Матусевич Віталій Олегович

Віта́лій Оле́гович Матусевич (12 серпня 1986 — 31 липня 2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.^[2]

Матусевич Віталій Олегович
Сержант
Загальна інформація
Народження	12 серпня 1986(1986-08-12) Жовті Води[1]
Смерть	31 липня 2014(2014-07-31) (27 років) Шахтарськ
Поховання	Центральне кладовище
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	25 ОПДБр Бої за Дебальцеве
Війни / битви	Російсько-українська війна Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Пам'ятний знак «За воїнську доблесть» (Міністерство оборони України)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Матусевич.

Життєпис

Народився 1986 року в місті Жовті Води; старший син у багатодітній родині. Закінчив криворізьку школу № 75, що на Соцмісті. Відслужив у лавах Збройних сил України, у повітряно-десантних військах, займався парашутним спортом. Як резервіст брав участь кожні пів року в навчаннях десантників. 2007 року пішов працювати на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» — у цех блюмінгу № 2. Закінчив Криворізький політехнічний коледж, перейшов працювати до залізничного цеху № 1.

Призваний до лав ЗСУ під час першої хвилі мобілізації. Командир бойової машини десанту, 25-та окрема повітряно-десантна бригада.

Зголосився очолювати колону, бо вважав, що його побратими, які мають свої сім'ї, повинні мати більше шансів вижити. Загинув 31 липня 2014-го при виконанні бойового завдання — під час потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій українських військ та одночасної атаки із засідки — на колону БТРів десантників поблизу Шахтарська.

Похований у місті Кривий Ріг, Центральне кладовище, Алея Слави.

Удома залишилися батьки, сестра та двоє братів.^{[джерело?]}

Нагороди та вшанування

• 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність III ступеня» (посмертно).
• Криворізькою міською радою нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеня (посмертно).
• На честь Матусевича названо вулицю у Кривому Розі^[3].
• Відзнака Міністра Оборони України «За воїнську доблесть»

Джерела

• Указ Президента України від 14 листопада 2014 року № 873/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
• Загиблі герої
• Книга пам'яті полеглих за Україну. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020.
• Небесна Гвардія