Кость Лоський

Професор Костянтин Володимирович Лоський, більш відомий як Кость Лоський (чеськ. Kost Losky, псевдонім «Кость Вишевич»; 28 січня 1874(18740128), Санкт-Петербург, Російська імперія — 14 жовтня 1933, Прага, Чехословаччина) — державний діяч часів Тимчасового уряду Росії й Української Народної Республіки, дипломат, публіціст, викладач.

Кость Лоський
Кость Лоський Фото з фондів ЦДАВО України
Прапор Комісар Бучацького повіту
10 (23) травня — 24 травня (6 червня) 1917
Прапор Товариш комісара Тернопільської губернії
з 24 травня (6 червня) 1917
Прапор Комісар Тернопільської губернії
1917 — 20 вересня (3 жовтня) 1917
Прапор Посол УНР в Швеції, Фінляндії та Норвегії
з 1918
Попередник:	Борис Баженов[1]
Наступник:	посада скасована[2]
Ім'я при народженні:	Костянтин Володимирович Лоський
Народження:	28 січня 1874(1874-01-28) Санкт-Петербург, Російська імперія
Смерть:	14 жовтня 1933(1933-10-14) (59 років) Прага, Чехословаччина
Національність:	українець
Країна:	Російська імперія →  УНР
Освіта:	Варшавський університет, Санкт-Петербурзький університет
Діти:	Ігор Лоський
Наукова діяльність
Наукова сфера:	історія права, антикознавство
Місце роботи:	Український вільний університет
Медіафайли у Вікісховищі
Роботи у  Вікіджерелах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лоський.

Посол УНР в Швеції, Фінляндії та Норвегії. Після Більшовицької окупації України емігрував у Чехословаччину. Викладав історію права в Українському вільному університеті. З 1928 року дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. Батько Лоського Ігоря Костянтиновича.

Біографія

Костянтин Володимирович Лоський народився 28 січня 1874 року у Санкт-Петербурзі однойменної губернії Російської імперії. Вивчав історію у Варшавському університеті, а, згодом, право у Санкт-Петербурзькому університеті.

З 1896 року Лоський працював у редакції журналу «Історичний вісник». Переїхав на Холмщину, де працював у губернських установах; був одним з лідерів українського громадсько-культурного життя краю. У 1905 році заснував «Просвіту» в Грубешеві та видавництво українських популярних книжок. У 1906—1907 роках редагував газету «Буг».

Навесні 1917 перебував у Києві, брав участь в організації та роботі Української Центральної Ради. 10 (23) травня 1917 року призначений комісаром Тимчасового уряду Росії в Бучацькому повіті, а від 24 травня (6 червня) був товаришем губернського комісара Тернопільської губернії. Згодом виконував обов'язки губернського комісара тієї ж губернії. На цій посаді перебував до 20 вересня (3 жовтня) 1917 року.

Повернувшись у Київ, очолював департамент у генеральному секретарстві внутрішніх справ Генерального секретаріату УЦР, працював у міністерстві зовнішніх справ УНР.

Навесні 1918 року Кость Лоський був призначений послом Української Народної Републіки у Фінляндії, Швеції та Норвегії з місцем перебування у місті Стокгольм, залишався на цій посаді в період Української Держави гетьмана та Директорії УНР.

Наприкінці 1920 року поселився в столиці Першої Чехословацької республіки, Празі. Викладав від наступного року в Українському вільному університеті. Спочатку був призначений професором римського права. Потім, у 1927—1928 роках, деканом правничого факультету, а з 1929 року по 1930 рік — проректор.

Костянтин Володимирович Лоський помер 14 жовтня 1933 року в Празі.

Бібліографія

Наукові праці

• «Нарис римської історії», (Гельсінгфорс, 1919),
• «Короткий нарис грецької історії» (1921),
• «Історія джерел римського права» (1921),
• «Історія і система римського приватного права» (т. 1—3, 1922—1924), інші публіцистичні статті і нариси.

Перекладав українською твори Джорджа Байрона, Генріха Гейне, Антона Чехова й інших зарубіжних літераторів. Видав збірки поезій Тараса Шевченка французькою мовою у власному перекладі.

Брошури

• Kostjantyn Losky. «Ukrainan kysymys: Venäjä ja entente» (Гельсінгфорс, 1918; під псевдо K. Vyševitš),
  • Кость Лоський. (російськомовний автопереклад автора) «Украинский вопрос: Россия и Антанта» (Гельсінгфорс, 1918; під псевдо К. Вишевич),
• Constantin Losky. La sou­veraineté ukrainienne dans son passé, son présent et son avenir. (Stockholm-Kyiw: Tryckt Hos P. Palmquists Aktiebolag, 1919)

Художній твори

• «Од великого до смішного» (Гельсінки, 1919; під псевдо К. Вишевич).