Купільська волость

Купільська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старокостянтинівського повіту Волинської губернії з центром у містечку Купіль.

Купільська волость
Центр	Купіль
Площа	12 039 (1886)
Населення	9180 осіб (1886)
Густота	69.8 осіб / км²

Станом на 1886 рік складалася з 10 поселень, 12 сільських громад. Населення — 9180 осіб (4451 чоловічої статі та 4729 — жіночої), 1090 дворових господарств^[1].

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	6206	5397
Приватної власності	5549	4107
Іншої власності	284	203
Загалом	12039	9707

Поселення волості:

• Купіль — колишнє державне та власницьке містечко при річці Буг за 60 верст від повітового міста, 972 особи, 191 двір, православна церква, костел, синагога, 4 єврейських молитовних будинки, школа, аптека, постоялий будинок, 18 лавок, водяних і вітряний млини, пивоварний заводи, базари через 2 тижні.
• Богданівка — колишнє власницьке село при річці Случ, 637 осіб, 115 дворів, школа.
• Клинини — колишнє власницьке село при річці Самець, 1228 осіб, 231 двір, школа, постоялий будинок, кузня, водяний млин, поташний завод.
• Кушнірівка — колишнє власницьке село при річці Самець, 390 осіб, 73 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, вітряний млин.
• Левківці — колишнє власницьке село при безіменній річці, 382 особи, 73 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
• Рябіївка — колишнє державне село, 744 особи, 141 двір, православна церква, школа, постоялий будинок.
• Холодець — колишнє власницьке село при річці Буг, 474 особи, 84 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, вітряний млин.
• Чернява (Кржачки) — колишнє державне село при річці Буг, 573 особи, 103 двори, православна церква, школа й водяний млин.

У 1900-1913 роках складалася з містечка та 15 поселень, 14 сільських громад.

Станом на 1900 населення зросло до 11 869 осіб, 2169 дворових господарства, волосним старшиною був Дем'ян Крамар^[2].

Станом на 1913 населення зросло до 15 323 особи, 2729 дворових господарства, волосним старшиною був С. Буздиган^[3].

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)