Марсельєза

Марсельє́за (фр. La Marseillaise — «марсельська»^[1]) — найвідоміша пісня Французької революції, що стала гімном революціонерів. Нині є державним гімном Франції. На її мелодію було також покладено слова державного гімну Росії в період від Лютневої революції до Жовтневого перевороту 1917 року.

Марсельєза

La Marseillaise
Ля Марсельєз
Марсельєза на Тріумфальній арці
Країна	Франція
Слова	Клод Жозеф Руже де Ліль, 1792
Мелодія	Клод Жозеф Руже де Ліль, 1792
Затверджений	1795
Музичний приклад
Гімн Франції
La Marseillaise у Вікісховищі

Часто слугує також як гімн революцій для людей усіх країн, що повстають проти несправедливості. Існують, у зв'язку з цим, варіанти Марсельєзи різними мовами.

Історія

Спочатку Марсельєза називалася «Військова пісня Рейнської армії» (фр. «Chant de guerre pour l'armée du Rhin»). Цю пісню написав військовий інженер Клод Жозеф Руже де Ліль 25 квітня 1792 року, коли французький люд повстав проти самодержавства.

24 листопада 1793 року Конвент обирає Марсельєзу державним гімном Франції.

Після подій 1848 року, коли революційна хвиля прокотилася цілою Європою, Марсельєза стає піснею борців за свободу в усьому світі: в Італії, Польщі, Угорщині. Вона звучить на полях боїв і під час Паризької Комуни в 1871 році.

Востаннє Марсельєзу було заборонено під час Другої світової війни режимом Віші — режимом колаборантів з нацистами. Співали пісню в той час представники Опору. Однак уже 1944 року її знову оголошено державним гімном Франції.

Від 1970-х років до Марсельєзи почали ставитися дещо суперечливо. Дехто вважає, що в словах гімну простежуються ксенофобія та мілітаризм. Було багато пропозицій змінити слова гімну. Але він надто міцно асоціюється в багатьох людей із Великою французькою революцією.

Після того як до другого туру виборів Президента Франції 2002 року пройшов представник ультраправих сил Жан-Марі Ле Пен, попри слова пісні, її часто співали антирасистські маніфестанти.

Версії Марсельєзи

Офіційно у Франції виконують лише перший куплет і приспів.

Французький оригінал	Переклад Миколи Вороного	Переклад Леоніда Смоленського
Allons enfants de la Patrie, le jour de gloire est arrivé Contre nous de la tyrannie L'étendard sanglant est levé. L'étendard sanglant est levé: Entendez-vous dans nos campagnes Mugir ces féroces soldats! Qui viennent jusque dans vos bras Égorger vos fils et vos compagnes. (Refrain:) Aux armes citoyens, Formez vos bataillons. Marchons! Marchons! Qu'un sang impur Abreuve nos sillons Que veut cette horde d'esclaves De traîtres, de rois conjurés? Pour qui ces ignobles entraves Ces fers dès longtemps préparés Ces fers dès longtemps préparés Français, pour nous, Ah quel outrage Quel transport il doit exciter! C'est nous qu'on ose méditer De rendre à l'antique esclavage Refrain Quoi! Des cohortes étrangères Feraient la loi dans nos foyers! Quoi! Ces phalanges mercenaires Terrasseraient nos fiers guerriers. Terrasseraient nos fiers guerriers. Grand Dieu! Par des mains enchaînées Nos fronts, sous le joug, se ploieraient. De vils despotes deviendraient Les maîtres de nos destinées Refrain Tremblez tyrans, et vous perfides L'opprobe de tous les partis. Tremblez, vos projets parricides Vont enfin recevoir leur prix! Vont enfin recevoir leur prix! Tout est soldat pour vous combattre. S'ils tombent nos jeunes héros, La terre en produit de nouveaux Contre vous, tous prêts a se battre Refrain Français en guerriers magnanimes Portez ou retenez vos coups. Épargnez ces tristes victimes À regrets s'armant contre nous! À regrets s'armant contre nous! Mais ce despote sanguinaire Mais les complices de Bouille Tous les tigres qui sans pitié Déchirent le sein de leur mère! Refrain Amour Sacré de la Patrie Conduis, soutiens nos braves vengeurs. Liberté, Liberté chérie Combats avec tes défenseurs Combats avec tes défenseurs Sous nos drapeaux, que la victoire Accoure à tes mâles accents Que tes ennemis expirants Voient ton triomphe et nous, notre gloire Refrain Nous entrerons dans la carrière Quand nos aînés n'y seront plus Nous y trouverons leur poussière Et la trace de leur vertu! Et la trace de leur vertu! Bien moins jaloux de leur survivre Que de partager leur cercueil. Nous aurons le sublime orgueil De les venger ou de les suivre Refrain	Гей, діти рідної країни, Ходім — настав славетний час! Бо лютий ворог стяг руїни Вже розгортає проти нас. Вам чути, як здаля лунає Той рев шалених вояків — Іде, іде проклята зграя, Щоб ваших нищити синів. * (Приспів:) Громадо, в бій ставай! До лав, батьки й сини! Рушай! Рушай! Хай чорна кров напоїть борозни! Свята любов до свого краю Зміцнить удар наш у бою. Злети ж до нас ти, воле, з раю І силу нам подай свою! Побіду під стяги кохані Прикличмо з лав з усіх кінців, — Хай бачать недруги здолáні І славу, і тріумф борців. * (Приспів:) Коли ми здійсним наші мрії, Батьки в могилах будуть спать, Але їх прах і славні дії Зумієм ми ушанувать. Щоб не тягти життя нужденне, Дали батьки нам гарту пай, — Нас кличе збурення натхненне І смерть у помсті за свій край! * (Приспів:)	Вперед, вперед, сини родини! Славутний день вже наступив. Супроти нашої країни Ворог злий прапор розпустив. Чи вам нечуть які по селах Усюди стони роздались? На наших крівних, невеселих Ворожі спіси піднялись! До збруї, громадо! Ставаймо у ряди! Щоб вражою кровію Залити борозди. Чого шука отсе ватага Рабів обурених на нас? Кого зляка її зневага? На кого пута ті? На нас! На нас бездольні громадяни, Хотять той сором нанести, Щоб кинуть на нас знов кайдани Та під неволю підвести. До збруї, громадо! Ставаймо у ряди! Щоб вражою кровію Залити борозди. Нї, трепотїть ви, людоїди І ви, ганебні зрадники! Ось вже пімсти час надійде Знайдуть ся на вас местники! Підіймуть ся і стар і молодь, Не забракує юнаків, — Навіють на серце вам холод І потращять вам всї кісточки. До збруї, громадо! Ставаймо у ряди! Щоб вражою кровію Залити борозди. О ти свята любов родини, Ти нашу пімсту уміцни! Волю нашої України, Її честь ти відборони! Під нашим прапором побіда Хай зявить ся на поклик твій, На вічні потім на нас лїта Свободи духом ти повій! До збруї, громадо! Ставаймо у ряди! Щоб вражою кровію Залити борозди.

Цікаві факти

Найвідомішу класичну обробку Марсельєзи для сопрано, хору та симфонічного оркестру здійснив близько 1830 року Гектор Берліоз. Також існує фортепіанне аранжування Марсельєзи Ференца Ліста.

У липні 1891 року, під час зустрічі французької ескадри у Кронштадті, Олександр III, «самодержець Всеросійський», зняв капелюха і слухав «Марсельєзу» з непокритою головою ^[2].

Див. також

• Французька революція
• Марсельєза (фільм)
• Гімн Франції
• Робоча Марсельєза