Круссер Олександр Семенович

Олександр Семенович Круссер (1 вересня 1893, Скуляни, Бєльцький повіт, Бессарабська губернія — 10 червня 1919, Пологи, Олександрівський повіт, Катеринославська губернія) — російський революціонер і воєначальник, член РСДРП(б) з 1913-го року.

Олександр Семенович
рос. Олександр Семёнович Круссер
Ім'я при народженні	Олександр Семенович Круссер
Народився	1 вересня 1893(1893-09-01) Скуляни, Бєльцький повіт, Бессарабська губернія
Помер	10 червня 1919(1919-06-10) (25 років) Пологи, Олександрівський повіт, Катеринославська губернія
Країна	Російська СФРР
Діяльність	революціонер
Військове звання	прапорщик
Батько	Семен Парфентійович Круссер

Секретар колегії НКВС України, член Верховного Революційного Трибуналу Української РСР, народний комісар внутрішніх справ Бессарабська РСР, потім народний комісар з військовим справам Бессарабської РСР, чий тимчасовий уряд було сформовано в Одесі. Член ЦВК України.

Біографія

Народився 1 вересня 1893 року в селі Скуляни, Білецького повіту, Бессарабської губернії в родині дворянина Семена Парфентійовича Круссера.

Брав участь у підпільній діяльності як гімназист. У 1912-1916 роках навчався в Енергетичному інституті у Санкт-Петербурзі, де в 1913 році вступив до РСДРП. За іншими даними, деякий час навчався на юридичному факультеті Петербурзького університету. З 1916 року — в Російській імператорській армії, 17 (20) серпня зарахований до 2-ї роти 2-ї піхотної школи прапорщиків. У грудні 1916 року за участь у революційній діяльності Унтер-офіцер Круссер був відрахований зі школи і визначений в 3-й піхотний запасний полк в Петергофі (став прапорщиком лише в травні 1917-го року).

У 1917 році — пропагандист Петроградського комітету РСДРП(б), член комітету РСДРП(б) і ревкому Румунського фронту. В. І. Ленін у своїй промові на мітингу 12 (25) травня 1917 року згадав про арешт прапорщика Круссера після виступу на мітингу в Діючої армії в Скулянах^[1].

З березня 1918 року - комісар при інспекторі артилерії 8-ї армії. З квітня 1918 року - командувач 4-й, потім - помічник командарма і командувач Донецької армії. У вересні — жовтні 1918 року служив у Воронезькій ГАПИВО, з листопада 1918 року - начальник відділу військового контролю штабу 10-ї армії.

У 1919 року — секретар колегії НКВС України, член Верховного Революційного Трибуналу Української РСР, народний комісар внутрішніх справ Бессарабська РСР, потім народний комісар по військовим справам Бессарабської РСР, чий тимчасовий уряд було сформовано в Одесі. Член ЦВК України.

8 червня 1919 року після усунення Нестора Махно, командування 3-й Задніпровською стрілецькою бригадою «від Азовського моря до Новоуспенівки» було покладено на начбоєвуча А. С. Круссера. 9 червня він видав наказ про свій вступ на посаду командира бригади. Загинув тієї ж ночі з 9 на 10 червня біля станції Пологи (Катеринославська губернія), де його бронепоїзд потрапив під кулеметний вогонь.

Сім'я

• Двоюрідна сестра (дочка рідної сестри батька Марії Парфентіївни Круссер) — глава першого Радянського уряду України Євгенія Богданівна Бош.^[2]
• Дядьки (все родом із містечка Муровані Курилівці Подільської губернії):
  • Випускник Петрівського Полтавського кадетського корпусу (1896) та Михайлівського артилерійського училища (1899) Георгій Пафнутийович Круссер (1878-1938), поручик 38-ї артилерійської бригади (1899-1901), мічман Оборона Порт-Артура, капітан 2-го рангу (1913), старший офіцер навчального судна «Вірний» (з 1915), командир навчального судна «Азія» (з 1916). У радянські часи - військовий інженер 1-го рангу і начальник морського відділу 4-го науково-випробувального артилерійського полігону РККА (з 1933); репресований.^[3]
  • Випускник Петрівського Полтавського кадетського корпусу (1892) та Павлівського військового училища Микола Пафнутийович Круссер.
  • Військовий юрист, книговидавець "Костянтин Пафнутийович Круссер" (1865-?).
  • Начальник мідеплавильного цеху Обухівський завод Обухівського заводу (до 1909), інженер-технолог Василь Пафнутийович Круссер (1868-1920), один з авторів Енциклопедичного словника Брокгауза та Єфрона. Його син (від шлюбу з Єфросинією Степанівною Вайно, 1875-1942) - радянський інженер, доктор технічних наук Круссер, Борис Васильович Круссер (1900-1981), завідувач лабораторією передавальних телевізійних трубок в Ленін е., один із основоположників телевізійної техніки в СРСР.

Література

• Е. А. Гілярова, М. Б. Іткіс. Олександр Круссер (1893-1919): Історико-біографічний нарис. Серія "Герої Громадянської війни". Кишинів: Картя Молдовеняске, 1962 (молдавська мова|молдавською мовою]] Олександру Крусер: Скіце історико-біографіке, там же, 1961).
• Є. Гілярова, М. Іткіс. Боєць ленінської гвардії (А. С. Круссер). Кишинів: Картя молдовеняске, 1968.
• Ю. А. Марчук. Пошук триває: збірка документальних нарисів про А. Круссера, К. Ге, О. Бербека, С. Шестакова. Кишинів: Картя молдовеняске, 1982.
• Круссер Олександр Семенович