Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Хрестівка
місто у Горлівському районі Донецької області. Адміністративний центр Хрестівської міської громади. З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Хрестíвка (до 2016 року — Кіровське) — місто в Україні, у Горлівському районі Донецької області. Адміністративний центр Хрестівської міської громади.
Розташоване на схилі балки Кленової з однойменною річкою біля розвинутих міст Донбасу: Шахтарськ та Єнакієве — близько 20 км; міста Горлівка і Харцизьк — за 40 км; місто Донецьк — за 80 км.
Чисельність населення в м. Хрестівці на 1.01.2003 р. становила 30,9 тис. осіб. Площа міста — 725 га.
З 2014 року перебувало під окупацією самопроголошеного маріонеткового утворення Донецька Народна Республіка, визнаного Україною терористичною організацією, яке було анексоване Росією у 2022 році.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Хрестівка — колишнє німецьке поселення, одразу мало три назви: німці називали свій хутір Ман-Гейм, в документах було написано Давидо-Орлівка, чумаки які проїжджали повз німецьке поселення, називали його Хрестівкою. Можливо, тому, що біля дороги на кладовище стояв великий дерев'яний хрест, один кінець якого вказував чумакам дорогу на Бахмут, інший — на Таганрог. Старе кладовище знаходилося на місці спортивного поля школи № 1, тоді хрест стояв по вулиці Асфальтній, де поворот дороги на Жданівку.
Давидо-Орлівка[2][3], засновано у 1888 році, Олексієво-Орловська волость (Олексієво-Орловка) Таганрозького округу (див. Міуський округ), Області війська Донського, Російської імперії.
Ной-Мангайм/Neu-Mannheim (Давидо-Орлівка; також Орлівка, Давидівка, Хрестівка, Карл Лібкнехт/Karl Liebknecht), до 1917 — католицько-лютеранське село на власних землях області Війська Донського, Таганрозький округ, Олексіїво-Орловська волость.
У радянський період — Сталінська/Донецька область, Чистяківський (Олексієво-Орловський)/Єнакіївський (Орджонікідзевський/Риковський)/Іванівський район. Назване за прізвищем колишнього землевласника Орлова. Засновник з маріупольських колоній. Католицький прихід Єнакієве.
Землі 1880 десятин (1915; 40 подвір'їв).
7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки[4].
Колгосп ім. Блюхера, ім. Сталіна Школа. У вересні 1941 депортовані чоловіки від 16 до 60 років. Мешканці: 312 (1910), 303 (1915), 317 (1919), 395 (1923), 487/487 німці (1926).
У повоєнні роки населення зросло, а інфраструктура розширилася: з'явилися житлові мікрорайони, транспортне сполучення та промислові підприємства.
У 1954 році утворене селище будівництва Давидівської групи шахт Харцизького району, яке 14 вересня 1956 року отримало назву Кіровське[5] на честь радянського партійного діяча Кірова Сергія Мироновича.
12 жовтня 1956 року хутір Хрестівка Олексієво-Орлівської селищної ради приєднаний до селища міського типу Кіровського.[6]
29 серпня 1958 року смт Кіровське віднесено до категорії міст обласного підпорядкування.[7]
З 2002 року місто працює у Програмі партнерства громад фундації «Україна -США». 15 липня 2003 року — місто відвідала делегація із США: Дон Коутс — виконавчий директор корпорації «Eastem Polk Regional Development» (графство Полк, штат Айова). Бред Бант — директор центру розвитку бізнесу (м. Люнгв'юв, штат Техас).Кочуєв В. І. — директор Східноукраїнського регіонального центру «Програма партнерства навчання регіонів», фундації «Україна-США».
28 квітня 2006 року — підписано договір між м. Глейдвотер штат Техас та м. Кіровське Донецької області щодо налагодження відносин між міста-побратими.3 вересня підписано угоду про співдружність та соціальне партнерство між містами Докучаєвськ, Кіровське, Вугледар та Жданівка. Підписано договір про партнерство між Програмою розвитку ООН та Кіровською міською радою. Того ж року Кіровська міська рада стала переможцем Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування з проєктом «Електронна картка міста Кіровське».
У 2008 році кіровчанину Гречушкіну Валерію Вікторовичу, начальнику дільниці № 2 по видобутку вугілля ВАТ шахти «Комсомолець Донбасу» надано звання «Герой України». 2 жовтня місто відвідала офіційна делегація Швейцарського бюро співробітництва в Україні, яка працює спільно з Програмою розвитку ООН. 22 листопада — відкриття пам'ятного знаку «Жертвам політичних репресій та голоду 1932—1933 р.р. в Україні».
9 липня 2009 року візит керівників Програми розвитку ООН: Ерджан Мурат, уповноважений керівник офісу Програми розвитку ООН в Україні. Ірина Скалій, менеджер проекту Програми розвитку ООН «Муніципальна програма управління та сталого розвитку». Джейсінгх Сах, міжнародний менеджер проєкту Програми розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду».[8]
Російсько-українська війна
14 вересня 2014 місто опинилося під контролем проросійської терористичної організації «Донецька народна республіка» і частин окупаційної російської армії. Місто стало однією з гарячих точок війни.
25 серпня 2014 року в результаті артилерійського обстрілу терористами у храм святого праведного Іоанна Кронштадтського потрапив снаряд, загинули три людини.[9]
14 листопада 2014-го одна людина загинула та двоє поранено в результаті артилерійського обстрілу терористами шахти «Комсомолець Донбасу» Хрестівки. На помповій станції, що відкачує метан, почалася пожежа.[10]
У серпні-вересні 2014 року внаслідок обстрілів загинуло майже 50 мешканців.
12 травня 2016 року Верховна Рада України постановила повернути місту історичну назву Хрестівка,[11] постанова набрала чинності 22 травня 2016 року.[12]
До початку повномасштабного вторгнення Росії місто Хрестівка перебувало під російською окупацією. У середині лютого, готуючись до відновлення активних бойових дій, окупаційні війська РФ вдаються до провокацій, під приводом яких у Хрестівці та на захоплених територіях Донеччини й Луганщини оголошують незаконну примусову «мобілізацію» місцевого населення до лав підконтрольних Росії збройних терористичних формувань.[13]
Remove ads
Населення
Чисельність
1959[14] | 1970[14] | 1979[14] | 1989[14] | 2001[14] |
---|---|---|---|---|
16 314 | ▲ 17 364 | ▲ 20 376 | ▲ 32 552 | ▼ 30 910 |
2003[14] | 2004[14] | 2005[14] | 2006[14] | 2007[14] |
▼ 30 428 | ▼ 30 029 | ▼ 29 742 | ▼ 29 367 | ▼ 29 205 |
2008[14] | 2009[14] | 2010[14] | 2011[15] | 2012[16] |
▼ 29 066 | ▼ 28 939 | ▼ 28 690 | ▼ 28 550 | ▬ 28 470 |
2013[17] | 2014[18] | |||
▼ 28 291 | ▼ 28 155 |
Національний склад
Національний склад населення за переписом 2001 року:[19]
чисельність | частка, % | |
українці | 16 829 | 54,2 |
росіяни | 12 900 | 41,6 |
білоруси | 450 | 1,4 |
азербайджанці | 154 | 0,5 |
татари | 131 | 0,4 |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[20]
За даними перепису 2001 року населення міста становило 31041 особу, із них 16,90 % зазначили рідною мову українську, 82,39 % — російську, 0,15 % — білоруську, 0,05 % — вірменську, 0,03 % — молдовську, 0,01 % — грецьку, польську та румунську, а також гагаузьку мову.
Remove ads
Економіка
Узагальнити
Перспектива
![]() | Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. |
Загальна характеристика
Дохід бюджету міста у 2004 році склав 7 604,4 тис. гривень, у тому числі одержав дотації з державного бюджету України на суму 1 049,6 тис. гривень.[21]
Максимальна заробітна плата у місті на 2003 рік:
- Хрестівка — 153 долари.
Промисловість
Хрестівка історично було тісно пов'язане з розвитком вугільної промисловості Донбасу.
Хрестівка є частиною вугільного басейну Донбасу, і хоча конкретні шахти в самому місті не зазначені, регіон загалом має значну вугільну інфраструктуру. Зокрема, у Хрестівському районі розташовані шахти, що входять до складу ДХК «Жовтеньвугілля», такі як шахта «Світанок», «Зуївська», «Іловайська» та інші.[22] :
Населені пункти: 1 — Веселе 2 — Відродження 3 — Комишатка 4 — Красний Луч 5 — Круглик 6 — Кумшацьке 7 — Малоорлівка 8 — Михайлівка 9 — Новоорлівка 10 — Нікішине 11 — Петропавлівка 12 — Польове 13 — Розсипне 14 — Славне 15 — Степне 16 — Стрюкове 17 — Стіжкове 18 — Сулинівка 19 — Тимофіївка 20 — Шевченко |
]]

У Хрестівкі є значні поклади корисних копалин, як-от: дефіцитне коксівне вугілля, доломіт, ангідрит, гіпс.
Промисловість міста налічує понад 50 підприємств різних форм власності. Основні галузі — хімічна, вугільна, машинобудівна, харчова і переробна.[джерело?]
Кам'яновугільна промисловість:
- ДП «Шахта Комсомолець Донбасу» — стала до ладу у 1980 р. з проектною потужністю 2100 тис. т вугілля на рік. У 2003 р видобуто 2,3 млн т вугілля.[джерело?]
- ТОВ «ЛОГОС»[25]
- Сільськогосподарський виробничий кооператив «Хрестівка» — займався виробництвом харчових продуктів, напоїв, обробленням деревини та іншими видами діяльності. Однак підприємство припинило свою діяльність.[26]
Інше:
- ЗАТ "Кіровське торгово-виробниче підприємство «ДОН»– роздрібна торгівля автомобілями. Підприємство припинило свою діяльність.[27]
Із загального числа зайнятих у народному господарстві близько 60 % працюють у промисловості.
У 2013 році обсяг промислового виробництва в місті Хрестівка становив 1,649 мільярда гривень. Це дані за 2014 рік, коли місто ще перебувало під контролем України до початку бойових дій у 2014 році.[джерело?]
Загалом, у 2013 році промисловість Донецької області зазнала значного спаду. Обсяг промислового виробництва знизився на 6,5 % порівняно з 2012 роком. Спад спостерігався в усіх основних галузях, за винятком виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, де зафіксовано приріст на 1,8 %.[28]
У 2005 році на шахті «Комсомолець Донбасу» розпочалися роботи з модернізації, спрямовані на підвищення безпеки, продуктивності та продовження терміну експлуатації шахти. Реконструкція включала оновлення вентиляційного обладнання, транспортних систем і систем видобутку. Це була одна з ключових шахт регіону, тож оновлення мало важливе економічне значення як для міста, так і для вугільної галузі Донеччини загалом.[29]
Remove ads
Культура
Цей розділ не містить посилань на джерела. (червень 2025) |
Загальна характеристика
До сфери культури та мистецтва міста Хрестівка належать низка бюджетних та комунальних установ, що забезпечують культурне життя міста:
- 2 спеціалізовані мистецькі навчальні заклади;
- 2 бібліотеці (у місті працюють дві масові бібліотеки: міська бібліотека для дорослих та міська бібліотека для дітей;
- 1 будинок культури;
- 1 клубний заклад;
- парк культури та відпочинку «Перемога»;
- Народний фольклорний самодіяльний колектив «Веселка»;
- Студія естрадно-сучасного танцю «Дельсарт»;
У місті також діяли заклади культури при промислових підприємствах, зокрема при шахті «Комсомолець Донбасу», які забезпечували культурне дозвілля для працівників і жителів Хрестівки.
Remove ads
Пам'ятки
У місті перебуває на обліку 3 пам'ятки історії:
Remove ads
Релігія
- Храм Святого Іоанна Кронштадтського Української Православної Церкви.[30]
- Євангельських Християн-Баптистів «Церква Христа Спасителя».[31]
- Православна Парафія Свято-Успенського Храму Міста Хрестівка Горлівської Єпархії РПЦ.[32]
Інфраструктура
Загальна характеристика
Медичне забезпечення населення міста Хрестівка здійснюють кілька лікувально-профілактичних закладів. У місті діють міська лікарня, поліклініка, стоматологічний кабінет, а також станція швидкої медичної допомоги. Спеціалізовані медичні послуги надаються у суміжних населених пунктах через відсутність у місті вузькопрофільних диспансерів.
Транспорт
У межах міста Хрестівка немає власних залізничних станцій, найближчі — у сусідніх містах регіону. Міський транспорт представлений автобусними маршрутами, основну частку яких забезпечують приватні перевізники. Автобуси курсують по головних напрямках міста та з'єднують Хрестівку з навколишніми населеними пунктами. Раніше у місті діяли маршрути трамваїв та тролейбусів, але згодом вони були скасовані через зміни в інфраструктурі та транспортній системі.
Remove ads
Засоби масової інформації
- «Наші горизонти» — 12 березня 1999 року– розпочинає роботу редакція газети;
- «Хрестівський вісник» — міська газета, що висвітлює новини та події міста, виходить з 2005 року;
- «Шахта. Місто. Люди» — 6 червня 2013 року вийшов перший номер газети друкованого органу первинної профспілкової організації ПАТ «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ»;
- «Новини міста» — 25 серпня 2013 року вийшов перший номер регіональної масової газети;
Remove ads
Наука та освіта
- Хрестівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1;
- Хрестівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2;
- Хрестівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3;
- Вечірня (змінна) загальноосвітня школа;
- Дошкільний навчальний заклад № 7 «Оленка»;
- Дошкільний навчальний заклад № 8 «Ладушка»;
- Дошкільний навчальний заклад № 10 «Сонечко»;
- Дошкільний навчальний заклад № 16 «Білосніжка»;
- Дошкільний навчальний заклад № 17 «Казка»;
- Дошкільний навчальний заклад № 19 «Вишеньки»;
- Дошкільний навчальний заклад № 20 «Калинка»;
- Будинок дитячої та юнацької творчості;
- Загальноосвітніми закладами міста представлені: 4 загальноосвітні школи I—III ступенів (у тому числі школа № 4), наразі не функціонує. Функціонує 7 дошкільних навчальних закладів, які забезпечують підготовку дітей дошкільного віку. Розвиток позашкільної освіти підтримується через роботу гуртків та секцій при школах. В місті діяв гірничий професійний ліцей, що готував фахівців для вугільної промисловості, однак навчальний заклад був ліквідований після великої пожежі, яка сталася ще до початку збройного конфлікту.[33]
Постаті
- Галагуз Антон (* 1986) — український паверліфтер. Чемпіон і рекордсмен України; чемпіон Європи.
- Український Дмитро Михайлович (1979—2018) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Олександр Корбан — український художник графіті. Його мурал у місті Маріуполь 2018 року із зображенням Мілани Абдурашитової, 3-річної дівчинки, яка пережила ракетний обстріл російської федерації, був знищений у 2022 році під час російської окупації Маріуполя.
- Ателькін Сергій Валерійович — український футболіст. Тренер-селекціонер ФК «Шахтар».
- Апришко Євген Анатолійович — український футболіст, півзахисник аматорського клубу «Олімпія» (Савинці).
Remove ads
Примітки
Посилання
Література
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads