Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Кіященко Вікторія Володимирівна
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Вікто́рія Володими́рівна Кія́щенко (1984, Рубіжне, Луганська область, Україна — 15 березня 2022, Волноваха, Донецька область, Україна) — солдат, військовослужбовець Збройних сил України, учасниця російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022).
Remove ads
Життєпис
Вікторія народилася у Рубіжному Луганської області. Навчалася у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля. Захистила магістерську роботу у Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка. Працювала в індустріально-педагогічному технікумі Рубіжного, а пізніше соціальним педагогом у професійному ліцеї міста Золоте, куди Вікторія переїхала разом з чоловіком Олегом Кіященком[1][2][3]. У вільний час любила слухати музику і танцювати[4].
У жовтні 2020 року вирішила приєднатися до Збройних сил України, підписавши трирічний контракт з 46-ою окремою аеромобільною бригадою. Ще до повномасштабного вторгнення чергувала на блокпосту у Волновасі[3].
Загинула 15 березня 2022 року разом ще з п’ятьма побратимами під час російського авіаудару біля Волновахи Донецької області[1][2].
Похована на Краснопільському кладовищі у Дніпрі на Алеї Слави[3].
У Вікторії залишилися мама і чоловік[2].
Remove ads
Нагороди
- орден «За мужність» III ступеня (5 травня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5]
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads