Мамо, я льотчика люблю...

«Мамо, я льотчика люблю…» — український повнометражний художній фільм 2012 року режисера Олександра Ігнатуші.^[1][2]

Мамо, я льотчика люблю...
Постер до фільму
Жанр	мелодрама, драма
Режисер	Олександр Ігнатуша
Продюсер	Ігор Ставчанський
Сценарист	Віра Мельник
У головних ролях	Ольга Сумська Ігор Пісний Сергій Калантай
Оператор	Василь Бородін
Композитор	Андрій Шусть
Кінокомпанія	Кіностудія імені Олександра Довженка
Тривалість	90 хв.
Мова	українська
Країна	Україна
Рік	2012
Дата виходу	23 жовтня 2012 (KIFF Molodist)
Кошторис	₴5,0 млн.
IMDb	ID 10097664

Фільм не виходив у широкий український прокат. Уперше прем'єра фільму відбулася 23 жовтня 2012 на позаконкурсному показі програми «Українські прем'єри» на київському МКФ «Молодість».^[3] Телевізійна прем'єра фільму відбулася на телеканалі Інтер.

Сюжет

Відому актрису полишає чоловік. Жінка не може з цим змиритися. Проте невдовзі знаходить нове кохання — льотчика, з яким хоче прожити решту життя.

У ролях

У головних ролях

• Ольга Сумська — відома українська акторка Любов Журба за 40, яку кинув чоловік
• Ігор Пісний — Олександр Санін, колишній учень Любові Журби, який замість акторської кар'єри обрав авіаційну
• Сергій Калантай — Іван Журба, колишній чоловік Любові Журби

У другорядних ролях

• Любава Грєшнова — донька Любові та Івана Журб
• Дар'я Боцманова — Сашуня
• Михайло Кукуюк — документальний режисер Микола Парфьонов
• Ірина Новак - Тамара
• Яна Глущенко — Ганна
• Ганна Шеремет - тележурналістка
• Віталій Салій — Стас, рекламний режисер
• В'ячеслав Лісенбарт - завтрупою
• Заза Чантурія - другий пілот
• Аліція Омельчук - сусідка Любові
• Олександр Ігнатуша — камео, таксист

Творча команда

• Сценарист: Віра Мельник
• Режисер-постановник: Олександр Ігнатуша
• Оператор-постановник: Василь Бородін
• Художник-постановник: Інна Биченкова
• Композитор: Андрій Шусть
• Звукорежисер: Наталія Серга
• Продюсер: Ігор Ставчанський
• Редактор: Олександр Кучерявий
• Режисер монтажу: Ольга Шматко
• Директор картини: Володимир Князєв

Виробництво

Кошторис

Кошторис фільму — ₴5,0 млн, з них частка Держкіно — 100 %.^[4]

Фільмування

Про фільм вперше заговорили на Студії Довженка, ще у 2008 році, але як про один з «заморожених» пректів.^[5] До того як режисером стрічки у 2011 році став Олександр Ігнатуша, за неї бралися різні режисери і з різних причин, але почавши, не закінчували роботи.^[6] Одним з «ранніх» режисерів, які мали зняти стрічку була Людмила Єфименко.

Загалом фільмували стрічку впродовж трьох років на Кіностудії Довженка.^[7][8] Всі зйомки фільму проходили в Києві.^[9]

Реліз

23 жовтня 2012 року фільм було представлено у позаконкурсній програмі «Українські прем'єри» на київському МКФ «Молодість».^[10][11][12]

Фільм не виходив у широкий український прокат. Під час презентації фільму на МКФ «Молодість» потенційним дистриб'ютором називали B&H.^[13][14] Пізніше з'ясувалося що потенційний дистриб'ютор з невідомих причин не взяв фільм.^[6]

Відгуки кінокритиків

Фільм отримав негативні відгуки від українських кіноктритиків. Так кінокритик видання Урядовий кур'єр Лілія Бондарчук найбільшими недоліками фільму назвала слабку гру акторів та слабкий сюжет, зазначивши що у фільмі немає «ані краплини справжньої колізії, ані катарсису». На думку Бондарчук єдиним актором, який дійсно якісно зіграв у стрічці, був Михайло Кукуюк.^[13]