Ліщинський Омелян Юрійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ліщинський.

Омелян Юрійович Ліщинський (16 грудня 1913, Львів — 5 квітня 1986, Львів) — український (львівський) живописець, графік, емальєр, педагог. Батько художника Любарта Ліщинського.

Омелян Юрійович Ліщинський
Народження	13 грудня 1913(1913-12-13)  Львів, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Смерть	5 квітня 1986(1986-04-05) (72 роки)
	Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання	Личаківський цвинтар
Національність	українець
Країна	Австро-Угорщина →  ЗУНР →  Польща →  СРСР
Жанр	живопис, графіка
Навчання	Варшавська академія мистецтв
Діяльність	художник
Роки творчості	1938—1983
Вплив	Мечислав Котарбінський
У шлюбі з	Мирослава Ліщинська
Діти	Любарт

Гробівець родини Ліщинських

Життєпис

Народився 16 грудня 1913 року у Львові. У 1937 році закінчив відділ декоративного мистецтва та художнього промислу Державної технічної школи у Львові. Далі було навчання у Варшавській академії мистецтв (клас професора Мечислава Котарбінського), яку закінчив у 1939 році^[1].

По закінченню академії у 1940—1941 роках працював науковим співробітником картинної галереї та мистецько-промислового музею у Львові. У 1941—1944 роках викладав у львівській художньо-промисловій школі. По війні на базі художньо-промислової школи створено художнє училище, де Ліщинський викладав у 1944—1945 роках. У 1944—1948 роках займав посаду відповідального секретаря львівської організації Спілки радянських художників України. Потім протягом 1946—1973 років викладав у Львівській дитячій художній школі (нині — Львівська дитяча художня школа імені Олекси Новаківського)^[1]. Мешкав у Львові в будинку на вул. Транспортній, 8^[2].

Учасник художніх виставок від 1942 року. Персональні — у Львові (1984, посмертні — 2002, 2013 роках)^[1].

Ранні живописні пейзажі позначені впливом постімпресіонізму, польського колоризму. У 1940—1950-х роках картини набули реалістичних ремінісценцій. Пізніше Ліщинський більше уваги приділяв кольору. Створював шаржі, малюнки олівцем, фломастером, аквареллю та гу­­ашшю, аплікації, вітальні листівки. Емалі Ліщинського відзначаються високою виконавською культурою, тонкою градуйованістю світлоколірних. співвідношень^[1].

Помер 5 квітня 1986 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 54.^[3]

Основні твори

Живопис

• 1938 — «Краєвид», «Колгосп­ниця»;
• 1940 — «Робітниця»;
• 1945 — Краєвид під Львовом», «Марко», «Ранок», ескіз для гобелена «Смерть О. Довбуша»;
• 1946 — «Жіночий портрет»;
• 1947 — «Львів. Державний медичний інститут»;
• 1954 — «Пейзаж із Ясеня»;
• 1958 — «Раковецьке подвір'я», «Пейзаж із Раківця»;
• 1960-ті — «Мотив із Дземброні»;
• 1960 — «Гуцульський натюрморт», «Карпатський пейзаж»;
• 1967 — «Пейзаж із Рахівщини»;
• 1968 — «Гори»;
• 1971 — «Пейзаж із Яворова»;

Графіка

• 1936 — проєкт оформлення гральних карт;
• 1952 — «Білгород-Дністровський», «Біля причалу», «Лиман», «Гурзуф»;
• 1962 — «Яворів»;
• 1983 — «Кримський мотив. Гурзуф», «Натюрморт», «Натюрморт із квітами»; аплікація «Декоративний натюрморт».