Медаль Гельмгольца

Меда́ль Гельмго́льца (нім. Helmholtz-Medaille) — наукова нагорода Берлінсько-Бранденбурзької академії наук, що стала правонаступницею Прусської академії наук, Німецької академії наук у Берліні та Академії наук НДР. Медаль присуджують за видатні наукові досягнення в галузі гуманітарних і соціальних наук, математики та природничих наук, біології і медицини або інженерних наук.

Медаль Гельмгольца нім. Helmholtz-Medaille
Країна	Німецька імперія,  Веймарська республіка,  Третій Райх,  НДР і  Німеччина
Тип	наукова нагорода
Вручає:	Берлінсько-Бранденбурзька академія наук
Статус	вручається
На честь:	Герман фон Гельмгольц
Нагородження
Параметри	бронзова медаль
Засновано:	1891
Перше:	1892
Нагороджені:
Категорія:Нагороджені медаллю Гельмгольца  (32)
Черговість
Сайт	Сайт премії
Медаль Гельмгольца у Вікісховищі

Історична довідка

Герман фон Гельмгольц (1891)

Заснована німецьким фізиком Германом фон Гельмгольцом у рік свого 70-ліття.

Вручається з 1892 року. Перші чотири лауреати були обрані самим Гельмгольцем^[1].

Нагородою є бронзова медаль. З 1994 року її присуджують що два роки і вручають на урочистій сесії, присвяченій Дню Лейбніца (нім. Leibniztag) в Академії.

Серед нагороджених медаллю є 18 лауреатів Нобелівської премії.

Лауреати

1892—1945 (Пруська академія наук)

• 1892: Еміль Дюбуа-Реймон, Роберт Вільгельм Бунзен, Вільям Томсон, Карл Веєрштрасс
• 1898: Рудольф Вірхов
• 1900: Джордж Габрієль Стокс
• 1904: Сантьяго Рамон-і-Кахаль
• 1906: Антуан Анрі Беккерель
• 1909: Герман Еміль Фішер
• 1910: Якоб Гендрік Вант-Гофф
• 1912: Сімон Швенденер^[en]
• 1914: Макс Планк
• 1916: Ріхард Гертвіг^[en]
• 1918: Вільгельм Конрад Рентген

1946—1990 (Німецька академія наук у Берліні або Академія наук НДР)

• 1959: Отто Ган, Густав Людвіг Герц, Макс фон Лауе
• 1961: Нільс Бор
• 1964: Поль Дірак
• 1969: Боголюбов Микола Миколайович
• 1971: Амбарцумян Віктор Амазаспович, Фок Володимир Олександрович
• 1975: Луї де Бройль, Ганс Штуббе^[en], Колмогоров Андрій Миколайович
• 1978: Карл Ломан^[de]
• 1981: Петер Тіссен^[en], Капиця Петро Леонідович
• 1984: Арнольд Граффі^[de]
• 1987: Прохоров Олександр Михайлович, Самуель Мітя Рапопорт
• 1990: Гайнц Бетге^[de]

З 1997 (Берлінсько-Бранденбурзька академія наук)

• 1994: Манфред Ейген
• 1996: Ноам Чомскі
• 1998: Роджер Пенроуз
• 2000: Юрґен Габермас
• 2002: Фрідріх Гірцебрух
• 2004: Ганс-Ульріх Велер^[de]
• 2006: Гюнтер Шпур^[de]
• 2008: Петер Вапневскі^[de]
• 2010: Нільс Бірбаумер^[de]
• 2012: Джон Чарлз Полані
• 2014: Маррі Гелл-Манн
• 2016: Ніколас Решер^[en]
• 2018: Ріта Колвелл^[en]
• 2020: Габор Соморджай^[en]
• 2022: Каталін Каріко