Кіндратівка (Краматорський район)

Кіндра́тівка — село Дружківської міської громади Краматорського району Донецької області, України.

село Кіндратівка
Герб Кіндратівки
станція Кіндратівка в Олексієво-Дружківці станція Кіндратівка в Олексієво-Дружківці
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Краматорський район
Тер. громада	Дружківська міська громада
Код КАТОТТГ	UA14120030070017138
Облікова картка	Кіндратівка
Основні дані
Засноване	1892
Населення	359
Поштовий індекс	84208
Телефонний код	+380 6272
Географічні дані
Географічні координати	48°35′25″ пн. ш. 37°34′25″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	84 м
Водойми	р. Кривий Торець
Відстань до обласного центру	74 км
Відстань до районного центру	20,3 км
Найближча залізнична станція	Кіндратівка
Відстань до залізничної станції	3,9 км
Місцева влада
Адреса ради	84208, Донецька область, Краматорський район, с. Кіндратівка, вул. Заборського, 99.
Сільський голова	Погребний Борис Вікторович
Карта
Кіндратівка
Кіндратівка
Мапа
Кіндратівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кіндратівка.

Загальні відомості

Відстань до райцентру становить близько 20 км і проходить автошляхом Н20. Розташоване на лівому березі Кривого Торця. Землі села розташовані між Дружківкою та смт Олексієво-Дружківка Дружківської міської ради.

Історія

Кіндратівка, до 1917 — менонітське село на власній землі в Катеринославській губернії, Бахмутський повіт, Сантуринівська/Олександро-Шультинська волость; у радянський період — Сталінська/Донецька область, Костянтинівський район. Засноване 1892 року на лівому березі річки Кривий Торець. Засновники з хортицьких колоній. Землі 1860 десятин. 5 парових млинів. Кооперативна лавка, початкова школа, сільрада (1926). Місце народження письменника Г. Гільдебрандта (нар. 1911). Мешканці: 213 (1911), 566/440 німці (1926).

Освіта

У селі працює дитячий садок № 22 «Журавлик» та Кіндратівська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням інформатики та програмування^[1] відділу освіти Костянтинівської райдержадміністрації^[2].

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 1089 осіб, із них 48,94 % зазначили рідною мову українську, 50,51 % — російську, 0,18 % — німецьку та 0,09 % — білоруську мову^[3].