Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Людинь
село в Рівненській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Люди́нь (до 1965 року — Лудинь)[2] — село в Україні, у Сарненському районі Рівненської області.[3] Село у складі Висоцької сільської громади, до 2016 року — центр Людинської сільської ради.[3] Населення становить 660 осіб (2017).[4]
Remove ads
Назва
До 1965 року називалося Лудинь.[2] Польською мовою згадується як Ludynie,[5] російською — як Лудынь.[6]
Символіка
Затверджена 22 червня 2018р. рішенням №351 сесії сільської ради.
Герб
У щит понижено перетятий срібним і лазуровим. У першій частині понижений червоний візерунок вишивки у балку, супроводжуваний вгорі сосновою шишкою натурального кольору. У другій частині три укорочених золотих балки, одна і дві.
Прапор
Прямокутне полотнище із співвідношенням сторін 2:3 складається з трьох горизонтальних смуг блакитного, червоного та зеленого кольорів у співвідношенні 1:2:1.
Remove ads
Географія
Узагальнити
Перспектива
Розташоване на відстані 15 км від м. Дубровиця та 140 км від обласного центру м. Рівне. З усіх сторін Людині — ліс, тільки зі сходу є дорога до берегів річки Горинь.[джерело?]
Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «сприятлива».[7]
Клімат
Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[8] Опадів 609 мм на рік.[8] Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм.[8] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 89 мм.[8] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 61 мм.[8] Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 18,6 °C.[8] Річна амплітуда температур становить 24,2 °C.[8]
Пам'ятки природи
- Озерський заказник — ботанічний заказник національного значення площею 1276 га, розташований в селі.[9]
Інші природні об'єкти поруч: Сомине озеро, Дівочий острів.[джерело?]
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Людинь на мапах
Перші письмові згадки датуються 1550 та 1558 роками.[10]
Село пережило навалу монголо-татар: у лісі урочище Людинського лісництва «Дівочий острів», у якому переховувались дівчата від турецького рабства, неволі, від рабського ринку в Кафі.[джерело?]
У 1596 році повз село йшли колони повстанців під проводом Северина Наливайка, до якого приєднались деякі селяни. Згодом, після угоди Хмельницького з Москвою, люди повертатись в село, лишаючи в лісі неглибокі ями, рани. Це і є перша, родоначальна назва урочища в лісі «Рани».[джерело?]
Наприкінці 19 століття село належало до Висоцької волості Ровенського повіту і нараховувало 70 дворів і 443 жителя.[джерело?]
До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Висоцької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії.[6] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[11][12]
У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[13] У 1921 році село входило до складу гміни Висоцьк Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[5] 1 січня 1923 року розпорядженням Ради Міністрів Польщі Висоцька гміна вилучена із Сарненського повіту і включена до Столінського повіту.[14] У 1935 році село Людинь разом із селом Пузня та хутором Низини належало до громади Людинь гміни Висоцьк Поліського воєводства.[15]
В 1938-39 рр. у селі був польський солтис (на зразок голови сільської ради) Мерзун Яков, родом із села Сварицевичі. На території старого подвір'я школи і дотепер зберігається стара польська однокласна хата-школа. При школі ще була кімната, де можна було жити — так звана канцелярія. В роки приєднання Західної України до УРСР її добудували і довгий час там розміщувалася Людинська восьмирічна школа.[джерело?]
У 1939 року Людинь у складі Західно України відійшов до СРСР. Першим її головою був Хомич М. М. В 1939 році відкрили школу, де навчали українською мовою. Спочатку школа була 7-класна. Класи-кімнати розміщалися у людських хатах. Відкрилася хата-читальня, яка була і сільським клубом. З 1940 року село входило до Висоцького району. У 1959 році перепідпорядкували Дубровицькому району.[джерело?]
У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби в лавах УПА та ОУН.[16] Загалом встановлено 30 жителів села, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 17 загинуло, 3 було репресовано.[17] Під час Другої світової війни деякі люди допомагали партизанам. На території воювали і вояки ОУН, і групи партизан: на території сіл Пузня, Людинь, Рудня діяли партизани місцевого значення під керівництвом Мисюри М. Й. Їхній штаб містився у селі Велюнь. У Людині діяли бульбовці (бандери, бульбаші, так називали вояків ОУН). Групою керував житель села Галабурда Тарас Ілліч, під псевдо кличкою «Яблуко». Отаманом був Соловей.[джерело?]
За даними українського націоналістичного підпілля 27 жовтня 1943 року більшовики пограбували Людинь та вбили господаря.[18]
Під час війни через село проходили мадяри — після 1943 року ці союзники Гітлера покинули його армію, повертались додому: вони стояли кілька днів у селі, лише для перепочинку. Доля їх невідома, подейкують, що ніби самі ж німці окружили і розбили їх десь під Луцьком. Ще через село проходив партизанський загін Сабурова — їх називали «руськи партизани», бо вони розмовляли російською мовою.[джерело?]
З 270 жителів, які пішли воювати, повернулись одиниці. Серед ветеранів живуть сьогодні в селі: Сорочан Володимир Іванович, Галабурда Іван Лукашевич. У партизани пішло 21 чоловік. Багато пропало безвісти (за даними «Книги пам'яті України» 31 чоловік). З вивезених у Німеччину повернулись додому небагато.[джерело?]
У 1947 році село Лудинь підпорядковувалося Лудинській сільській раді Висоцького району Ровенської області УРСР.[19]
У 1949 році організували колгосп ім. І. Дмитровича. Головою його був вперше житель села Мисько Йосип Федорович. До колгоспу відійшла земля, коні і воли.[джерело?]
У 1950-ті роки збудували пошту, контору. Сільський клуб був у хаті колишнього останнього солтуса. Пізніше клуб перенесли в іншу хату в селі, а на старому місті, добудувавши частину, спорудили поряд будівлю ще на два класи і зробили школу. Спочатку була початкова, потім 7-річна. Перший учитель Хомич Терентій Терентійович сам навчався самотужки, він був на зразок народного вчителя. Люди і діти в селі любовно шанували його, називаючи: «Терешечко».[джерело?]
У селі був медпункт, навіть роддом: у 1960-ті роки, коли збудували нову контору, а в старій зробили медпункт, щось на зразок амбулаторії. Роддом теж перенесли сюди, але потім закрили. Амбулаторія була велика, простора, приїздили лікарі і робили прийом хворих.[джерело?]
У 1970-ті роки відкрили стоматкабінет, але пробув він не довго, років три, потім перегесли до Дубровиці.[джерело?]
В 1958 р. колгосп приєднали до колгоспу с. Золотого і перейменували. У 1976 р. колгосп приєднали до Лютинського «Світанку», але жителі довго були невдоволенні і добилися роз'єднання в 1988 р.. і отримав назву «Перемога».[джерело?]
За вказівкою правління колгоспу в селі збудовали нову двоповерхову споруду, де на 2-му поверсі розмістили сільську раду, а на 1-му — правління колгоспу. На місці старої контори відкрили колгоспну їдальню. Коштами держави та колгоспу збудовали новий медпункт, двоповерховий дитячий садок, а поруч — школа. В 1989—1990 роках Людинську школу перевели до складу середніх шкіл району. В ній навчаються діти з сіл Рудні, Людині, Партизанського, Золотого і Лісового.[джерело?]
Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[20] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 3][22] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 5 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 6,23 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 3,98 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 312 мбер, з якої: зовнішнього — 65 мбер, загальна від радіонуклідів — 247 мбер (з них Cs — 244 мбер, Sr — 2 мбер).[23]
Remove ads
Населення
Узагальнити
Перспектива
Станом на 1859 рік, у власницькому селі Людинь налічувалося 28 дворів та 226 жителів (115 чоловіків і 111 жінок), з них 221 православний і 5 євреїв[24]. Станом на 1906 рік у селі було 64 двори та мешкали 524 особи.[6]
За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 123 будинки та 730 мешканців, з них: 344 чоловіки та 386 жінок; 703 православні та 27 юдеїв; 682 українці, 27 євреїв та 21 поляк.[5]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 715 осіб, з яких 341 чоловік та 374 жінки.[25] На кінець 1993 року в селі мешкало 765 жителів, з них 218 — дітей.[23]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 754 особи.[26] Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 668 осіб.[1]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[28]
Вікова і статева структура
Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[29]
Соціально-економічні показники
Remove ads
Політика
Органи влади
Місцеві органи влади представлені Людинською сільською радою.[3]
Вибори
Село входить до виборчого округу № 155.[33] У селі розташована виборча дільниця № 560269.[33] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 485 осіб.[1]
Культура
У селі працює Людинський сільський клуб на 88 місць.[34] Діє Людинська публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 12 520 книг та яка має 2 місця для читання, 1 особу персоналу, кількість читачів — 503 особи.[35]
Релігія
У першій половині XIX століття село належало до греко-католицької парафії церкви Різдва Богородиці містечка Домбровиця Ровенського повіту,[36] яка з 1840-х років діяла вже як православна парафія.[37]
Список конфесійних громад станом на 2011 рік:
Remove ads
Освіта
У селі діє Людинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. К.Хомич.[39] У 2011 році в ній навчалося 191 учень (із 375 розрахованих) та викладало 25 учителів.[39]
Дошкільна освіта представлена дитячим садком «Людинський дошкільний навчальний заклад „Берізка“», у якому станом на 2011 рік навчалося 60 дітей і працювало 8 учителів та вихователів.[40]
Інфраструктура
Наявне відділення поштового зв'язку.[41]
На території села Людинь є нова лазня. На території колишнього хутора Черетовка діє Людинське лісництво, угіддя якого сягають 5796 га землі.[джерело?]
Постаті
- Сокол Юрій Вікторович (1988—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- воїни-афганці, що загинули — Скаржинець Павло Олександрович і Остемчук Василь Миколайович.
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads