Крушельницька Ганна Амвросіївна

Ганна Амвросіївна Крушельницька гербу Сас^[2] (18 серпня 1887, с. Білявинці, нині Тернопільського району Тернопільської області — 13 травня 1965, Львів) — українська оперна і концертна співачка (сопрано). Сестра Соломії Крушельницької.

Крушельницька Ганна Амвросіївна
Зображення
Анна Крушельницька в ролі Мімі в опері Джакомо Пучіні «Богема»
Основна інформація
Дата народження	18 серпня 1887(1887-08-18)
Місце народження	с. Біла, нині Тернопільський район, Тернопільська область
Дата смерті	13 травня 1965(1965-05-13) (77 років)
Місце смерті	Львів
Поховання	Личаківський цвинтар[1]
Професії	оперна співачка
Освіта	Вищий музичний інститут у Львові, Міланська консерваторія
Співацький голос	сопрано
Інструменти	вокал[d]
Батько	Крушельницький Амвросій Васильович
Брати, сестри	Крушельницький Антін Амвросійович, Соломія Крушельницька і Крушельницька Емілія Амвросіївна
Файли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Крушельницька.

Могила Ганни Крушельницької на 4 полі Личаківського цвинтаря у Львові

Життєпис

Докладніше: Крушельницькі (рід)

Батько — о. Амвросій Крушельницький — греко-католицький священник, громадський діяч.^[3] Мати — Теодора-Марія Савчинська, донька священника, письменника Григорія Савчинського. Хрещений батько — Олександр Барвінський, громадсько-політичний діяч Галичини, історик, педагог.^[4]

Закінчила Вищий музичний інститут у Львові (1904) та Міланську консерваторію (1912). У 1907—1914 роках співала на оперних сценах Варшави, Львова, Мілана, Венеції, Рима та інших.

У 1914—1928 роках виступала також як концертна співачка. Брала участь у ювілейних концертах Тараса Шевченка (1901—1906), Миколи Лисенка (1903) та Івана Франка (1913) у Львові.

Внаслідок пережитих стресів лікувалася за сприяння сестри Соломії від нервового розладу.^[5] Після Першої світової війни повернулася до Галичини. 8 травня 1922 року разом зі співачкою Одаркою Бандрівською і композитором Василем Барвінським виступила в концерті, збір коштів з якого був перерахований для українських людей з інвалідністю.

У 1928 році залишила сцену. Востаннє виступала у Гребенові. Проживала за радянської влади в будинку на тодішній вулиці Чернишевського, 23.^[5]

Похована у Львові, на 4 полі Личаківського цвинтаря.

Творчість, репертуар

Мала голос красивого «віолончельного» ​​тембру і відмінну вокальну школу.

Оперні партії

• Наталка, Маруся («Наталка Полтавка», «Чорноморці» Миколи Лисенка),
• Оксана («Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського),
• Ірис («Ірис» П'єтро Масканьї),
• Зіглінда, Єлизавета («Валькірія», «Тангойзер» Ріхарда Вагнера),
• Мікаела («Кармен» Жоржа Бізе),
• Мімі («Богема» Джакомо Пуччіні).

Концертний репертуар

Виконувала твори Петра Чайковського, Джузеппе Верді, Джакомо Пуччіні, Ріхарда Вагнера, Василя Барвінського, Миколи Лисенка, Станіслава Людкевича, Остапа Нижанківського, Дениса Січинського.

Записи

Записала на грамплатівки 3 українські пісні — «З мого тяжкого болю», «Ой місяцю, місяченьку», «Широкий лист на дубочку»^[6] (Львів, «Граммофон», 1904, 1905).