Любка Андрій Степанович

Андрі́й Лю́бка (нар. 3 грудня 1987, Рига) — український письменник романіст, поет, перекладач та есеїст. Член Українського ПЕН.

Андрій Любка
Андрій Любка
Ім'я при народженні	Андрій Степанович Любка
Народився	3 грудня 1987(1987-12-03) (37 років) Рига, СРСР
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	поет, прозаїк, перекладач, есеїст
Alma mater	Варшавський університет
Знання мов	українська
Мова творів	українська
Роки активності	2004 — донині
Напрямок	сучасна поезія, проза
Жанр	верлібр
Magnum opus	Карбід
Членство	Український ПЕН[1]
Премії	Дебют-2007, «Київські лаври» (2011), Лауреат премії імені Юрія Шевельова (2017)
Сайт: lyubka.net.ua
Любка Андрій Степанович у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Любка.

Життєпис

Народився в Ризі (Латвія), де тоді навчалася його мама. Довгий час мешкав у місті Виноградові Закарпатської області. Закінчив Мукачівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою.

З 2005 по 2009 навчався та закінчив Ужгородського національного університету та отримав ступінь спеціаліста з української філології.

2012—2014 — навчався у Варшавському університеті, де отримав ступінь магістра з балканських студій.

Вірші та переклади Любки друкувалися у журналах «Київська Русь», «ШО», «Всесвіт», «Потяг-76», «Post-Поступ», альманахах «Джинсове покоління», «Карпатська саламандра», «Корзо», «Кур'єр Кривбасу» тощо.

Член літоб'єднання Ротонда. 2012 року разом із Dj Dimka Special-K видав альбом аудіовіршів «Перед вибухом поцілуємося».

Любка — частий учасник багатьох українських і міжнародних культурних заходів у Берліні, Варшаві, Києві, Празі, Стамбулі, Кракові, Інсбруку, Ляйпціґу, Львові, Одесі, Харкові, Дармштадті та ін.

Суспільно-політична діяльність

Колумніст видань ART Ukraine, Радіо Свобода, Контракти, Збруч^[2]. Гостьовий редактор спеціального числа польського журналу «Tygiel Kultury», присвяченого сучасній українській культурі (Лодзь, 2010).

Один із організаторів акцій в Ужгороді на підтримку Віктора Ющенка під час Помаранчевої революції. На президентських виборах у Білорусі 2006 року юнак став спостерігачем на виборах та одним із групи радників кандидата в Президенти Аляксандра Мілінкевіча, брав участь у акціях протесту. Просидів 15 діб у білоруській в'язниці та був висланий з країни.^[3]

У 2006—2008 роках очолював студентський парламент Ужгородського національного університету.

У лютому 2012 року читачі порталу Мукачево.нет під час відкритого голосування обрали Андрія Любку «Найзавиднішим женихом Закарпаття».^[4]

У травні 2018 підтримав незаконно засудженого у Росії українського режисера Олега Сенцова.^[5]

Член Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.^[6]

Директор Інституту Центральноєвропейської Стратегії, діяльність якого зосереджена на пришвидшенні європейської та євроатлантичної інтеграції України шляхом побудови добросусідських відносин в Центральній Європі та зміцненні ролі громадянського суспільства в демократичній Україні.^[6]

Програмний директор Форуму розвитку Re:Open Zakarpattia, співорганізатор академії Dilemma в рамках Dialogues on Europe та головний редактор ініціативи Re:Open Ukraine.^[7]

Амбасадор проєкту 4.5.0. Recovery Center — ефективного майданчика для відновлення і реабілітації українських героїв.^[8]

Після повномасштабного вторгнення

З лютого 2022 році став волонтером та зайнявся допомогою бійцям ЗСУ. Станом на грудень 2024 року він придбав 325 автомобілів для армії.^[9]

Нагороджений відзнаками Головнокомандувача ЗСУ та Міністра оборони України, численними подяками від підрозділів ЗС України.^[10]

В січні 2022 року відбувся випуск збірки Андрія Любки «Щось зі мною не так».^[11]

Особисте життя

Живе в Ужгороді. 31 серпня 2017 року одружився з Юлією ­Пелепчук^[12].

16 липня 2020 року у пари народилась донька Уляна.^[13] 26 червня 2023 народилася донька Ярина. ^[14]

Бібліографія

Поетичні збірки

• Андрій Любка. Вісім місяців шизофренії. — У. : Ліра, 2007. — 60 с. — ISBN 978—966 8266-61-4.
• Андрій Любка. Тероризм:Навчальний посібник, вибрані поезії. — Л. : Піраміда, 2008. — 104 с. — ISBN 978—966-441-083-7.
• Андрій Любка. Сорок баксів плюс чайові. — Кам'янець-Подільський : Meridian Czernowitz, 2012. — 130 с. — ISBN 978—966-2771-07-7.

Проза

Романи

• Андрій Любка. «Карбід», роман. Чернівці: Книги — ХХІ; Meridian Czernowitz, 2015. 286 с. ISBN 978-617-614-103-7
• Андрій Любка. «Твій погляд, Чіо-Чіо-сан», роман. Чернівці: Книги — ХХІ; Meridian Czernowitz, 2018. 336 с. ISBN 978-966-97679-7-4
• Андрій Любка. «Малий український роман». Чернівці: Книги — ХХІ; Meridian Czernowitz, 2020. 208 с. ISBN 978-617-7807-07-9

Збірки короткої прози

• Андрій Любка. «Кілер. Збірка історій», збірка оповідань. Львів: ЛА «Піраміда». 2012. ? стор. ISBN 978-966-441-257-2
• Андрій Любка. «Спати з жінками», збірка есеїв і колонок . Чернівці: Книги — ХХІ; Meridian Czernowitz, 2014. 168 с. ISBN 978-966-2147-57-5^[15]
• Андрій Любка. «Кімната для печалі», збірка оповідань. Чернівці: Meridian Czernowitz, 2016. 192 с. ISBN 978-617-614-148-8
• Андрій Любка. «Саудаде», збірка оповідань. Чернівці: Meridian Czernowitz, 2017. 192 с. ISBN 978-617-614-172-3
• Андрій Любка. «Кілер+», збірка оповідань. Чернівці: Книги — ХХІ; Meridian Czernowitz, 2018. 176 с. ISBN 978-617-614-197-6
• Андрій Любка. «У пошуках варварів. Подорож до країв, де починаються й не закінчуються Балкани». Чернівці: Meridian Czernowitz, 2019. 384 с. ISBN 978-617-7807-01-7
• Андрій Любка. «Щось зі мною не так». — Кам'янець-Подільський : Meridian Czernowitz, 2022. — 256 с. — ISBN 9786178024215.
• Андрій Любка. «Війна з тильного боку» — Чернівці: Meridian Czernowitz, 2024. 280 с. ISBN 978-617-7807-15-4

Казки

• «Казкето-Друкето» (2024)^[16]

Переклади іншомовних авторів українською

• Богдан Задура. Нічне життя / пер. з пол. Андрій Любка. — Л. : Піраміда, 2012. — 140 с. — ISBN 9789664412862.
• Богдан Задура. Найгірше позаду / пер. з пол. Андрій Любка. — Ч. : Книги - XXI, 2015. — 164 с. — ISBN 978-617-614-101-3.
• Лідія Осталовська. Акварелі / пер. з пол. Андрій Любка. — Ч. : Книги – ХХІ; Meridian Czernowitz, 2014. — 192 с. — ISBN 978-617-614-043-6.
• Марко Поґачар. Людина вечеряє в капцях свого батька / пер. з хор. Андрій Любка, Алла Ткаренко. — Ч. : Книги - XXI, 2015. — 164 с. — ISBN 978-617-614-149-5.
• Срджан Валяревич. Комо / пер. з хор. Андрій Любка. — Ч. : Книги – ХХІ, 2016. — 208 с. — ISBN 978-617-614-123-5.
• Светислав Басара. Фама про велосипедистів / пер. з хор. Андрій Любка. — Ч. : Книги – ХХІ, 2017. — 288 с. — ISBN 978-617-614-188-4.
• Мухарем Баздуль. Концерт / пер. з хор. Андрій Любка. — Ч. : Книги – ХХІ, 2018. — 112 с. — ISBN 978-617-614-211-9.
• Мілєнко Єрґович. Батько / пер. з хор. Андрій Любка. — Ч. : Книги – ХХІ, 2018. — 192 с. — ISBN 978-617-614-226-3.

Також до збірки «Антологія молодої поезії США» (2016) увійшли такі переклади Андрія Любки:

• Л. Ламар Вілсон — «Дорогий дядечко Сем»;
• Джулія Елізабет Ґуез — «Епілог», «Яким би могло бути повноліття на Півдні», «Молочний зуб»;
• Брендон Крайтлер — «Джон Вейн на муніципальному показі»;
• Марк Маккі — «І Господь Бог робив одяг зі шкіри»;
• Стівен Мотіка — «Ніч серед дубів»;
• Самотній Христофор — «Справжня любов», «Імператор, він мов цілковитий контроль»;
• Закарі Шомберґ — «Що мене вб'є», «Озеро», «Прекрасний острів».

Переклади творів Любки іншими мовами

Окремі вірші автора перекладено англійською, німецькою, сербською, португальською, російською, білоруською, чеською та польською мовами.

Польською

• Andriy Lubka. Killer. — Biuro Literackie, 2013. — 125 с. — ISBN 9788363129392.
• Andriy Lubka. Karbid. — Warsztaty Kultury w Lublinie, 2016. — 200 с. — ISBN 9788364375170.
• Andriy Lubka. Pokój do smutku. — Warsztaty Kultury w Lublinie, 2018. — ? с. — ISBN 9788364375279.

Німецькою

• Andrij Ljubka: Notaufnahme. Ukrainische Gedichte. Aus dem Ukrain. von Team-Baes-Low-Lectured. Edition BAES. Zirl 2012. ISBN 978-3-9503233-2-0.

Англійською

• Carbide. Translated by Reilly Costigan-Humes and Isaac Stackhouse Wheeler. Jantar Publishing, London 2020.

Сербською

• Карбид. Превео Андрий Лаврик. Архипелаг, Београд, 2021.

Фільмографія

2013 року Андрій зіграв головну роль поета-ловеласа в романтичному кліпі [Архівовано 31 січня 2014 у Wayback Machine.] пісні «До мило́ї» гурту «Rock-H (Рокаш)».^[17]

Премії та стипендії

• Лауреат літературної премії «Дебют» (2007)
• Лауреат літературної премії «Київські лаври» (2011)
• Гість письменницької резиденції, стипендіат «Homines Urbani» Stowarzyszenie Willa Decjusza в Кракові, Польща (2009).
• Гість письменницької резиденції, стипендіат Ventspilshouse, Латвія (Вентспілс, 2010).
• Стипендіат програми міністра культури Польщі «Gaude Polonia», Варшава, Польща (2010 та 2012).
• Гість письменницької резиденції, стипендіат Internationales Haus der Autorinnen und Autoren Graz (Ґрац, Австрія, 2012).
• Один із кураторів Міжнародного літературного фестивалю «Київські лаври — 2009».
• Один із кураторів Міжнародного поетичного фестивалю Meridian Czernowitz.
• Один із кураторів Міжнародного літературного фестивалю «Київські лаври — 2013».
• International Writers House in Pecs (Pecs, Hungary, 2016)
• Central European Initiative Vilenica (Ljubljana, Slovenia, 2017)
• Лауреат літературної премії Фонду Ковалевих за найкращу прозову книжку року (2017).
• Лауреат премії імені Юрія Шевельова за модерну есеїстику («Саудаде», 2017).
• House for Writers (Pazin, Croatia, 2018)
• MuzeumsQuartier Residency (Wien, Austria, 2019)
• Krokodil Residency (Belgrade, Serbia, 2019)
• Увійшов до списку “100 лідерів України” за версією «Української правди» (2023) ^[18]
• Отримав відзнаку Аспен Інституту Київ за приклад ціннісно-орієнтованого лідерства (2023) ^[19]
• Лауреат літературної премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського (2024)^[20].

Антипремії

• 2020 — премія «Золотий хрін» за найгірший опис сексу в українській літературі («Малий український роман»).^[21]