Африканський Союз

Африканський Союз (АС, офіційне скорочення AU англійською мовою і UA рештою робочих мов) — міжурядова організація, що складається з 55 африканських країн. Організація була заснована 9 липня 2002 року як спадкоємиця об'єднаних Африканської Економічної Спільноти (AEC) і Організації Африканської Єдності (OAU). Адміністративний центром організації є місто Аддис-Абеба, столиця Ефіопії. Серед планів Африканського Союзу введення єдиної валюти (афро) та створення спільних збройних сил, як і інших атрибутів країни, таких як кабінет міністрів при голові урядової організації. Метою Союзу є допомога забезпечення в країнах Африки демократії, прав людини і стабільної економіки та, особливо, забезпечення припинення всіх міжафриканських конфліктів та створення ефективного спільного ринку.

Африканський Союз African Union الاتحاد الأفريقي Union africaine Unión Africana União Africana Umoja wa Afrika
Країни-члени Африканського Союзу
Абревіатура	AU (укр. АС)
Гасло	«Об'єднана й сильна Африка»
Гімн	Let Us All Unite and Celebrate Togetherd
Тип	Міжурядова організація
Засновано	Організація Африканської Єдності 25 травня 1963 Африканський Союз 9 липня 2002
Засади	Constitutive Act of the African Uniond
Штаб-квартира	Аддис-Абеба, Ефіопія Йоганнесбург, ПАР
Місце діяльності	Африка
Членство	55 держав[1]
Офіційні мови	Арабська Англійська Іспанська Французька Португальська Суахілі
Попередник	Організація Африканської Єдності[2]
Центральний орган	Асамблея Глав держав та урядів
Офіс голови	Президент Африканського союзуd
Голова Африканського Союзу	Азалі Ассумані (2023–2024)
Голова комісії Африканського Союзу	Муса Факі Мухаммад
Ключові особи	Жуан Лоренсу[3]
Партнерство	Міжнародна організація цивільної авіації[4]
Дочірня(і) організація(ї)	Африканські центри з контролю та профілактики захворювань[5]
Бюджет	792 486 283 $US (2018)[6]
Вебсайт: au.int/en
Африканський Союз у Вікісховищі

Огляд

До Африканського Союзу входять усі країни континенту. 1984 року Марокко демонстративно вийшла з Організації Африканської Єдності (попередниці Африканського Союзу), протестуючи проти визнання Західної Сахари (під назвою Арабської Демократичної Республіки Сахраві) та надання їй членства в організації. Проте, Марокко зберігала особливий статус у межах АС і користувалася деякими службами Союзу, такими як Африканський Банк Розвитку. Делегати від Марокко також брали участь у важливих функціях АС та продовжували переговори щодо розв'язання конфліктів з Фронтом Полісаріо в Алжирі та Вільною зоною Західної Сахари. 2016 року Марокко заявила про своє бажання знов приєднатися до Африканського Союзу, сподіваючись зсередини впливати на політику АС щодо Західної Сахари^[7].31 січня 2017 року, на 28-му саміті Африканського Союзу Марокко було знов прийнято до лав організації^[8].

Першою військовою операцією АС на територію країни-члена було розміщення миротворців із ПАР, Ефіопії та Мозамбіку в Бурунді в травні 2003 року з метою забезпечення виконання мирного договору (див. Місія Африканського Союзу в Бурунді). Війська АС також були направлені до Судану із спробою забезпечити перемир'я у Дарфурському конфлікті. Зараз (2008) планується направлення військ до Сомалі, куди вже прибули миротворці з Уганди.

У межах АС були прийняті ряд важливих документів, що встановлюють низку норм та правил в масштабі континенту, були доповнено ряд попередніх. Серед цих документів Африканська конвенція про запобігання корупції та боротьбу з нею (2003) і Африканський статут щодо демократії, виборів та державного управління (2007), також як і Нове партнерство для розвитку Африки та пов'язана з ним Декларація про демократію, політичне, економічне та корпоративне управління^[9].

Членство

Країни-члени

До Африканського Союзу входять такі країни^[10]:

Алжир  Ангола  Бенін  Ботсвана  Бурунді  Габон  Гамбія  Гана  Гвінея-Бісау ДР Конго  Джибуті  Екваторіальна Гвінея  Есватіні  Ефіопія  Єгипет  Замбія  Західна Сахара

Зімбабве  Кабо-Верде  Камерун  Кенія  Коморські Острови  Кот-д'Івуар  Лесото  Ліберія  Лівія  Малаві  Малі  Мадагаскар  Маврикій  Мавританія  Марокко  Мозамбік  Намібія  Нігер

Нігерія ПАР  Південний Судан  Республіка Конго  Руанда  Сан-Томе і Принсіпі Сейшельські Острови  Сенегал  Сомалі  Судан  Сьєрра-Леоне  Танзанія  Того  Туніс  Уганда  Центральноафриканська Республіка  Чад

Країни з призупиненим членством

 Гвінея

 Буркіна-Фасо

Структура

Африканський Союз, африканський еквівалент Європейського Союзу або Організації Американських Держав, має як політичні, так і адміністративні органи управління. Найвищим органом АС є Асамблея глав держав та урядів^[11], яка визначає політику організації, встановлює її пріоритети та спостерігає за реалізацією її рішень. Зокрема, вона щорічно обирає Голову та заступника Голови Комісії Африканського союзу, призначає комісарів і визначає їх функції і терміни повноважень, затверджує бюджет АС тощо.

Виконавчий комітет^[12] стежить за виконанням рішень Асамблеї. Він складається з міністрів закордонних справ країн-членів та приймає рішення на основі консенсусу або, якщо консенсус не є можливим, більшістю у дві третини голосів держав-членів.

Поточними справами організації керують Комітет постійних представників^[13], в якому представлені всі країни-члени АС, та Комісія Африканського союзу^[14], що складається з чиновників, обраних на чотирирічний термін з можливістю одноразового переобрання.

Комісії АС:

• з миру і безпеки;
• з політичних справ;
• з інфраструктури та енергетики;
• з соціальних питань;
• з питань торгівлі та промисловості;
• з сільськогосподарських питань;
• з питань економіки;
• з людських ресурсів, науки та технології;
• з питань гендерного розвитку;
• з питань громадянського суспільства та діаспори;
• з юридичних питань.

Також в рамках Африканського Союзу діє Панафриканський Парламент та Економічна, соціальна і культурна рада (англ. — ECOSOCC).

Регіональні союзи

Малюнок містить гіперпосилання на відповідні статті

Взаємозв'язки між різними наддержавними африканськими структурами показані колами ЕйлераП • О • Р

Африканський Союз підтримує регіональне співробітництво своїх членів. Станом на 2020 рік було вісім Офіційно визнаних Союзом регіональних організацій, кожна з яких скріплена окремим договором:

• Союз Арабського Маґрибу (AMU)
• Економічне співтовариство країн Східної та Південної Африки (COMESA)
• Community of Sahel-Saharan States (CEN-SAD)
• Східноафриканське співтовариство (EAC)
• Економічне співтовариство країн Центральної Африки (ECCAS)
• Економічне співтовариство країн Західної Африки (ECOWAS)
• Intergovernmental Authority on Development (IGAD)
• Співтовариство розвитку Півдня Африки (SADC)

Цілі та принципи

Згідно з Установчим актом Африканського союзу цілями організації є:

• зміцнення єдності та солідарності африканських держав і народів Африки;
• захист суверенітету, територіальної цілісності та незалежності держав-членів;
• прискорення політичної та соціально-економічної інтеграції континенту;
• просування та відстоювання загальних позицій з питань, що становлять інтерес для континенту та його народів;
• сприяння міжнародному співробітництву відповідно до Статуту ООН і Загальної декларації прав людини;
• зміцнення миру, безпеки та стабільності на континенті;
• зміцнення та захист прав людини відповідно до Африканської хартії прав людини та народів та іншими інструментами по забезпеченню прав людини;
• створення необхідних умов, завдяки яким континент зможе займати гідне місце в глобальній економіці і в міжнародних переговорах;
• сприяння сталому розвитку на економічному, соціальному і культурному рівнях, а також інтеграції африканських економік;
• сприяння співробітництву у всіх сферах людської діяльності з метою підвищення рівня життя населення Африки;
• координація та гармонізація політики між існуючими і майбутніми регіональними економічними спільнотами з метою поступово досягнення цілей Африканського союзу;
• прогрес у розвитку континенту через сприяння у наукових дослідженнях у всіх сферах, насамперед у сфері науки і технологій;
• співробітництво з відповідними міжнародними партнерами в діяльності з викорінення хвороб та сприяння здоровому способу життя на континенті.

Згідно з Установчим акту Африканського союзу принципами діяльності організації є:

• суверенна рівність і взаємозалежність між державами-членами Африканського союзу;
• повага державних кордонів, які існували на момент отримання державами незалежності;
• участь африканських народів у діяльності Африканського союзу;
• вироблення спільної оборонної політики для африканського континенту;
• мирне вирішення конфліктів між державами-членами Союзу допомогою відповідних заходів, схвалених Асамблеєю Африканського Союзу;
• заборона на застосування сили і погрози силою між державами-членами Союзу;
• невтручання держав-членів у внутрішні справи інших держав;
• право Союзу втручання в справи держави-союзу за рішенням Асамблеї організації в разі військових злочинів, геноциду і злочинів проти людяності;
• мирне співіснування держав-членів та їх право існувати у світі і безпеки;
• право держав-членів звернутися до організації з проханням про її втручання в справи держави з метою відновлення миру та безпеки;
• сприяння самодостатності в рамках Союзу;
• сприяння рівності статей;
• повага демократичних принципів, прав людини, верховенства закону та сумлінного державного управління;
• сприяння соціальній справедливості з метою забезпечення збалансованого економічного розвитку;
• повага недоторканності людського життя, засудження та відмова від безкарності і політичних вбивств, актів тероризму та підривної діяльності;
• осуд і відмова від неконституційної зміни урядів.

Голови Асамблеї Африканського союзу

Голова	Країна	Час головування
Табо Мбекі	ПАР	липень 2002-липень 2003
Жоакім Чіссано	Мозамбік	липень 2003-липень 2004
Олусегун Обасанджо	Нігерія	липень 2004-грудень 2005
Дені Сассу-Нгессо	Республіка Конго	січень 2006-січень 2007
Джон Куфуор	Гана	січень 2007-січень 2008
Джакайя Кіквете	Танзанія	січень 2008-січень 2009
Муаммар Каддафі	Лівія	січень 2009-січень 2010
Бінгу ва Мутаріка	Малаві	січень 2010-січень 2011
Теодоро Обіанг Нгема Мбасого	Екваторіальна Гвінея	січень 2011-січень 2012
Томас Яї Боні	Бенін	січень 2012-січень 2013
Гайле Мар'ям Десалень	Ефіопія	січень 2013-січень 2014
Мохаммед ульд Абдель Азіз	Мавританія	січень 2014-січень 2015
Роберт Мугабе	Зімбабве	січень 2015-січень 2016
Ідріс Дебі	Чад	січень 2016-січень 2017
Альфа Конде	Гвінея	січень 2017-січень 2018
Поль Кагаме	Руанда	січень 2018-лютий 2019
Абдель Фаттах ас-Сісі	Єгипет	лютий 2019-лютий 2020
Сиріл Рамафоса	ПАР	лютий 2020-лютий 2021
Фелікс Чісекеді	ДР Конго	лютий 2021-лютий 2022

Саміти Африканського Союзу

Самміт	Країна проведення	Місто	Дата	Тема
33й[15]	Ефіопія	Аддис-Абеба	9-10 лютого 2020[16]	«Silencing the guns: creating conducive conditions for Africa's development'»[15]
12 Extraordinary Summit on AfCFTA[17]	Нігер	Ніамей	4-8 липня 2019	«Refugees, Returnees and Internally Displaced Persons: Towards Durable Solutions to Forced Displacement in Africa»
32[18]	Ефіопія	Аддис-Абеба	10-11 лютого 2019	«Refugees, Returnees and Internally Displaced Persons: Towards Durable Solutions to Forced Displacement in Africa»
11 Extraordinary Summit on AfCFTA[19]	Ефіопія	Аддис-Абеба	5-18 листопада 2018
31[20]	Мавританія	Нуакшот	25 червня-2 липня 2018	«Winning the Fight against Corruption: A Sustainable Path to Africa's Transformation»
10 Extraordinary Summit on AfCFTA[21]	Руанда	Кігалі	17-21 березня 2018	«Creating One African Market»
30[22]	Ефіопія	Аддис-Абеба	22–29 січня 2018	«Winning the Fight against Corruption: A Sustainable Path to Africa's Transformation»
29[23]	Ефіопія	Аддис-Абеба	27 червня–4 липня 2017	«Harnessing the Demographic Dividend through Investments in Youth»
28[24]	Ефіопія	Аддис-Абеба	22–31 січня 2017	«Harnessing the Demographic Dividend through investments in Youth»
27[25]	Руанда	Кігалі	10–18 липня 2016	«African Year of Human Rights with particular focus on the Rights of Women»
26[26]	Ефіопія	Аддис-Абеба	21–31 січня 2016	«African Year of Human Rights with particular focus on the Rights of Women»
Third India-Africa Forum Summit	Індія	Нью-Делі	26–29 жовтня 2015	Reinvigorated Partnership-Shared Vision
25[27][28]	ПАР	Йоганнесбург	7–15 червня 2015	«Year of Women Empowerment and Development Towards Africa's Agenda 2063»
24[29]	Ефіопія	Аддис-Абеба	23–31 січня 2015	«Year of Women Empowerment and Development Towards Africa's Agenda 2063»
2 Africa-Turkey Summit	Екваторіальна Гвінея	Малабо	19–21 листопада 2014	«A new model of partnership to enhance a sustainable development and integration of Africa»
23[30]	Екваторіальна Гвінея	Малабо	20–27 червня 2014	«Year of Agriculture and food security»
22[31][32]	Ефіопія	Аддис-Абеба	21–31 січня 2014	«Year Agriculture and food security, Marking 10th Anniversary of the Adoption of the Comprehensive Africa Agriculture Development Programme (CAADP)»
Extraordinary Summit on the ICC[33]	Ефіопія	Аддис-Абеба	11–12 жовтня 2013	«Africa's relationship with the ICC»
21[34]	Ефіопія	Аддис-Абеба	19–27 травня 2013	«Panafricanism and African Renaissance»
20[35]	Ефіопія	Аддис-Абеба	27–28 січня 2013	«Panafricanism and African Renaissance»
Diaspora Summit[36]	ПАР	Sandton	23–25 травня 2012	«Towards the realisation of a united and integrated Africa and its diaspora»
19[37]	Ефіопія	Аддис-Абеба	9–16 липня 2012	«Boosting Intra-African trade»
18[38]	Ефіопія	Аддис-Абеба	23–30 січня 2012	«Boosting Intra-African trade»
17[39]	Екваторіальна Гвінея	Малабо	23 червня–1 липня 2011	«Youth empowerment for sustainable development»
2 Africa-India Summit	Ефіопія	Аддис-Абеба	20–25 травня 2011	«Enhancing partnership: shared vision»
16[40]	Ефіопія	Аддис-Абеба	24–31 січня 2011	«Towards greater unity and integration through shared values»
15[41]	Уганда	Кампала	19–27 липня 2010	«Maternal, Infant, and Child Health and Development in Africa»
14[42]	Ефіопія	Аддис-Абеба	25 січня–2 лютого 2010	«Information and Communication Technologies (ICT) in Africa: Challenges and Prospects for Development»
13[43]	Лівія	Сирт	24 червня–3 липня 2009	«Investing in Agriculture for Economic Growth and Food Security»
12[44]	Ефіопія	Аддис-Абеба	26 січня–3 лютого 2009	«Infrastructure Development in Africa»
11[45]	Єгипет	Шарм-еш-Шейх	24 червня–1 липня 2008	«Meeting the Millennium Development Goals on Water and Sanitation»
10[46]	Ефіопія	Аддис-Абеба	25 січня–2 лютого 2008	«Industrial Development of Africa»
9[47]	Гана	Аккра	25 червня–6 липня 2007	«Grand Debate on the Union Government»
8[48]	Ефіопія	Аддис-Абеба	22–30 січня 2007	1. Science, Technology and Scientific Research for Development 2. Climate change in Africa
7[49]	Гамбія	Банжул	25 червня–2 липня 2006	«Rationalisation of Recs and Regional Integration»
6[50]	Судан	Хартум	16–24 січня 2006	«Education and Culture»
5[51]	Лівія	Сирт	28 червня 2005–29 червня 2005
Extraordinary summit on UN Reform[52]	Ефіопія	Аддис-Абеба	4 серпня 2005
4[53]	Нігерія	Абуджа	24–31 січня 2005
3[54]	Ефіопія	Аддис-Абеба	6–8 липня 2004
2[55]	Мозамбік	Мапуту	2–12 липня 2003
1[56]	ПАР	Дурбан	28 червня–10 липня 2002	«Peace, Development and Prosperity: The African Century»

Китай та Африканський Союз

Китай розглядає Африканський Союз як одного з ключових партнерів на африканському континенті. 1996 року Голова КНР Цзянь Цземінь відвідав штаб-квартиру Організації африканської єдності (попередниці АС), де виголосив промову під назвою «На шляху до нової історичної ери китайсько-африканської дружби». В ній він виклав п'ять принципів співробітництва Китаю з країнами Африки:

• прагнення до щирої дружби та надійного партнерства;
• рівність у стосунках, взаємоповага до суверенітету та невтручання у внутрішні справи один одного;
• прагнення до спільного розвитку на основі взаємної вигоди;
• розширення співробітництва у міжнародних справах;
• погляд у майбутнє та створення нового блискучого світу^[57].

У новому столітті контакти між офіційними особами Китаю та Африканського Союзу відбуваються на регулярній основі^[58]. У березні 2015 року КНР відкрила посольство при Африканському Союзі^[59]. Першим китайським послом при організації став Кван Вейлін. У вересні 2018 року представництво АС відкрилося у Пекіні^[60].

Співробітництво Китаю з Африканським Союзом вийшло на новий рівень, коли 2012 року КНР збудував для організації нову штаб квартиру в Аддис-Абебі, вартістю у $200 млн^[61]. 2018 року ця будівля опинилася у центрі скандалу після публікації у французькій газеті Ле Монд, в якій стверджувалося, що Китай оснастив електронні системи штаб-квартири АС шпигунським обладнанням, яке надсилало всю зібрану інформацію на сервери у Шанхаї^[62].

Україна та Африканський Союз

У 2016 році Україна отримала статус спостерігача при Африканському Союзі^[63]. 22 червня 2016 року тимчасовий повірений у справах України в Ефіопії Михайло Кириченко вручив акредитаційного листа голові Африканського Союзу Нкосазані Дламіні-Зумі.^[64]

Мови

Конституційний акт Африканського Союзу проголосив робочими арабську, англійську, французьку, португальську та африканські мови «за можливості»^[65]. Протокол, що вніс зміни в Конституційний акт, прийнятий у 2003 додав до цього переліку іспанську, суахілі та «будь-яку африканську мову», а також означив шість мов як офіційні, а не робочі^[66]. Практично, переклад документів Союзу навіть на чотири робочі мови створює значні затримки й проблеми.

Заснована у 2001 Африканська академія мов пропагує використання й зміцнення африканських мов серед народів Африки.

Див. також

• Емблема Африканського союзу