Ліберець

Лі́берець^[4][5][6] (Ліберец^[7], чеськ. Liberec locally [ˈlɪbɛrɛts] ( прослухати); Райхенберґ, нім. Reichenberg) — місто в Чехії, на річці Ниса-Лужицька, адміністративний центр Ліберецького краю.

Ліберець Liberec|NUTS4= |NUTS3= |NUTS5= |počet.m.č= |zsj= |početk= |početč= |pov.ob= |ob.roz.půs=
герб прапор
Краєвид Ліберця з гори Єштєд Краєвид Ліберця з гори Єштєд
Основні дані
50°45′52″ пн. ш. 15°2′49″ сх. д.
Країна	Чехія
Регіон	Ліберецький край
Район	Ліберець
Столиця для	Ліберецький край і округ Ліберець
Межує з — сусідні нас. пункти Храстава, Rádlod, Janov nad Nisoud, Яблонець-над-Нисою, Bedřichovd, Proseč pod Ještědemd, Jeřmaniced, Stráž nad Nisoud, Dlouhý Mostd, Šimonoviced, Světlá pod Ještědemd, Mníšekd, Kryštofovo Údolíd, Nová Vesd  ?
Поділ	Jeřábd[1], Nové Městod[1], Staré Městod[1], Perštýnd[1], Janův Důld[1], Horní Růžodold[1], Dolní Hanychovd[1], Rochliced[1], Kristiánovd[1], Františkovd[1], Nové Pavloviced[1], Staré Pavloviced[1], Růžodol Id[1], Liberec XIV-Ruprechticed[1], Horní Hanychovd[1], Karlinkyd[1], Kateřinkyd[1], Nový Harcovd[1], Starý Harcovd[1], Horní Suchád[1], Doubíd[1], Rudolfovd[1], Pilínkovd[1], Kunraticed[1], Ostašovd[1], Hlubokád[1], Vesecd[1], Machnínd[1], Radčiced[1], Krásná Studánkad[1], Bedřichovkad[1], Karlov pod Ještědemd[1], Vratislavice nad Nisoud[1]
Засновано	1352
Перша згадка	1352[2]
Площа	106,10 км²
Населення	▲ 107 982 (2024)
Висота НРМ	374  м
Водойма	Ниса-Лужицька
Міста-побратими	Аугсбург (2001), Санкт-Галлен, Циттау, Ковров[3], Дюнкерк
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	L
Код місцевої адміністративної одиниці (NUTS)	CZ563889
GeoNames	3071961
OSM	r439073 ·R
Поштові індекси	460 01
Міська влада
Адреса	Magistrát města Liberce nám. dr. E. Beneše 1 460 59 Liberec
Мер міста	Їржі Кіттнер
Вебсайт	liberec.cz
Мапа
Ліберець у Вікісховищі

Місто вперше згадується в 1348. Текстильна промисловість розвинена в місті з 16 століття. Розквіт міста припадає на кінець XIX століття. У XIX—XX ст. місто мало значну німецьку громаду. Ліберець (Райхенберг) був центром нацистської Судетської Німеччини.

Важливий центр текстильної промисловості (вовняні, шовкові, бавовняні тканини). Машинобудування (виробництво устаткування для текстильної промисловості, автомобілебудування — «Ліберецький автомобільний завод»). Проводяться текстильні ярмарки.

Ліберець з'єднаний із сусіднім Яблонцем трамвайною лінією.

Національна наукова бібліотека (у новому будинку, побудованому 2000 р.).

Ратуша Ліберця (Райхенберга)

Місто відоме ратушею (1893, висота — 65 м); церквою Святого Розп'яття в стилі бароко; телевежею на горі Єштєд, побудованою в 1968 (нині вона є символом міста); картинною галереєю. Є зоопарк — один із найвідоміших у Європі. Найбільший у країні торгово-розважальний центр «Вавилон».

Географія

Місто розташоване на північному заході Чехії.

Клімат

Клімат Ліберця
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	0,2	2,0	6,4	12,0	17,4	20,3	21,9	21,9	17,6	12,4	5,4	1,5	11,6
Середня температура, °C	−2,2	−1	2,4	6,8	11,9	14,9	16,5	16,1	12,5	8,2	2,8	−0,8	7,3
Середній мінімум, °C	−4,7	−3,7	−1	2,3	6,6	9,8	11,3	11,1	8,4	4,9	0,6	−3,1	3,5
Днів з опадами	11	10	11	9	10	12	11	10	9	9	11	13	126
Джерело: www.yr.no

Економіка

Найбільшими роботодавцями зі штаб-квартирою в Ліберці та щонайменше 1000 співробітників є^[8]:

• Регіональна лікарня Ліберець 4 000–4 999 осіб
• Denso Manufacturing 2000–2499осіб
• Magna Exteriors (Богемія) 1500–1999 осіб
• Регіональне управління поліції Ліберецького краю 1500–1999 осіб
• Технічний університет Ліберця 1000–1499 осіб
• Webasto Roof & Components Czech Republic 1000–1499 осіб

Ліберецько-Яблонецька агломерація була визначена як інструмент для залучення коштів з європейських структурних та інвестиційних фондів. Це територія, яка включає міста Ліберець і Яблонець-над-Нісою та їх околиці, пов’язані з містами поїздками та міграцією. Населення становить близько 227 тис.

Транспорт

Міський транспорт Ліберця забезпечує автобусні та трамвайні лінії. Перший трамвай був використаний у Ліберці в 1897 році. Ліберець має спільну трамвайну лінію шириною 1435 мм (4 фути 8+1⁄2 дюйма), яка з’єднує його з сусіднім Яблонцем-над-Нісою. Є також дві міські лінії зі стандартною колією 1435 мм (4 фути 8+1⁄2 дюйма). Перший з’єднує Горні Ганичов (поруч з канатною дорогою на Єштед) і Лідове Сади через Фюгнерову. Другий з’єднує Дольні Ганичів і Лідові Сади через Фюгнерову (лише в робочі дні). Є також чотири історичні трамваї. У центрі міста є дві меморіальні доріжки; у минулому трамваї використовували також на центральному місці перед мерією.

Через Ліберець проходить європейська траса E442.

Автовокзал Ліберець (Autobusové nádraží Liberec) обслуговує міжміські та міжнародні автобусні маршрути, а розташований неподалік Центральний залізничний вокзал обслуговує залізничні маршрути.^[9]

Приватний міжнародний аеропорт розташований у Ліберці XX-Осташов.

Освіта і наука

Технічний університет Ліберця був заснований у 1953 році як «Університет машинобудування в Лібереці». У 1995 році після того, як кількість спеціальностей зросла, університет був перейменований. Він особливо відомий своїми дослідженнями в галузі текстильної техніки.^[10] У ньому навчається близько 9000 студентів на 6 факультетах (машинобудування, текстильної інженерії, мистецтва та архітектури, мехатроніки, інформатики та міждисциплінарних досліджень, науково-гуманітарних наук та освіти та економіки), а також Інститут наноматеріалів, передових технологій та інновацій.^[11]

Регіональна науково-дослідна бібліотека в Ліберці є загальнодоступною науковою бібліотекою, спрямованою на загальну освіту в регіоні. Заснована в 1900 році на підставі рішення міської ради про заснування міської бібліотеки. Він має виняткову колекцію германо-слов'янської та судетичної (періодичні видання та книги німецькою мовою з Богемії). У 2000 році на місці Старої синагоги, спаленої нацистами в листопаді 1938 року, було завершено будівництво нової будівлі. До її складу входить також сучасна Нова синагога.

Культура

Mateřinka — це театральний фестиваль, який проводиться раз на два роки в червні.

Спорт

Місто є домом для ФК «Слован Ліберець», футбольного клубу, заснованого в Лібереці, який виступає у першій лізі Чехії, вищому рівні. «Слован Ліберець» є одним із найуспішніших клубів Чехії, вигравши три чемпіонські титули. Є ще SK VTJ Rapid Liberec. Грає в одному з найнижчих дивізіонів.

Хокейна команда HC Bílí Tygři Liberec грає в чеській Екстралізі, національному вищому рівні. Він грає на арені Home Credit.

Ліберець прийняв два Чемпіонати Європи з санного спорту, у 1914 та 1939 роках. У 2009 році тут відбувся Чемпіонат світу FIS з лижного спорту. Кубок світу зі стрибків на лижах завжди приходить у Ліберець у січні. Чемпіонат світу з карате відбувся у травні 2011 року.

У 2015 році Ліберець приймав Чемпіонат світу з орієнтування на гірських велосипедах 2015 року.

Мотоциклетний спідвей проходить на Pavlovický Stadion. Він був побудований у 1930 році. Найважливішою подією, яка проходила на ньому, був півфінал Чемпіонату світу серед молоді до 21 року у 2019 році.^[12] На стадіоні змагалася команда Start Gniezno Liberec.

Українці в Ліберці

У червні 1927 р. з ініціативи української громади Ліберця встановлено пам'ятник воякам Гірської бригади Української Галицької Армії; 6 вересня 2018 р. урочисто відкрито цей відреставрований коштом України пам'ятник на військовому цвинтарі Рупрехтіце^[13]. Автор проєкту — визначний художник-графік Василь Касіян, що зобразив тіло вбитого стрільця, над яким завмерли в горі дружина та дві донечки^[14]. Журнал «Український Скиталець», перше, рукописне, число якого вийшло в Ліберці 1 листопада 1920 року. Навколо журналу об'єдналися митці, більшість з яких раніше співпрацювали з пресквартирою УГА, а саме: поручники Іван Іванець та Юліан Буцманюк, четарі Ярослав Фартух, І. Сарден, Михайло Бринський і Володимир Кобринський, хорунжий Василь Касіян, стрільці Василь Петрук, Степан Дзидз, Володимир Яценків, підхорунжий Онуфрій Пастернак. Редагував «Український скиталець» вояк Галицької армії Яків Голота.

Персоналії

• Отфрід Пройслер (1923) — німецький дитячий письменник, казкар
• Барбара Буше (*1944) — італійська актриса, фотомодель.

Див. також

• Чемпіонат Європи з підводного швидкісного плавання 2003