Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Ліберець

місто в Чехії З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Ліберецьmap
Remove ads

Лі́берець[4][5][6] (Ліберец[7], чеськ. Liberec locally [ˈlɪbɛrɛts] ( прослухати); Райхенберґ, нім. Reichenberg) місто в Чехії, на річці Ниса-Лужицька, адміністративний центр Ліберецького краю.

Коротка інформація Ліберець Liberec|NUTS4= |NUTS3= |NUTS5= |počet.m.č= |zsj= |početk= |početč= |pov.ob= |ob.roz.půs=, Країна ...

Місто вперше згадується в 1348. Текстильна промисловість розвинена в місті з 16 століття. Розквіт міста припадає на кінець XIX століття. У XIX—XX ст. місто мало значну німецьку громаду. Ліберець (Райхенберг) був центром нацистської Судетської Німеччини.

Важливий центр текстильної промисловості (вовняні, шовкові, бавовняні тканини). Машинобудування (виробництво устаткування для текстильної промисловості, автомобілебудування — «Ліберецький автомобільний завод»). Проводяться текстильні ярмарки.

Ліберець з'єднаний із сусіднім Яблонцем трамвайною лінією.

Національна наукова бібліотека (у новому будинку, побудованому 2000 р.).

Thumb
Ратуша Ліберця (Райхенберга)

Місто відоме ратушею (1893, висота — 65 м); церквою Святого Розп'яття в стилі бароко; телевежею на горі Єштєд, побудованою в 1968 (нині вона є символом міста); картинною галереєю. Є зоопарк — один із найвідоміших у Європі. Найбільший у країні торгово-розважальний центр «Вавилон».

Remove ads

Географія

Узагальнити
Перспектива

Місто розташоване на північному заході Чехії.

Клімат

Більше інформації Клімат Ліберця, Показник ...
Remove ads

Економіка

Найбільшими роботодавцями зі штаб-квартирою в Ліберці та щонайменше 1000 співробітників є[8]:

  • Регіональна лікарня Ліберець 4 000–4 999 осіб
  • Denso Manufacturing 2000–2499осіб
  • Magna Exteriors (Богемія) 1500–1999 осіб
  • Регіональне управління поліції Ліберецького краю 1500–1999 осіб
  • Технічний університет Ліберця 1000–1499 осіб
  • Webasto Roof & Components Czech Republic 1000–1499 осіб

Ліберецько-Яблонецька агломерація була визначена як інструмент для залучення коштів з європейських структурних та інвестиційних фондів. Це територія, яка включає міста Ліберець і Яблонець-над-Нісою та їх околиці, пов’язані з містами поїздками та міграцією. Населення становить близько 227 тис.

Remove ads

Транспорт

Міський транспорт Ліберця забезпечує автобусні та трамвайні лінії. Перший трамвай був використаний у Ліберці в 1897 році. Ліберець має спільну трамвайну лінію шириною 1435 мм (4 фути 8+1⁄2 дюйма), яка з’єднує його з сусіднім Яблонцем-над-Нісою. Є також дві міські лінії зі стандартною колією 1435 мм (4 фути 8+1⁄2 дюйма). Перший з’єднує Горні Ганичов (поруч з канатною дорогою на Єштед) і Лідове Сади через Фюгнерову. Другий з’єднує Дольні Ганичів і Лідові Сади через Фюгнерову (лише в робочі дні). Є також чотири історичні трамваї. У центрі міста є дві меморіальні доріжки; у минулому трамваї використовували також на центральному місці перед мерією.

Через Ліберець проходить європейська траса E442.

Автовокзал Ліберець (Autobusové nádraží Liberec) обслуговує міжміські та міжнародні автобусні маршрути, а розташований неподалік Центральний залізничний вокзал обслуговує залізничні маршрути.[9]

Приватний міжнародний аеропорт розташований у Ліберці XX-Осташов.

Освіта і наука

Технічний університет Ліберця був заснований у 1953 році як «Університет машинобудування в Лібереці». У 1995 році після того, як кількість спеціальностей зросла, університет був перейменований. Він особливо відомий своїми дослідженнями в галузі текстильної техніки.[10] У ньому навчається близько 9000 студентів на 6 факультетах (машинобудування, текстильної інженерії, мистецтва та архітектури, мехатроніки, інформатики та міждисциплінарних досліджень, науково-гуманітарних наук та освіти та економіки), а також Інститут наноматеріалів, передових технологій та інновацій.[11]

Регіональна науково-дослідна бібліотека в Ліберці є загальнодоступною науковою бібліотекою, спрямованою на загальну освіту в регіоні. Заснована в 1900 році на підставі рішення міської ради про заснування міської бібліотеки. Він має виняткову колекцію германо-слов'янської та судетичної (періодичні видання та книги німецькою мовою з Богемії). У 2000 році на місці Старої синагоги, спаленої нацистами в листопаді 1938 року, було завершено будівництво нової будівлі. До її складу входить також сучасна Нова синагога.

Remove ads

Культура

Mateřinka — це театральний фестиваль, який проводиться раз на два роки в червні.

Спорт

Місто є домом для ФК «Слован Ліберець», футбольного клубу, заснованого в Лібереці, який виступає у першій лізі Чехії, вищому рівні. «Слован Ліберець» є одним із найуспішніших клубів Чехії, вигравши три чемпіонські титули. Є ще SK VTJ Rapid Liberec. Грає в одному з найнижчих дивізіонів.

Хокейна команда HC Bílí Tygři Liberec грає в чеській Екстралізі, національному вищому рівні. Він грає на арені Home Credit.

Ліберець прийняв два Чемпіонати Європи з санного спорту, у 1914 та 1939 роках. У 2009 році тут відбувся Чемпіонат світу FIS з лижного спорту. Кубок світу зі стрибків на лижах завжди приходить у Ліберець у січні. Чемпіонат світу з карате відбувся у травні 2011 року.

У 2015 році Ліберець приймав Чемпіонат світу з орієнтування на гірських велосипедах 2015 року.

Мотоциклетний спідвей проходить на Pavlovický Stadion. Він був побудований у 1930 році. Найважливішою подією, яка проходила на ньому, був півфінал Чемпіонату світу серед молоді до 21 року у 2019 році.[12] На стадіоні змагалася команда Start Gniezno Liberec.

Remove ads

Українці в Ліберці

У червні 1927 р. з ініціативи української громади Ліберця встановлено пам'ятник воякам Гірської бригади Української Галицької Армії; 6 вересня 2018 р. урочисто відкрито цей відреставрований коштом України пам'ятник на військовому цвинтарі Рупрехтіце[13]. Автор проєкту — визначний художник-графік Василь Касіян, що зобразив тіло вбитого стрільця, над яким завмерли в горі дружина та дві донечки[14]. Журнал «Український Скиталець», перше, рукописне, число якого вийшло в Ліберці 1 листопада 1920 року. Навколо журналу об'єдналися митці, більшість з яких раніше співпрацювали з пресквартирою УГА, а саме: поручники Іван Іванець та Юліан Буцманюк, четарі Ярослав Фартух, І. Сарден, Михайло Бринський і Володимир Кобринський, хорунжий Василь Касіян, стрільці Василь Петрук, Степан Дзидз, Володимир Яценків, підхорунжий Онуфрій Пастернак. Редагував «Український скиталець» вояк Галицької армії Яків Голота.

Remove ads

Персоналії

Див. також

  • Чемпіонат Європи з підводного швидкісного плавання 2003

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads