Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Кшиштоф Кезгайло Завіша
маршалок надвірний і великий литовський, каштелян віленський З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Кшиштоф Кезгайло Завіша, Кшиштоф на Бакштах Завіша (Ке(є)з(ж)г(ґ)айло — від біл. Кезгайла, лит. Kęsgaila, пол. Kieżgajło) гербу Лебідь (нар. 1578 — пом. 23 січня 1670, Вільно) — державний діяч Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, ловчий (1629—1637) і писар (1637—1649) великий литовський, маршалок Головного трибуналу (1639, 1667), Сейму (1642), надвірний (1649—1654) і великий (1654—1669) литовський, каштелян віленський (1669—1670); староста мінський (1631—1645), браславський (1645) і чечерський (1664).
.jpg)
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Народився 1578 року в родині майбутнього воєводи мінського та підскарбія великого литовського Андрія (Анджея) Яновича Завіші та Софії, доньки старости слонімського Михайла Григоровича Воловича[be]. Мав сестер Барбару (померла молодою) і Зофію (була монашкою) та брата Миколая — єзуїта, засновника кафедри філософії у Віленській академії, який помер молодим у Римі[4].
Імовірно, навчався у Віленській академії. Це підтверджується і працею там брата Миколая, і те, що Кшиштоф міг бути учнем шведського теолога та поета Лаврентія Бойєра[lt], який від 1603 року викладав у цьому навчальному закладі[5]. Підписувався у документах як Кшиштоф на Бакштах Завіша — від родового маєтку Бакшти[be], який займав території сучасних Пуховицького та Червенського районів Мінської області Білорусі.
25 жовтня 1629 року був призначений ловчим великим литовським[6]. Отримав староство мінське (1631—1645), пізніше — браславське (1645)[7]. Обирався від Слонімського повіту послом на сейм 1631 року[8]. Був членом генеральної конфедерації, створеної 16 липня 1632 року[9]. Був послом на конвокаційний сейм 1632 року від Мінського повіту[10]. Був електором Владислава IV Вази від Мінського воєводства 1632 року[11], підписав його pacta conventa[12]. Як посол на коронаційний сейм 1633 року увійшов до складу комісії щодо війни з Московією та організації війська[13].
Також обирався послом на екстраординарні сейми 1635, 1637, 1642, 1647 років[14], сейми звичайні 1635, 1637, 1638, 1640, 1641, 1643, 1645[15] і 1646[16] років. 27 травня 1637 року отримав посаду писаря великого литовського[17]. 1639 року був обраний маршалком Головного трибуналу Великого князівства Литовського у Вільні[18], був маршалком екстраординарного сейму 1642 року[19].
Як посол на конвокаційний сейм 1648 року від Браславського повіту став членом генеральної конфедерації, створеної 31 липня[20]. Був електором Яна II Казимира від Віленського воєводства 1648 року[21], підписав його pacta conventa[22]. У вересні 1649 року був номінований на посаду маршалка надвірного литовського[23]. Надалі також обирався послом на сейми 1649, 1649/1650, 1650 років[24]. На коронаційному сеймі 1649 року та сеймах 1650, 1655, 1658, 1662 і 1667 років призначався комісаром від Сенату по оплаті війську Великого князівства Литовського[25].
1654 року отримав посаду маршалка великого литовського[26]. 1655 року під час сеймику мінського у боротьбі з радзивіллівським табором Кшиштоф Завіша не поступився та зірвав сеймик[27]. Був учасником Тишовецької конфедерації 1655 року[28]. Був депутатом від Сенату на Трибуналі Скарбовому Великого князівства Литовського в 1659 та 1661 роках[29].
Наприкінці 1656 року посланець Павла Яна Сапіги Анджей Млоцький просив у Москві царя Олексія Михайловича повернути майно, розташоване в окупованих московськими військами областях, що належить литовським достойникам, які підтримали б кандидатуру царя на сеймі. Серед останніх він назвав, зокрема, Кшиштофа Завішу[30].
1661 року був одним із підписантів скрипту про згоду на вибори лат. vivente rege («При живому королі»), підтримав кандидатуру принца Конде[31]. Отримав зі французької скарбниці 1200 ліврів[32]. 1664 року отримав староство чечерське[33].
1667 року знову став маршалком Головного трибуналу[34]. У листопаді 1669 року був призначений каштеляном віленським[35].
Помер 23 січня 1670 року у Вільні[35].
Remove ads
Сім'я
Був одружений із Катажиною Констацією з Тишкевичів, донькою воєводи берестейського Яна Євстахія Тишкевича та Зофії з Вишневецьких. Мали 4 дітей:
Remove ads
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads