Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова

Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова  (до 2013 р. — Харківська національна академія міського господарства) — державний заклад вищої освіти IV рівня акредитації, підпорядкований Міністерству освіти і науки України, розташований у Харкові. Загальна площа споруд універистету перевищує 120 000 м². Навчальний заклад має музейний комплекс, спортивний комплекс площею 6000 м², лижно-спортивну базу.

Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова
ХНУМГ ім. О. М. Бекетова|рівень акредитації
Головний корпус університету
49°59′42″ пн. ш. 36°14′31.2″ сх. д.
Міжнародна назва	О. М. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv
Країна	Україна
Засновано	1922
Ректор	Білецький Ігор Васильович
Студентів	близько 10 000
Професорів	70
Випускники	Категорія:Випускники Харківського національного університету міського господарства
Штаб-квартира	Харків
Адреса	вул. Чорноглазівська, 17 м. Харків, 61002, Україна
Сайт	Офіційний сайт ХНУМГ ім. О. М. Бекетова
O. M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv у Вікісховищі

Історія

Навчальний заклад засновано 1922 р. як Всеукраїнський технікум комунального господарства (ВТКГ). Із 1924 р. — факультет комунального господарства Вечірнього робочого технікуму народного господарства (ВРТНГ), з 1929 р. — комунальний факультет Харківського інституту народного господарства. З 1930 р. — Харківський інститут комунального господарства (ХІКГ), а з 1935 р. — Харківський навчальний комбінат комунального господарства (ХУККГ), у складі якого — Харківський інститут комунального господарства (ХІКГ) і технікум зеленого будівництва (ТЗБ). У 1938 р. ХІКГ перейменовано в Харківський інститут комунального будівництва (ХІКБ), а в 1939 р. — у Харківський інститут інженерів комунального будівництва (ХІІКБ). 1941 р. було ліквідовано ХУККГ, Харківський інститут інженерів комунального будівництва та технікум зеленого будівництва були виділені в окремі навчальні заклади. 1989 р. Харківський інститут інженерів комунального будівництва перейменовано в Харківський інститут інженерів міського господарства (ХІІМГ), 1994 р. — у Харківську державну академію міського господарства (ХДАМГ). 2003 р. академія отримала статус національної.

19 липня 2008 р. академія підписала Будапештську ініціативу «Відкритий доступ» і стала її 436-ю організацією-учасницею.

Російсько-українська війна

Докладніше: Бої за Харків (2022)

Головний корпус після російського ракетного удару 5 лютого 2023

Під час російського вторгнення в Україну 20 червня 2022 року ракетним ударом був зруйнований житлово-комунальний коледж університету^[1]. 23 липня снаряд із гармати розірвався у дворі головного корпусу, вибивши вікна і пошкодивши пам'ятник Бекетову^[2]. Станом на січень 2023 року 13 російськими ударами були пошкоджені 16 із 21 корпуса і всі 10 гуртожитків університету, один із яких був зруйнований^[3]. 5 лютого 2023 року новим ударом (за попередніми даними, ракетою від ЗРК С-300^[4][5]) був частково зруйнований головний корпус та пошкоджені архітектурний, адміністративний і музейний корпус^[6].

Відомі випускники

• Веклич Володимир Пилипович (1938—1993)^[7][8] — винахідник^[9] тролейбусного поїзду^[10][11], ініціатор^[12][13] будівництва^[14] першої в СРСР київської лінії швидкісного трамвая, доктор технічних наук, директор Науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту міського господарства^[15].
• Маяк Ганна Степанівна — українська ландшафтна архітекторка.

Відомі викладачі

• Лінецький Олександр Васильович — викладач Харківського інституту інженерів комунального будівництва (1938—1947 рр.).

• Малозьомов Іван Іванович — викладач Харківського художнього інституту, Харківського інституту комунального господарства (1928—1936 рр.).
• Антонов Віктор Леонідович — завідувач кафедри «Проблем архітектури міського середовища».
• Колосов Анатолій Іванович — професор кафедри вищої математики ХДАМГ (1994 р.), член докторської ради із захисту дисертацій (1994 р.), заслужений професор ХДАМГ (2002 р.).
• Петченко Олександр Матвійович — доктор фізико-математичних наук (1992 р.), професор кафедри фізики ХІІМГ (1993 р.), завідувач кафедри фізики ХДАМГ (2000 р.), заслужений професор ХНУМГ ім. О. М. Бекетова (2016 р.).
• Говоров Пилип Парамонович — професор кафедри світлотехніки та джерел світла ХНУМГ ім. О. М. Бекетова.
• Стольберг Фелікс Володимирович — завідувач кафедри інженерної екології міст ХНУМГ ім. О. М. Бекетова (з 1992 р.).
• Бутенко Юрій Ілліч — ректор Харківського інституту інженерів комунального будівництва (ХІІКБ, 1962—1975 рр.).
• Маляренко Віталій Андрійович — завідувач кафедри електропостачання міст ХНУМГ ім. О. М. Бекетова (2010—2015 рр.), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2012 р.), Заслужений діяч науки і техніки України (2009 р.), професор кафедри систем електропостачання та електроспоживання міст ХНУМГ ім. О. М. Бекетова (із вересня 2015 р.)
• Жванко Любов Миколаївна — доктор історичних наук (2013 р.), професор (2015 р.), директор Українсько-польського культурно-освітнього центру ХНУМГ ім. О. М. Бекетова (2014 р.), член Міжнародної асоціації гуманітаріїв (2012 р.).
• Шутенко Леонід Миколайович — ректор ХІІКБ—ХНАМГ (1976—2011 рр.) (нині — ХНУМГ ім. О. М. Бекетова).
• Кондращенко Олена Володимирівна — завідувач кафедри технології будівельного виробництва та будівельних матеріалів ХНУМГ ім. О. М. Бекетова.
• Намітоков Кемаль Кадирович — заслужений професор ХНУМГ ім. О. М. Бекетова (1998 р.).
• Кадець Михайло Йосипович — завідувач (1965—1992 рр.), професор кафедри вищої математики ХІІКБ—ХНАМГ, доктор фізико-математичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Керівництво

• Ректор — Білецький Ігор Васильович, доктор економічних наук, кандидат технічних наук, професор кафедри Автоматизації та комп'ютерно-інтегрованих технологій, головний науковий співробітник НДЧ, старший дослідник зі спеціальності 151 «Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології», заслужений професор ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, академік Інженерної академії України, дійсний член Академії будівництва України. Має нагороди: Почесна грамота Кабінету Міністрів України, Почесний працівник будівництва та архітектури, Почесна відзнака «Слобожанська слава», інші відомчі нагороди та відзнаки^[16].

• Голова Вченої ради — Бабаєв Володимир Миколайович, доктор наук з державного управління, професор, академік Міжнародної інженерної академії, Заслужений будівельник України, Лауреат Державної премії України в галузі архітектури, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Почесний громадянин міста Харкова. Має нагороди: Орден «За заслуги» I, II, III ступеня; інші нагороди та відзнаки громадських і міжнародних організацій^{[16][17][18][19][20][21][22][23]}.

• Проректор з науково-педагогічної роботи — Воронько Віталій Володимирович, доктор технічних наук, професор, академік Національної академії наук вищої освіти України^[16].

• Проректор з адміністративно-господарської роботи — Романенко Сергій Вікторович, заслужений працівник ХНУМГ ім. О. М. Бекетова. Має нагороди: Почесна грамота Міністерства освіти і науки України, Почесна грамота Харківської обласної державної адміністрації, Грамота Харківської обласної ради, Почесна грамота виконкому Харківської міської ради^[16].

• Проректор з наукової роботи — Сухонос Марія Костянтинівна, доктор технічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, академік Інженерної академії України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Має нагороди: Дипломант IV обласного конкурсу «Найкращий молодий науковець Харківщини — 2009», Грамота Департаменту освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації, Почесна грамота Харківської обласної ради, Дипломант ХVІ обласного конкурсу «Вища школа Харківщини — кращі імена» у номінації «Молодий науковець», Подяка Харківського міського Голови, Премія Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим у галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок^[16].

• Проректор з науково-педагогічної роботи — Ватуля Гліб Леонідович, доктор технічних наук, професор, академік Академії будівництва України та Транспортної академії України. Має нагороди: Нагрудний знак Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти», інші відомчі нагороди та відзнаки^[16].

• Проректор з науково-педагогічної роботи — Малиніна Тетяна Василівна, доктор філософії зі спеціальності 032 «Історія та археологія». Має нагороди: Почесна грамота Харківської обласної державної адміністрації, Подяка Харківського міського голови, Відзнака «25 років Незалежності України», Грамота Міністерства освіти і науки України, Звання «Заслужений працівник освіти України», Нагрудний знак МОН України «Відмінник освіти»^[16].

Навчально-наукові інститути

Складові університету^[24][25]:

• Навчально-науковий інститут Архітектури, містобудування та дизайну
  • Кафедра архітектури будівель і споруд
  • Кафедра дизайну та інтер'єру
  • Кафедра дизайну та 3D моделювання
  • Кафедра інноваційних технологій у дизайні архітектурного середовища
  • Кафедра ландшафтного проєктування та садово-паркового мистецтва
  • Кафедра образотворчого мистецтва та дизайну
  • Кафедра основ архітектурного проєктування
  • Кафедра реконструкції та реставрації архітектурних об'єктів
  • Кафедра урбаністики та містобудування
  • Кафедра цифрового моделювання та графіки
• Навчально-науковий інститут Будівництва та цивільної інженерії
  • Кафедра будівельних конструкцій
  • Кафедра будівельного проєктування
  • Кафедра вищої математики і математичного моделювання
  • Кафедра водопостачання, водовідведення і очищення вод
  • Кафедра геотехніки, підземних споруд та гідротехнічного будівництва
  • Кафедра земельного адміністрування і геоінформаційних систем
  • Кафедра інженерної екології міст
  • Кафедра матеріалознавства та інженерії композитних конструкцій
  • Кафедра міського будівництва
  • Кафедра охорони праці та безпеки життєдіяльності
  • Кафедра теоретичної і будівельної механіки
  • Кафедра теплогазопостачання і вентиляції
  • Кафедра технології та організації будівельного виробництва
• Навчально-науковий інститут Економіки і менеджменту
  • Кафедра економічної теорії та міжнародної економіки
  • Кафедра економіки та маркетингу
  • Кафедра іноземної філології та перекладу
  • Кафедра менеджменту і публічного адміністрування
  • Кафедра підприємництва та бізнес-адміністрування
  • Кафедра туризму і готельного господарства
  • Кафедра управління проектами в міському господарстві і будівництві
  • Кафедра фінансів, обліку та безпеки бізнесу

• Навчально-науковий інститут Енергетичної, інформаційної та транспортної інфраструктури
  • Кафедра автоматизації та комп'ютерно-інтегрованих технологій
  • Кафедра альтернативної електроенергетики та електротехніки
  • Кафедра електричного транспорту
  • Кафедра комп'ютерних наук та інформаційних технологій
  • Кафедра нафтогазової інженерії і технологій
  • Кафедра світлотехніки і джерел світла
  • Кафедра систем електропостачання та електроспоживання міст
  • Кафедра транспортних систем і логістики
  • Кафедра фізики
  • Кафедра хімії та інтегрованих технологій
• Навчально-науковий інститут Міжнародної освіти та гуманітарних наук
  • Кафедра базової мовної та загальнонаукової підготовки іноземних громадян
  • Кафедра історії і культурології
  • Кафедра психології, педагогіки і мовної підготовки
• Навчально-науковий інститут Підготовки кадрів вищої кваліфікації
  • Кафедра патентознавства та основ правозастосовної діяльності
  • Кафедра фізичного виховання і спорту
  • Кафедра філософії і політології

Центри

• Гендерний центр
• Міжнародний центр екологічної стійкості «Екоосвіта»
• Науково-виробничий центр «Оцінка, землеустрій та кадастр»
• Центр доуніверситетської освіти і кар'єри
• Центр міжнародної діяльності та освіти
• Центр підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів
• Центр регіонального розвитку
• Центр розвитку для дітей ХНУМГ ім. О. М. Бекетова
• Центр розвитку університету
• Центр стратегічної аналітики та антикорупційного менеджменту
• Центр трансферу технологій «Мегаполіс»
• Культурно-освітній центр «Інститут Конфуція»
• Лівансько-Український культурно-освітній центр
• Українсько-Азіатський культурно-освітній центр
• Українсько-Арабський культурно-освітній центр
• Українсько-Канадський культурно-освітній центр
• Українсько-Польський культурно-освітній центр
• Українсько-Турецький культурно-освітній центр
• Чеський мовно-культурний центр
• Бізнес-інкубатор для студентів

Житлово-комунальний фаховий коледж

Докладніше: Житлово-комунальний коледж ХНУМГ ім. О. М. Бекетова

Відокремлений структурний підрозділ «Житлово-комунальний фаховий коледж Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова» (ВСП «ЖКФК ХНУМГ імені О. М. Бекетова») заснований 1928 року як професійна школа декоративного садівництва та деревництва при Українському інституті прикладної ботаніки. У 1930 році заклад отримав статус Садово-декоративного технікуму, а з 1940 року функціонував як Харківський технікум зеленого будівництва. У квітні 1989 року технікум було перейменовано в Харківський житлово-комунальний технікум, а 20 червня 1997 року він став структурним підрозділом Харківської державної академії міського господарства (нині — ХНУМГ ім. О. М. Бекетова)^[26].

Коледж має ліцензію на провадження освітньої діяльності за спеціальностями: «Садово-паркове господарство», «Агрономія», «Облік і оподаткування», «Готельно-ресторанна справа та кейтеринг», «Торгівля»^[27].

Коледж розміщено за адресою м. Харків, вул. Шевченка, 233-А, й включає два навчальні корпуси (загальна площа 13847,3 м²), два гуртожитки, навчальні лабораторії дендрології та готельного господарства, бібліотеку, музей, комп'ютерні лабораторії та спортивний комплекс. До 75-річчя освітнього закладу на території коледжу було закладено дендропарк площею 1,8 га, який використовується для формування професійних компетенцій студентів^[26][28].

Сенс професійної підготовки ВСП «ЖКФК ХНУМГ імені О. М. Бекетова» полягає у взаємодії з університетом та можливості продовження навчання за скороченими програмами ХНУМГ ім. О. М. Бекетова^[26].

Електромеханічний фаховий коледж

Електромеханічний фаховий коледж Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова (ВСП «ЕМФК ХНУМГ ім. О. М. Бекетова») — державний заклад фахової передвищої освіти, структурний підрозділ ХНУМГ ім. О. М. Бекетова.

Історія освітнього закладу бере початок із ремісничого училища, заснованого в Харкові в кінці XIX століття (урочисте відкриття — 12 січня 1886 року) і реорганізованого в 1930 році в Харківський електромеханічний технікум. У 1997 році наказом Міністерства освіти України технікум було включено до складу Харківської державної академії міського господарства як структурний підрозділ. У подальші роки заклад освіти двічі змінював назву: у складі Харківської національної академії міського господарства (2003—2012), а потім як технікум ХНУМГ ім. О. М. Бекетова (2013—2015). У 2015 році технікум отримав статус Електромеханічного коледжу, а згодом — фахового коледжу^[29].

Коледж готує фахових молодших бакалаврів за спеціальностями: «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка», «Будівництво та цивільна інженерія», «Прикладна механіка»^[30].

Матеріально-технічна база включає два навчальні корпуси з навчально-виробничими майстернями, лабораторіями, бібліотекою та комп'ютерними класами; акцент зроблено на оснащення слюсарної, механічної та електромонтажної майстерень^[31].

З моменту створення заклад підготував понад 21 тис. фахівців, які працюють у різних сферах промисловості та електротехнічного виробництва в Україні^[29].

Музейний комплекс

Музейний комплекс ХНУМГ ім. О. М. Бекетова є структурним підрозділом університету, що об'єднує низку самостійних музеїв і виставкових просторів, присвячених історії вишу, його викладачам, випускникам, а також окремим аспектам міського розвитку, культури та мистецтва.

Історія музею має витоки у 1921 році, коли в Харкові було відкрито Музей комунального господарства. У 1922 році його експозиції стали першою навчальною базою для слухачів Всеукраїнського технікуму комунального господарства, з якого бере початок історія університету^[32]. На початку 1930-х років до матеріальної бази закладу увійшли експонати Першої Всеукраїнської будівельно-архітектурної виставки, що відбулася в Харкові. На їх основі були створені перші лабораторії Харківського інституту інженерів комунального будівництва (ХІІКБ)^[33].

У 1939 році в інституті було розроблено проєкт організації музейного комплексу, який мав складатися з кількох спеціалізованих залів. Ініціатором цього задуму був академік архітектури Олексій Миколайович Бекетов, який у той час викладав на архітектурному факультеті ХІІКБу. Планувалося створення Музею будівельного мистецтва, будівельних матеріалів і машин з механізації будівництва, а також Музею скульптури, моделей архітектури і зразкових архітектурних проєктів. Реалізація ініціативи була припинена у зв'язку з початком Другої світової війни та окупацією Харкова у 1941 році^[33].

4 листопада 1967 року було відкрито Музей історії ХІІКБу, який поклав початок сучасному музейному комплексу ^[34][35], до структури якого нині входять^[33]:

• Музей історії Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова (засновано у 1967 році);
• Музей академіка архітектури О. М. Бекетова (1990);
• Музей українського письменника і громадського діяча Сергія Пилипенка (1996);
• Арт-виставка скульптур Міртали Пилипенко «Поезія в бронзі» (1996);
• Краєзнавча експозиція «Старий Харків» (1994);
• Музейна виставка «Видатні імена Університету» (2000);
• Художня галерея сучасного образотворчого мистецтва (2003).

У 2000 році було започатковано видавництво альманаху музею під назвою «Спадщина Університету. Історія. Наука. Культура. Особистість»^[33].

У 2001 р. музей освітнього закладу отримав статус музейного комплексу^[34].

У 2011 році за наказом Міністерства освіти і науки України музейний комплекс був відзначений почесним званням «Зразковий музей»^[36].

У 2018—2020 роках було реалізовано проєкт реконструкції та реставрації центральної будівлі університету на Куликівському узвозі, 12 (пам'ятка архітектури ХІХ ст.), завдяки чому музейний комплекс отримав оновлену виставкову залу та сучасне приміщення для зберігання архівних фондів^[37]. Автором Проєкту з реконструкції архітектурно-історичного простору університету став архітектор-реставратор В. Є. Новгородов^[38].

Наукова бібліотека

Докладніше: Бібліотека Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова

Наукова бібліотека ХНУМГ ім. О. М. Бекетова була заснована у 1922 році^[32] й протягом усього часу свого існування супроводжує освітній процес та наукову діяльність в університеті. Вона є галузевою бібліотекою з питань міського господарства, архітектури, енергетики, транспорту, будівництва, управління та економіки.

У 2016 році бібліотека отримала статус наукової^[39]. У 2023 році, після приєднання Харківського національного університету будівництва та архітектури до ХНУМГ ім. О. М. Бекетова^[40], бібліотека об'єднала фонди й розширила структуру, зокрема відкривши філію в Навчально-науковому інституті будівництва та цивільної інженерії (вул. Сумська, 40)^[41]. На 2025 рік бібліотечний фонд перевищує 1,5 млн одиниць зберігання й охоплює навчальну, наукову, довідкову, художню літературу, періодичні видання, електронні ресурси, а також рідкісні та цінні документи^[41].

У структурі бібліотеки функціонують^[41]:

• відділ обслуговування користувачів (абонементи навчальної, наукової та художньої літератури, читальні зали суспільно-економічної, природничої та технічної літератури, зал інформаційного сервісу (73 робочих місця з доступом до Інтернету), а також бібліотечні пункти при гуртожитках, кафедрах та інших підрозділах університету);
• відділ рідкісної та цінної книги;
• інформаційно-бібліографічний відділ;
• відділ інформаційних технологій та комп'ютерного забезпечення;
• науково-методичний відділ;
• відділ книгозберігання;
• відділ комплектування та обробки літератури.

У бібліотеці активно впроваджуються сучасні інформаційні технології: електронний каталог, створений на базі АБІС Koha; функціонує цифровий репозиторій університету; ведеться аналітична та довідково-бібліографічна база даних^[42]; підтримується система тематичних електронних покажчиків^[43] і віртуальних виставок, які оновлюються відповідно до актуальних подій та навчальних потреб^[44].

У межах наукової комунікації співробітники бібліотеки здійснюють бібліометричний супровід, формують наукометричні профілі викладачів і науковців та допомагають у роботі з електронними базами даних Scopus, Web of Science, Research4Life, Google Scholar^[45]. Значна увага приділяється підтримці академічної доброчесності^[46] та цифрової освіти^[47]. Бібліотека є членом Української бібліотечної асоціації^[48] та бере участь у професійних конференціях, форумах і бібліотечних проєктах.

Спеціалізовані вчені ради

Спеціалізовані вчені ради ХНУМГ ім. О. М. Бекетова на здобуття ступеня кандидата / доктора наук^[49]:

• Д 64.089.01 (08.00.04 — економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності); 08.00.05 — розвиток продуктивних сил і регіональна економіка);
• Д 64.089.03 (05.01.04 — ергономіка; 05.22.01 — транспортні системи; 05.22.09 — електротранспорт);
• Д 64.089.04 (05.13.06 — інформаційні технології; 05.13.22 — управління проектами і програмами);
• Д 64.089.07 (05.23.01 — будівельні конструкції, будівлі та споруди; 05.23.05 — будівельні матеріали та вироби; 05.23.08 — технологія та організація промислового та цивільного будівництва).

Міжнародна співпраця

ХНУМГ ім. О. М. Бекетова підтримує партнерські відносини з організаціями та компаніями — світовими й галузевими лідерами з 46 країн. Серед ключових іноземних партнерів університету: Міжнародна агентство з атомної енергії — МАГАТЕ (Австрія), компанія Shell (Велика Британія — Нідерланди), міжнародний фонд USAID (США), компанії Siemens (Німеччина) та Schneider Electric (Франція), Delcam Ltd (Велика Британія), Корейська асоціація фотоелектронної промисловості (Південна Корея), компанія «V Turizm Seyahat Acentaligi Tas. Tic. A. S.» (Туреччина), МГО «Фундація польсько-української співпраці (ПАУСІ)» (Польща), Німецьке товариство міжнародного співробітництва (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH) (Німеччина), корпорація CardGio (Канада)^[50].

Серед освітніх партнерів університету — провідні заклади вищої освіти Німеччини, Великої Британії, Італії, Франції, Польщі, Чехії, Сербії та Канади. Університет є членом Міжнародної асоціації університетів, Мережі інститутів та шкіл державного управління країн Центральної та Східної Європи (NISPAcee), а також постійним учасником міжнародних грантових програм^[51].

17—18 вересня 2018 року ХНУМГ ім. О. М. Бекетова приєднався до підписантів Великої хартії університетів^[52].

Нагороди та репутація

За результатами міжнародного рейтингу SCImago Institutions Rankings 2025, оприлюдненого лабораторією SCImago Lab, ХНУМГ ім. О. М. Бекетова посідає 42 місце серед закладів вищої освіти України^[53]. У світовому рейтингу Webometrics за січень 2025 року університет займає 23 місце серед ЗВО України. У рейтингу організацій України в міжнародній базі даних Scopus за 2025 рік, сформованому на основі цитованості наукових публікацій, університет розташувався на 63 місці^[54]. За версією міжнародного неакадемічного рейтингу UniRank, університет посідає 10 позицію серед вишів Харківської області та 62 — серед українських вишів^[55].

ХНМУГ ім. О. М. Бекетова є багаторазовим переможцем міжнародних та національних освітніх виставок і форумів.

Університет відзначався на Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти», здобувши Гран-прі у номінації «Лідер вищої освіти України» (2014^[56], 2016^[57], 2019^[58], 2020^[59], 2021^[60], 2022^[61], 2023^[62], 2024^[63], 2025^[64]) та «Лідер наукової та науково-технічної діяльності» (2015^[65], 2017^[66], 2018^[67]). У межах цієї ж виставки університет отримав золоті медалі за впровадження електронних навчально-методичних комплексів (2013)^[68], інформаційно-комунікаційних технологій (2015)^[65], інноваційних рішень у дистанційному навчанні Microsoft Imagine Academy (2017)^[66], хмарних технологій Microsoft Azure (2018)^[67], технологій машинного навчання Microsoft Azure Machine Learning (2019)^[58], системи дистанційного навчання Moodle з Microsoft Teams (2020)^[59], віртуальних лабораторій з віддаленим доступом (2021)^[60], STEM-проєктів в систему підготовки майбутніх інженерів в ЗВО (2022)^[61], цифрових двійників (2023)^[62], проєктів цифрових двійників на платформі Azure Digital Twins (2024)^[63], цифрових двійників освіти (2025)^[64].

На Міжнародній виставці «Інноватика в сучасній освіті» заклад отримував звання «Лауреат конкурсу» І ступеня у різних номінаціях (2013^[69], 2014^[70], 2015^[71], 2016^[72]), звання «Лідер інновацій в освіті» (2017^[73], 2018^[74], 2019^[75], 2021^[76]), а також золоті медалі (2018^[74], 2019^[75], 2021^[76]).

У 2018 році ХНУМГ ім. О. М. Бекетова став переможцем другого етапу спільного з Європейським інвестиційним банком та Північною екологічною фінансовою корпорацією проєкту «Вища освіта України», спрямованого на підвищення енергоефективності закладів вищої освіти^[50].

5 вересня 2019 року у Варшаві (Польща) проєкт реконструкції нежитлової будівлі під Регіональний центр адміністративних послуг, розроблений університетом, здобув Головний приз і звання «Європейська нагорода-2018» у категорії «Громадські будівлі» на одному з найбільших будівельних конкурсів Європи — European Award-2018, а також отримав спеціальну нагороду Національної спілки архітекторів і приз Польсько-української торговельної палати^[50][77].

У 2020—2021 роках проєкт університету «Підвищення якості підготовки спеціалістів для ефективного та екологічного газовидобування» пройшов конкурсний відбір проєктів регіонального розвитку, що фінансуються за кошти Європейського Союзу, та отримав фінансування для створення двох сучасних лабораторій^[50].

У жовтні 2020 року, у відповідь на виклики пандемії COVID-19, вчені університету розробили за ліцензією Лондонського університету документацію для сучасного апарата неінвазивної штучної вентиляції легенів, яку було передано до Міністерства охорони здоров'я України для запуску серійного виробництва. У серпні 2021 року науковці ХНУМГ ім. О. М. Бекетова представили два стартапи на X фестивалі інноваційних проєктів «Sikorsky Challenge 2021: Україна і Світ», що відбувся 12—14 серпня у КПІ ім. Ігоря Сікорського. У напрямі «Зелена енергетика і екологія» вони презентували «Комплекс для раннього виявлення лісових пожеж на основі енергонезалежних прив'язних БПЛА», який здобув диплом переможця у номінації «Краща ідея проєкту», а в напрямі «Біомедична інженерія і здоров'я людини» — пристрій неінвазійної вентиляції легенів «СІПАП ВЕНТУРА», що переміг у номінації «Краще стартап-рішення проблеми клієнта» та став основою для технології його серійного виробництва у боротьбі з COVID-19^[78][79].

Див. також

Пам'ятна монета НБУ присвячена ХНУМГ ім. О. М. Бекетова

• Бекетов Олексій Миколайович
• 100 років Харківському національному університету міського господарства імені О. М. Бекетова
• Харківський національний університет будівництва та архітектури
• Житлово-комунальний коледж ХНУМГ ім. О. М. Бекетова
• Бібліотека Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова