Кстовський нафтопереробний завод

Кстовський нафтопереробний завод — підприємство нафтопереробної галузі Росії. Виникло як Ново-Горьковський нафтопереробний завод, а з другої половини 1990-х перетворене на «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез» (НОРСИ).

Кстово

Місце розташування підприємства

Основні технологічні установки

Протягом тривалої історї заводу існували наступні потужності з первинної переробки нафти:

-       введена в дію у 1958-му установка АВТ-1 (атмосферно-вакуумна трубчатка). Є відомості, що оснащена нею перша черга заводу мала потужність у 3 млн тонн на рік;

-       запущена в 1959-му установка АВТ-2. Наразі вона має потужність лише 1 млн тонн на рік;

-       введена в 1962-му установка АВТ-3. Відомо, що в 1998-му на ній сталась пожежа;

-       введена в 1964-му установка АВТ-4, яку у 2000-х роках перепрофіліювали під вісбрекінг гудрона;

-       запущена в 1972-му установка АВТ-5. У 2002-му вона була модернізована зі збільшенням потужності в 1,5 раза, втім, джерело не зазначає від якого базового показника обраховувалось це збільшення;

-       введена в 1976-му установка АТ-6 (атмосферна трубчатка), яку у 2005 році доповнили вакуумним блоком (дозволяє здійснювати перегонку мазуту з отриманням вакуумного газойлю та гудрону), що призвело до зміни назви на АВТ-6. Оскільки установка дію в комплексі з секцією знесолювання, вона також відом як ЕЛОУ-АВТ-6. Її первісна потужність складала 6 млн тонн на рік, а у 2006-му була доведена до 9 млн тонн.

При роботі всіх шести установок первинної переробки майданчик досягнув потужності у 22 (за іншими даними — навіть 23) млн тонн на рік. Станом на 2024 рік в роботі залишаються АВТ-1, АВТ-2, АВТ-5 та ЕЛОУ-АВТ-6, загальна потужність яких становить 17 млн тонн на рік (з них більше половини припадає на ЕЛОУ-АВТ-6).

Інші основні технологічні установки включають:

-       запущену у 2008-му установку вісбрекінгу гудрону потужністю по сировині 2,4 млн тон на рік, яка здатна випускати 0,94 млн тонн вакуумного газойлю;

-       введену у 2010-му першу установку каталітичного крекінгу КК-1, розраховану на споживання 2 млн тонн вакуумного газойлю на рік із випуском 1,4 млн тонн бензину. Каталітичний крекінг також продукує великі обсяги ненасичених вуглеводнів, тому за рахунок КК-1 можливе отримання 135 тисяч тонн пропілену, що виділяється з пропан-пропіленової фракції, та великих обсягів бутан-бутиленової фракції;

-       введену у 2015-му другу установку каталітичного крекінгу КК-2 з такою саме потужністю по сировині 2 млн тонн вакуумного газойлю на рік та здатністю випускати 1,2 млн тонн бензину. Вакуумний газойль в обсягах 0,8 млн тонн продукує споруджена в комплексі з КК-2 додаткова установка вакуумної перегонки ВТ-2 (вакуумна трубчатка), тоді як ще 1,2 млн тонн на момент запуску планувалось закуповувати в іншх компаній;

-       запущену у 2022-му установку уповільненого коксування потужністю по сировині 2,1 млн тонн на рік (такі установки переробляють гудрон з отриманням вакуумного газойлю та нафтового коксу).

Продукування високооктанового бензину потребувало, зокрема, спорудження таких установок як:

-       запущена в 1963 році установка каталітичного риформінгу Л-35/5, що у 2006-му була модернізована під процес ізомеризації пентан-гексанової фракції з потужністю 440 тисяч тонн на рік;

-       введена в 1966-му установка каталітичного риформінгу Л-35/11-300 з первісною потужністю 300 тисяч тонн на рік, яка в 1974-му була модернізована до показника у 65 тис. м³ на годину. Виведена з експлуатації після запуску в 2000-х роках установки каталітичного риформінгу ЛФ-35/21-1000;

-       введена в 1974-му установка каталітичного риформінгу Л-35/11-600 потужністю 600 тисяч тонн на рік. Виведена з експлуатації після запуску в 2000-х роках установки каталітичного риформінгу ЛФ-35/21-1000;

-       запущена у 2004-му установка каталітичного риформінгу (платформінгу) ЛФ-35/21-1000 потужністю 1 млн тонн на рік;

-       запущені у 2011 та 2015 роках в комплексі з установками КК-1 та КК-2 блоки алкілювання. Вони споживають бутан-бутиленову фракцію самого каталітичного крекінгу (що проходить попередні стадії селективного гідрування дієнів та ізомеризації бутена-1 в бутен-2), а також бутан-ізобутанову фракцію з газофракційної установки (що проходить попередню стадію ізомеризації бутану в ізобутан). Основна реакція відбувається між ізобутаном та бутеном-2 з отриманням ізооктану. Відомо, що блок алкілювання на КК-1 має потужність по алкіляту 0,36 млн тонн на рік:

-       введена у 2021-му установка ізомеризації потужністю по сировині 0,8 млн тонн на рік.

Випуск супутніх продуктів забезпечують:

-       запущена у 2021-му газофракційна установка потужністю 425 тисяч тонн на рік, що розділяє суміш газів з отриманням пропан-бутанової (реалізується як автомібільне пальне) та бутан-ізобутанової (спрямовується на алкілювання) фракцій;

-       споруджена в комплексі з КК-1 секція продукування гранульованої сірки потужністю 130 тисяч тонн на рік;

-       запущена у 2021-му установка вилучення сірки потужністю 81 тисяча тонн на рік, що працює з кислими газами установок регенерації амінів та очистки стоків.

Пропілен з установок каталітичного крекінгу реалізують на сторону, втім, у 2021-му оголосили про початок будівництва власного виробництва поліпропілену потужністю 0,5 млн тонн на рік (із відповідною модернізацією напрямку каталітичного крекінгу).

Енергетичні потреби заводу обслуговує Новогорьковська ТЕЦ. Втім, технологічну пару також забезпечують парогенератори та котли-утилизатори, встановлені на установках АВТ-5, АВТ-6, каталітичного риформінгу, вібсрекингу, каталітичного крекингу, гідроочистки вакуумного газойлю, виробництва сірки, як наслідок, у 2012-му закупівлі теплової енергії у ТЕЦ становили лише 22 % загальної потреби.

Обсяги виробництва

В 1990-х роках на тлі економічної кризи фактичні обсяги переробки впали до 4 млн тон.

Відносно обсягів переробки в подальший період відомі, зокрема, такі дані:

-       у 2001-му переробили 7 млн тонн;

-       у 2008 та 2009 роках НПЗ переробив 16 та 16,2 млн тонн нафти відповідно;

-       у 2023-му завод переробив 15,8 млн тонн нафти та випустив 4,9 млн тонн бензину, 5,6 млн тонн дизельного палива, 0,8 млн тонн авіаціного гасу та 2,3 млн тонн мазуту.^{[1][2][3][4][5][6][7][8][9][10][11][12][13][14][15][16][17][18][19]}

Логістика

Сировина постачається по нафтопроводах Альметьєвськ – Нижній Новгород та Сургут — Полоцьк.

Вивіз продукції міг здійснюватись по нафтопродуктопроводу Нижній Новгород – Новки – Рязань, який в подальшому був використаний для створення нафтопродуктопроводу Кстово — Ярославль — Кіриші — Приморск, а той, своєю чергою, перетворений на нафтопродуктопровівд Північ.

В другій половині 2010-х одну з ниток нафтопроводу Нижній Новгород – Рязань перевели на транспортування бензину виробництва Кстовського НПЗ.

Російське вторгнення в Україну

У ніч на 29 січня 2025 року дрони атакували промислову зону у місті Кстово, де окрім НПЗ Лукойла також працює нафтохімічний комплекс компанії СИБУР^[20] Українські військові джерела стверджували, що 4 з 4 відправлених безпілотників вразили свої цілі, а місцеві жителі повідомили щонайменше про три вибухи всередині «нафтопереробного заводу». Російські чиновники применшили масштаби збитків^[21][22][23], втім, достеменно відомо те, що пошкодження отримав завод СИБУР-у. Що стосується НПЗ, то станом на першу декаду березня 2025-го його фактичне завантаження складало 37 тисяч тонн нафти на добу (13,5 млн тонн на рік при проєктній потужності 17 млн тонн).

12 березня 2025-го сталась нова атака дронів, що призвело до пошкодження однієї з ректифікаціних колон найбільшої установки первинної переробки ЕЛОУ-АВТ-6.^[24]

У ніч на 13 липня 2025 року дрони атакували нафтопереробний завод у Кстово, спричинивши пожежу та відключення електроенергії в кількох районах.^[25]