Лобанов-Ростовський Олексій Борисович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ростовський.

Олексій Борисович Лобанов-Ростовський (нар. 18(30) грудня 1824, Воронізька губернія, Російська імперія — пом. 18(30) серпня 1896, ст. Шепетівка, Рівненський повіт) — князь, російський дипломат.

Лобанов-Ростовський Олексій Борисович
Народився	18 (30) грудня 1824[1][2][3]  Воронезька губернія, Російська імперія[4]
Помер	18 (30) серпня 1896[3] (71 рік)  Шепетівка, Ровенський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Поховання	Новоспаський монастирd
Країна	Російська імперія
Діяльність	дипломат, колекціонування монет, політик, нумізмат, генеалог, колекціонер, державний службовець
Галузь	дипломатія[5], державна служба[5], генеалогія[5] і колекціонування[5]
Alma mater	Імператорський Царськосільський ліцей
Знання мов	російська[5]
Суспільний стан	шляхтич[d][5]
Титул	князь
Посада	посол і член Державної ради Російської імперії[d]
Батько	Борис Лобанов-Ростовськийd
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лобанов.

Життєпис

На дипломатичній службі з 1844. Був послом у Туреччині (1859—63, 1878), Великій Британії (1879—1882), Австро-Угорщині (1882—1895), Німеччині (1895), товаришем міністра внутрішніх справ (1867—1878); міністром закордонних справ (1895—1896).

Разом з Сергієм Вітте — ініціатор дипломатичного виступу Росії, Німеччини і Франції, що змусили Японію пом'якшити умови Сімоносекської угоди 1895 року, якою завершилася її війна з Китаєм. Брав участь в складанні російсько-китайського договору про союз і будівництво Китайсько-східної залізниці і підписання угод з Японією (див. Санкт-Петербурзький договір (1895), Протокол Лобанова — Ямаґати).

Займався збиранням і виданням російських архівних історичних матеріалів 18—19 ст., а також генеалогією російських дворянських родів. Співпрацював у журналі «Русская старина» і «Русский архив».

Література та джерела

• Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона