Сиріл Рамафоса

Матамела Сиріл Рамафоса (англ. Matamela Cyril Ramaphosa; нар. 17 листопада 1952, Совето, Йоганнесбург, Трансвааль, Південно-Африканська Республіка) — південноафриканський державний, політичний і профспілковий діяч, підприємець, Президент Південно-Африканської Республіки від 15 лютого 2018 року. Генеральний секретар (1991—1997) і заступник президента Африканського національного конгресу, віцепрезидент Південно-Африканської Республіки (2014—2018). Очолює Африканський національний конгрес з 18 грудня 2017 року.

Сиріл Рамафоса
венда Matamela Cyril Ramaphosa
Президент Південно-Африканської республіки
Нині на посаді
На посаді з	15 лютого 2018
Народився	17 листопада 1952(1952-11-17)[1] (72 роки)  Совето, Південно-Африканський Союз
Відомий як	політик, профспілковий діяч, бізнесмен, підприємець, міністр
Громадянство	ПАР
Alma mater	Гарвардський університет, Єльський університет, Damelind і Університет Південної Африкиd
Політична партія	Африканський Національний Конгрес[2]
Батько	Tshivhase Samuel Ramaphosad[3]
Мати	Nyamuofhe Erdmuth Ramaphosad[3]
У шлюбі з	Тшепо Мотсепе
Релігія	християнство
Нагороди	Премія Улофа Пальме (1987) honorary doctorate of the University of Cape Townd
Медіафайли у Вікісховищі

Діяльність на посту Президента Південно-Африканської Республіки

Після того як Джейкоб Зума подав у відставку через корупційний скандал, з 14 лютого 2018 року виконував обов'язки Глави держави, 15 лютого 2018 року парламент ПАР обрав Рамафосу президентом. У першій промові у статусі Глави держави 16 лютого 2018 року Рамафоса наголосив на необхідності зростання південноафриканської економіки, пообіцяв заходи з метою розвитку видобувної промисловості, зниження рівня злочинності, стимулювання туризму і зайнятості молоді, запровадження мінімальної заробітної плати, а також скорочення чисельності уряду. З посиланням на важливість збереження спадщини Нельсона Мандели Рамафоса також зазначив про важливість етичної поведінки та етичного лідерства для подальшого розвитку Південної Африки.^[4]

Критика корупції серед вищого керівництва ПАР стала складовою публічних промов Рамафоси з другої половини його каденції на посту віцепрезидента Південно-Африканської Республіки^[5]. Проте у 2022 році вже сам Рамафоса, будучи Президентом країни, став фігурантом корупційного скандалу, пов'язаного з належною йому фермою Фала Фала з розведення диких тварин^[6].

Внутрішня політика

Пріоритетами діяльності на посту Президента Рамафоса визначив земельну реформу та розвиток економіки. Крім цього, він очолив боротьбу зі спалахом лістеріозу, який забрав життя понад 100 людей з початку 2018 року.

Основою земельної реформи під проводом Рамафоси та політичної партії Африканський національний конгрес, яку він очолював, мало стати примусове вилучення земельних ділянок у африканерів, зокрема у тих, кому належало більш, ніж 25 000 акрів землі^[7]. З цією метою південноафриканський парламент з ініціативи партії Борців за економічну свободу (лідер — Юліус Малема) 241 голосом «за» (81 — «проти») підтримав пропозицію щодо законодавчого перегляду прав на володіння землею в контексті подолання расової нерівності у володінні землею^[8]. Практичні спроби реалізувати примусове вилучення земельних ділянок без надання адекватної компенсації призвели до протестів серед населення^[9]. Земельна реформа Рамафоси, який вважається одним з найбагатших у Південній Африці^[10], у тому числі за версією Форбс^[11], та очолюваного ним уряду була критикована і міжнародною спільнотою, зокрема, США^[12].

У контексті розвитку південноафриканської економіки урядом Рамафоси ініційовано:

• підвищення лімітів на виробництво електроенергії без необхідності отримання відповідної ліцензії з 1 МВт до 100 МВт^[13];
• поширення законодавчо-регульованого обігу конопель, введення Південно-Африканської Республіки до числа лідерів на цьому сегменті ринку^[14];
• запровадження Служби працевлаштування молоді, яка б допомагала випускникам шкіл працевлаштовуватись на умовах оплати майбутнім роботодавцем додаткових курсів та тренінгів для них^[15].

Зовнішня політика

Станом на початок 2023 року Рамафоса здійснив понад 70 закордонних візитів у статусі глави держави, найвідвідуванішими ним державами стали Велика Британія, Зімбабве та Мозамбік^[16].

Під час президентської каденції Рамафоса був обраний Головою Африканського Союзу (лютий 2020 — лютий 2021), в рамках діяльності у якому підтримував ідею Африканської континентальної зони вільної торгівлі, яку вважав головною рушійною силою для відновлення індустріалізації континенту та прокладання шляху до інтеграції Африки у світовий ринок^[17].

Бере участь у діяльності групи держав БРІКС, у 2018 році був господарем Х саміту, який проходив у м. Йоганнесбург^[18], а також брав участь у саміті групи у 2019, та онлайн-участь у самітах БРІКС у 2020, 2021 та 2022^[19] роках.

Сумновідомий^[20] через свою підтримку збройної агресії щодо страйкуючих шахтарів у 2012 році (масові вбивства у Марікані), Рамафоса не засуджує і російську агресію проти України^[21].