Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Крістіна Паскаль
акторка, режисерка, сценаристка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Крісті́на Паска́ль (фр. Christine Pascal; 29 листопада 1953, Ліон, Франція — 30 серпня 1996, Гарш, О-де-Сен, Франція) — французька і швейцарська акторка, кінорежисерка і сценаристка.
Крістіна Паскаль | |
---|---|
фр. Christine Pascal | |
![]() | |
президент | |
Дата народження | 29 листопада 1953 |
Місце народження | Ліон, Франція |
Дата смерті | 30 серпня 1996 (42 роки) |
Місце смерті | |
Поховання | Пер-Лашез |
Громадянство | Франція→ Швейцарія |
Професія | акторка, режисерка, сценаристка |
Alma mater | Regional Conservatory of Lyond |
Роки активності | 1973 — 1996 |
IMDb | ID 0664243 |
Нагороди та премії | |
Крістіна Паскаль у Вікісховищі |
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Крістіна Паскаль народилася 29 листопада 1953 року в Ліоні, адміністративному центрі департаменту Рона. Навчалася в Регіональній консерваторії в Ліоні. У 1974 році дебютувала як акторка у режисера Бертрана Таверньє в детективі «Годинникар із Сен-Поля», екранізації відомого роману Жоржа Сіменона.
У 1975-му Крістіна зіграла роль Емілі в історичній драмі Таверньє «Нехай розпочнеться свято» разом з Філіппом Нуаре і була номінована на французьку національну кінопремію «Сезар» як найкраща акторка другого плану.
Паскаль знімалася також у фільмах таких відомих режисерів, як Клод Міллер («Найкращий спосіб маршування», 1976), Анджей Вайда («Панночки з Вілько», 1979), Ів Буассе («Травесті», 1988, та «Посмішка», 1994), Жак Одіар («Дивися, як падають люди», 1994) та ін.
У 1979 році Крістіна Паскаль дебютувала як режисерка, знявши фільм «Фелісіті». Вона ж написала сценарій і зіграла у стрічці головну роль. Наступними режисерськими роботами Паскаль стали фільми «Хвойда» (1984) з Ізабель Юппер, «Занзібар» (1989) і романтична комедія «Техніка подружньої зради» (1995), остання робота Паскаль в кіно. Попри те, що як режисерка Паскаль зняла лише 6 фільмів, один з них, драма 1992 року «І маленький принц сказав» (з Рішаром Беррі і Анемон у головних ролях), що номінувався у 1993-му на «Сезара» і отримав Приз Луї Деллюка, вважається справжнім шедевром.
Remove ads
Особисте життя
У 1978 році Крістін Паскаль познайомилася зі швейцарським продюсером і сценаристом Робером Бонером і в 1982-му вийшла за нього заміж, отримавши швейцарське громадянство[1].
Крістін Паскаль загинула 30 серпня 1996 року, у віці 42 років[2]. Вона проходила лікування в психіатричній клініці в передмісті Парижа Гарші, коли вирішила накласти на себе руки і викинулася з вікна[3]. Похована Паскаль на кладовищі Пер-Лашез.
Remove ads
Фільмографія (вибіркова)
- Акторка
- Режисер і сценарист
Remove ads
Визнання
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads