Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Кульчинський Ярослав Сергійович
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Кульчинський Ярослав Сергійович (30 липня 1936, с. Дермань, Здолбунівський район, Рівненська область) — український співак (баритон), соліст Рівненської філармонії, педагог, громадський діяч. Заслужений артист УРСР (1980).
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Кульчинський Ярослав Сергійович народився в сім'ї священника. У 30-40-х роках ХХ ст. родина мешкала в різних селах на Волині, постійно переїжджала, а у 1947 році — повернулась у Дермань. У 1954 році закінчив Дерманську середню школу. У 1955—1957 роках був призваний до лав Радянської Армії.
У 1958—1962 роках навчався на вокальному відділенні в Архангельському музичному училищі[1]. У 1967 році закінчив Харківський інститут мистецтв (викладач — Віктор Монахов)[2]. З 1967 року працював викладачем постановки голосу у Сумському музичному училищі. З 1971 року — був солістом-вокалістом ансамблю пісні і танцю Балтійського флоту, з 1972 — солістом Закарпатської державної філармонії (м. Ужгород). З 1975 року — викладач Сарненської музичної школи (Рівненська обл.), з 1977 року — старший викладач кафедри хорового диригування Рівненського культосвітнього факультету Київського державного інституту культури.
У 1979—1993 роках — соліст Рівненської філармонії[3]. Виступав дуетом з солісткою філармонії Людмилою Гуровою. Брав участь у створенні літературно-музичних програм «За думою дума», «Лесина пісня», «З піснею в серці», програм, присвячених творчості українських і зарубіжних композиторів:
- класикам Людвігу ван Бетховену, Йоганну Себастьяну Баху, Георгу Генделю, Йоганнесу Брамсу, Роберту Шуману, Францу Шуберту, Джузеппе Верді, Михайлу Глінці, Сергію Рахманінову;
- старовинній українській музиці Михайла Калачевського, Григорія Сковороди, Дмитра Бортнянського;
- сучасних композиторів Іштвана Мартона, Миколи Колесси, Андрія Штогаренка, Сергія Козака, Дезидерія Задора, Петра Гайдамаки, Георгія і Платона Майбород, Михайла Жербіна, Констянтина Данькевича, Ігоря Шамо, Олександра Білаша[2].
У 1978—1987 роках — соліст капели Рівненського інституту культури під керівництвом Володимира Пекара.
З 1993 р. — доцент кафедри пісенно-хорової практики і постановки голосу Рівненського державного педагогічного інституту[4].
Remove ads
Репертуар
- арії з опер Дж. Верді, О. Бородіна, П. Чайковського
- романси П. Чайковського, С. Рахманінова, М. Глінки
- «Гетьмани, гетьмани» (з поеми «Гайдамаки») М. Лисенка із серії музика до "Кобзаря"Т. Шевченка
- «Україно, Україно» Г. Давидовського
- українські народні пісні
Громадська діяльність
З 14 жовтня 1989 року — член правління обласного осередку Товариства української мови імені Тараса Шевченка (обраний на обласній Установчій конференції)[5]. Організація займалась патріотично-просвітницькою діяльністю. Тісно співпрацював з «Просвітою». Влаштовувались гастрольні поїздки по Україні, де виконувались повстанські пісні та твори, заборонені радянським режимом.[1]
Сім'я
- Онука Кульчинська Ольга Сергіївна — українська оперна співачка
Джерела
- Кульчинський Ярослав Сергійович // Іляшевич В. Митці Дерманя: біогр. довід. / В. Іляшевич. — Рівне: Волинські обереги, 2006. — С. 21-22.
- Кульчинський Ярослав Сергійович // Столярчук Б. Митці Рівненщини: енцикл. довід. / Б. Столярчук.– Вид. 2-ге, доп. і перероб. — Рівне: О. Зень, 2011. — С. 171.
- Поніманська Т. І. Кульчинський Ярослав Сергійович / Т. І. Поніманська // Енциклопедія сучасної України / НАН України, Наук. т-во ім. Шевченка ; редкол.: І. М. Дзюба (співголова), А. І. Жуковський (співголова), М. Г. Железняк (відп. секр.) та ін. — Київ, 2016. — Т. 16 : К уз — Лев. — С. 125.
- Просвітянське століття Рівненщини: наукові статті, спогади / упоряд.: І. В. Вєтров, З. В. Дідич. — Дрогобич: Коло, 2018. — С. 157, 381.
- Творчі спілки // Рівне-720 : від давнини до сучасності: в 2 кн. Кн. 2. / упоряд.: Г. Бухало, В. Шанюк, С. Шевчук ; гол. ред.: Г. Сербін. — Рівне: Волинські обереги, 2003. — С. 78-108.
Remove ads
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads