату КЕТа («Кіровограделектротранса») перед місцевою ТЕЦ. В місті вперше в історії демонтована тролейбусна лінія на ДБК у 2001 році (3 км за міською смугою) а також лінія на ТЕЦ у 2008 році.

У 2004 році господарство було здано в оренду «ЄТК» («Єлисаветградська транспортна кампанія»), які сяк-так привели до робочого стану, скрутивши з близько 100 ЗіУ-682 30 діючих тролейбусів. Також місто придбало 5 тролейбусів ЮМЗ Т2, які працювали на чотирьох маршрутах (№ 4, 5, 9, 10), а господарство перебувало в стані застою, близького до погіршення.

З 26 квітня 2016 року тролейбуси повернулися до комунальної власності і підприємство змінило назву на КП «Електротранс».

Перспективи розвитку

У найближчий перспективі є відновлення контактної мережі до ТЕЦ та ЖБК. Відновлення роботи маршруту № 3 «ТЕЦ — ЖБК», який на відміну від маршруту № 5 курсуватиме вулицями Шевченка, Великою Перспективною через Автостанцію № 2.

Маршрути

Схема тролейбусних маршрутів у місті Кропивницький

   Діючі маршрути

   Скасовані маршрути

   Тимчасові або тимчасово скасовані маршрути

Дніпро Т103 на вулиці Державності^[5] (маршрут № 10)

Перелік тролейбусних маршрутів в місті Кропивницький
№	Схема маршруту	Кінцеві пункти	Примітки
1	Промисловий проспект — просп. Учнівський — вул. Героїв Рятувальників — вул. Корольова (у зворотному напрямку — вул. Євгена Тельнова) — вул. Вокзальна — вул. Євгена Чикаленка — пл. Дружби — вул. Короленка — Лісопаркова	Промисловий проспект — Лісопаркова	Відновлено рух з 3 липня 2015 року. Випуск — 4 машини[6]
2	Вулиця Леоніда Каденюка (вул. Волкова) — вул. Євгена Тельнова (вул. 50 років Жовтня) — вул. Соборна (вул. Карла Маркса) — вул. Полтавська (вул. Уфімська) — Аеропорт	Вулиця Леоніда Каденюка  — (Аеропорт
3		ЖБК — ТЕЦ
4		Вулиця Незалежності — Лісопаркова	Маршрут був відкритий у грудні 1987 року. Відновлений рух з 2 лютого 2015 року.
5	Промисловий проспект — вул. Вокзальна	Промисловий проспект — Залізничний вокзал	Відновлено рух з 27 лютого 2019 року. Тролейбуси з автономним ходом курсують за новим маршрутом[7].
6		Залізничний вокзал — Лісопаркова
7		Вулиця Державності — Лелеківка	Відновлено рух з 24 жовтня 2019 року. Тролейбуси з автономним ходом курсують за новим маршрутом[8]
7A		Вулиця Державності — Лелеківка	На відміну від маршруту № 7 прямує вулицею Братиславською
8		Вулиця Державності — Онкодиспансер	Відновлено рух з 7 квітня 2020 року. Тролейбуси з автономним ходом курсують за новим маршрутом[9]
9		Вулиця Державності — Залізничний вокзал	Відновлено рух з 25 січня 2019 року з узгодженою прив'язкою до графіка руху поїзда «Столичний експрес» сполученням Київ — Кропивницький
10	Лісопаркова — вул. Короленка — вул. Велика Перспективна — вул. Соборна — вул. Героїв України — Вулиця Державності — вул. Академіка Коваленка — вул. Є. Тельнова — вул. Соборна — пл. Дружби народів — Лісопаркова	Лісопаркова — Вулиця Державності — Лісопаркова
10		Вулиця Державності — Вулиця Державності
10		Пл. Богдана Хмельницького (сквер Декабристів) — вул. Державності (вул. Генерала Жадова) — пл. Богдана Хмельницького (сквер Декабристів)
10		Швейна фабрика — Вулиця Державності — Швейна фабрика
10А		Залізничний вокзал	Нічний маршрут, відкритий з 11 вересня 2017 року. Випуск 1 машина
11		Пл. Богдана Хмельницького — Автостанція № 2 — Селище Нове	Відновлено рух з 18 жовтня 2020 року. Тролейбуси з автономним ходом курсують за новим маршрутом[10]
А	Вулиця Героїв Рятувальників (вул. Волкова) — вул. Є. Тельнова (вул. 50 років Жовтня) — вул. Вокзальна (вул. Жовтневої революції) — просп. Винниченка — Готель «Київ» — вул. Є. Тельнова (вул. 50 років Жовтня) — вул. Героїв України (вул. Героїв Сталінграда) — Вулиця Героїв Рятувальників (вул. Волкова)	Вулиця Героїв Рятувальників (вул. Волкова) — Готель «Київ»	Кільцевий за годинниковою стрілкою. Піковий працював у робочі дні до 1985 року.
12	Лісопаркова — вул. Короленка — вул. Соборна (вул. Карла Маркса) — вул. Героїв України (вул. Героїв Сталінграда) — Вулиця Державності (вул. Генерала Жадова) — вул. А. Коваленка (вул. Г. Конєва) — вул. Соборна (вул. Карла Маркса) — вул. Короленка — Лісопаркова	Лісопаркова — Вулиця Державності (вул. Генерала Жадова) — Лісопаркова

Хронологія змін маршрутів

У 1990-х роках діяло 11 маршрутів. Наприкінці 1990-х — початку 2000-х років було закрито 9 маршрутів (окрім № 4 та 10).

У 2003 році відновлено маршрути № 5, 9, з 2004 року — маршрути № 1 та 2.

У 2005—2006 роках діяв маршрут № 6 «Залізничний вокзал — Лісопаркова» (раніше закритий наприкінці 1990-х років).

У 2006 році відкритий маршрут № 3.

У 2015 році відновлені маршрути № 1 та 4.

25 січня 2017 року відновлений рух маршруту № 9 з прив'язкою до графіка руху поїзда «Столичний експрес» сполученням Київ — Кропивницький^[11].

11 вересня 2017 року відкритий нічний маршрут № 10А «Лісопаркова — Залізничний вокзал». Графік руху змінено та узгоджений з розкладом руху поїзда № 789/790 сполученням Київ — Кропивницький. Час роботи маршруту з 22:00 до 00:28. Робота маршруту № 9 продовжена до 00:10.

З 9 січня 2018 року маршрут № 1 прямував не вулицею Академіка Корольова, а вулицею Євгена Тельнова (проспект Правди) в обох напрямках. З 1 лютого 2018 року, через скарги мешканців мікрорайону «Черемушки», маршруту № 1 відновлена колишня схема руху вулицею Академіка Корольова. Випуск і інтервали збережені.

З 27 лютого 2019 року відновлений рух маршруту № 5, який обслуговують тролейбуси з автономним ходом за новим маршрутом. Прямий напрямок: 101-й мікрорайон — автовокзал № 2 — вул. Яновського — вул. Садова — Європейський просп. (вул. Велика Пермська) — вул. Велика Перспективна — просп. Винниченка — вул. Вокзальна — Залізничний вокзал. Зворотній напрямок: Залізничний вокзал — вул. Вокзальна — просп. Винниченка — вул. Велика Перспективна — Європейський просп. (вул. Велика Пермська) — вул. Садова — вул. Яновського — вул. Героїв України — вул. Героїв Рятувальників (вул. Волкова) — 101-й мікрорайон^[12].

З 24 жовтня 2019 року відновлено маршрут № 7. На цьому маршруті курсують тролейбуси з автономним ходом за новим маршрутом. Прямий напрямок: Вулиця Державності (вул. Жадова) — вул. Героїв України — вул. Леоніда Каденюка (вул. Пацаєва) — Університетський просп. — вул. Шевченка — вул. Миколи Левицького — Лелеківка^[8].

З 7 квітня 2020 року відновлено маршрут № 8. На цьому маршруті курсують тролейбуси з автономним ходом за новим маршрутом «Вулиця Державності (вул. Генерала Жадова) — Обласний онкологічний диспансер»^[9].

З 18 жовтня 2020 року відновлений маршрут № 11. На цьому маршруті курсують тролейбуси з автономним ходом за новим маршрутом «Автовокзал № 1 — селище Нове»^[10].

Рухомий склад

Дніпро Т103 на вулиці Юрія Коваленка (маршрут № 4)

10 жовтня 2016 року у електронній системі ProZorro відбувся аукціон, яким було визначено переможця у тендері на поставку 20 нових тролейбусів Дніпро Т103. Переможцем торгів стало ТОВ «ДУОТРАНС» з міста Дніпро^[13]

Діючий рухомий склад
Країна	Виробник	Модель	Кількість станом на 01.04.2025
	Південмаш	Дніпро Т203	21
,	МАЗ / Південмаш	Дніпро Т103	20
		Всього:	41

Оплата проїзду

Разовий квиток

З 3 січня 2025 року вартість проїзду у тролейбусах становить 8 гривень^[14].

Проїзд оплачується кондуктору, а за його відсутності — водію. Потрібно погасити квиток компостером, однак квиток дійсний лише в тому тролейбусі, де його було придбано.

Вартість разового квитка наприкінці 2000-х років становила 50 копійок, що було на той час найдешевшою ціною квитка серед міст України^[15][16].

Динаміка зростання вартості проїзду в тролейбусах
Дата встановлення тарифу	Вартість проїзду, ₴	Підстава
1980-ті	0,04 крб
1990	0,05 крб
березень 1991	0,15 — 0,30 крб
1992	0,50 крб — 1 крб — 5 крб
1993	10 — 50 — 100 крб
1994	1000 — 10000 крб
1995	10000 крб
1996	20000 крб
вересень 1996 [17]	0,20
1997	0,25 — 0,30
15 липня 2004	0,50	[18]
2 січня 2010	1	[19]
10 серпня 2013	1,25	[20]
3 травня 2014	1,50
15 червня 2015	2,50	[21]
13 березня 2021	5	[22]
11 грудня 2021	6	[23]
3 січня 2025	8	[14]

Статистична інформація

Дніпро 203 на вулиці Леоніда Каденюка (маршрут № 5)

Статистична інформація
Рік	Перевезено пасажирів, тис. чол.[1]	Кількість машин (на кінець року), од.	Експлуатаційна довжина контактної мережі (в однопутному обчисленні), км
1990	~ 42 000	105	—
1995	13 693,9	95	—
1996	24 728,0	95	—
1997	37 104,5	95	—
1998	44 602,3	93	—
1999	43 940,5	87	—
2000	41 506,6	79	56
2001	9 215,0	77	56
2002	12 166,0	70	56
2003	15 965,4	67	56
2004	16 647,4	67	52
2005	20 993,4	56	53
2006	19 836,8	56	52
2007	18 638,7	56	52
2008	23 516,1	41	52
2009	22 891,7	42	52
2010	2 796,6	29	52
2011	4 288,5	30	52
2012	4 025,6	26	52
2013	4 545,2	26	52
2014	5 298,7	26	52
2015	9 476,5	27	52
2016	6 723,6	31	52,7
2017	15 610,4	31	52,7
2018	18 591,5	35	52,7
2019	26 070,0	42	52,7
2020	15 005,5	52	52,7
2021	21 701,9	52	52,7
2022	18 054,6	52	52,7
2023	20 402,3	52	52,5
2024	22 433,5	52	52,5

Галерея

• 
  ЛАЗ E183D1 (№ 002)
• 
  Дніпро Т103 (№ 107)
• 
  Дніпро Т103 (№ 116)
• 
  Дніпро Т103 (№ 118)
• 
  Дніпро Т203 (№ 128)
• 
  ЮМЗ Т2 (№ 263) на вулиці Державності (вул. Генерала Жадова)