Маррі Гелл-Манн

Маррі Гелл-Манн (англ. Murray Gell-Mann; 15 вересня 1929, Нью-Йорк, США — 24 травня 2019) — американський фізик-теоретик. Лауреат Нобелівської премії з фізики 1969 року за відкриття системи класифікації елементарних частинок. Автор кваркової моделі та самого терміна «кварк»^[12], який було взято з роману «Поминки за Фіннеганом» Джеймса Джойса з фрази «Три кварки для містера Марка!».

Маррі Гелл-Манн
англ. Murray Gell-Mann
Ім'я при народженні	англ. Murray Gell-Mann
Народився	15 вересня 1929(1929-09-15)[1][2][…]  Нижній Мангеттен, Мангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Помер	24 травня 2019(2019-05-24)[3][4][…] (89 років)  Санта-Фе, США[5]
Поховання	Red Butte Cemeteryd[6]
Місце проживання	США
Країна	США
Діяльність	письменник-документаліст, фізик-теоретик, дослідник, фізик
Alma mater	Єльський коледж Массачусетський технологічний інститут Єльський університет Columbia Grammar & Preparatory Schoold Jonathan Edwards Colleged
Галузь	фізика
Заклад	Чиказький університет Каліфорнійський технологічний інститут
Посада	член радиd
Науковий керівник	Віктор Фредерік Вайскопф
Вчителі	Віктор Фредерік Вайскопф і Енріко Фермі
Відомі учні	Кеннет Геддес Вільсон Сідні Коулман
Аспіранти, докторанти	Сідні Коулман Кеннет Геддес Вільсон Джеймс Гартл[7] Jon Mathewsd[7] Todd Brund[7] Cosmas Zachosd[7] Philip Moss Platzmand[7] Sam M. Bermand[7] Carl Iddingsd[7] Henry Hoyt Hiltond[7] Donald F. DuBoisd[7] Kenneth Youngd[7] Rod Crewtherd Christopher T. Hilld William C. Davidond[7] Norman Dombeyd[8] George Chapline, Jr.d[9]
Членство	Лондонське королівське товариство Національна академія наук США Американське фізичне товариство Російська академія наук Американська академія мистецтв і наук Індійська національна академія наук Американське філософське товариство[10] AAAS[10] JASON[11]
У шлюбі з	J. Margaret Dowd Marcia Southwickd
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма (1971) Гуманіст рокуd (2005) Премія Вільяма Проктера за наукові досягнення (2004) медаль Гельмгольца (2014) премія Джона Карті (1968) медаль Франкліна (1967) премія пам'яті Ріхтмаєра (1966) член Американського фізичного товариства[d] премія Денні Гайнемана з математичної фізики (1959) медаль Альберта Ейнштейна Fellow of Pakistan Academy of Sciencesd почесний член Комітету скептичних розслідуваньd Член Американської академії мистецтв і наук іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (20 квітня 1978) Honorary doctorate of the University of Floridad почесний доктор Кембриджського університетуd honorary doctorate from Columbia Universityd Почесний доктор Оксфордського університетуd Почесний доктор Чиказького університетуd honorary doctor of Yale Universityd премія «Золота тареля»d (1962)
Автограф
Особ. сторінка	tuvalu.santafe.edu/~mgm
Маррі Гелл-Манн у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Геллман.

Біографія

Народився в єврейській родині емігрантів з Чернівців. У дитинстві був вундеркіндом. Навчався в Єльському університеті, в який вступив у віці п'ятнадцяти років, та в Массачусетському технологічному інституті. Працював в Іллінойському університеті в Урбана-Шампейн з 1951 до 1953 року. Був асоційованим професором у Колумбійському університеті від 1954 до 1955 року, професором у Каліфорнійському технологічному інституті від 1955 до 1993 року.

Наукові здобутки

Основні на­укові праці присвячені кван­то­вій тео­рії по­ля, фі­зи­ці еле­мен­тар­них час­тинок, ядер­ній фі­зи­ці.

У 1953 увів по­ня­ття дивності і сфор­мул­ював за­кон її збереження (не­залежно від Кадзухіко Нісідзіми), розробив формалізм ізотопічного спіну. Запропонував систематику елементарних частинок і передбачив існування сигма-ноль-гіперону, ксі-ноль-гіперону, омега-мінус-гіперону. У 1953 разом з американським фі­зи­ком Мервіном Гольд­бер­ге­ром^[en] роз­винув тео­рію розсіяння і ме­тод диспер­сійних співвідношень у кван­то­вій тео­рії по­ля, у 1954 році — ме­тод ре­нор­ма­лі­за­ційної груп­и (разом з американським фі­зи­ком Фредеріком Лоу і не­залежно від швейцарських фі­зи­ків Ернста Штю­кель­бер­га і Андре Пе­тер­ма­нна^[en]).

У 1958 разом із Річардом Фейн­ма­ном (і не­залежно від фі­зи­ків Роберта Маршака^[en] та Джорджа Су­дар­ша­на) запропонував тео­рію сла­бок­ої взає­мо­дії. Увів по­ня­ття уні­тар­ної си­мет­рії ад­ро­нів (SU-3-си­мет­рії, не­залежно від із­ра­їль­сько­го фі­зи­ка Юваля Не­єма­на, 1961), по­ня­ття квар­ка (не­за­лежно від Джорджа Цвей­га) і роз­ро­бив квар­ко­ву мо­дель адро­нів.

За­клав ос­но­ви кван­то­вої хро­мо­ди­на­мі­ки (разом із німецьким фізи­ком Х. Фіт­чем), висловив ідею існування глюонів (незалежно від інших).

Цікаві факти

У 1995 році фізик і Мюррей Гелл-Манн запросив учасників гурту California Guitar Trio зробити запис у своїй резиденції поблизу Леймі, штат Нью-Мексико. До альбому, якому дали назву Invitation («Запрошення»), увійшли композиції, натхненні навколишнім пейзажем («Train to Lamy Suite»), а також аранжування, як-от основні теми з фільмів «Хороший, поганий, злий» та «Апач^[en]»^[13].

Див. також

• Матриці Гелл-Манна
• Формула Гелл-Манна — Нісідзіми