Медушевський Віталій Зенонович

Віта́лій Зено́нович Медуше́вський (21 травня 1974(19740521) — 3 серпня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Медушевський Віталій Зенонович
Солдат
Загальна інформація
Народження	1 травня 1974(1974-05-01)  Довбиш, Довбиська селищна рада, Баранівський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	4 серпня 2014(2014-08-04) (40 років)  Луганськ, Україна
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	30 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Луганський аеропорт
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Медушевський.

Життєпис

Народився 1974 року в смт Довбиш (Баранівський район, Житомирська область). Був найменшою дитиною у багатодітній родині. Закінчив середню школу смт Довбиш; вступив до місцевого ПТУ та отримав спеціальність тракториста-машиніста широкого профілю. Проходив строкову військову службу в лавах ЗСУ. Повернувшись додому, влаштувався на підприємство, де все життя пропрацювали його батьки — Довбиський порцеляновий завод. В 1990-х довелося перекваліфікуватися на будівельника, освоїти кілька видів будівельних робіт. Певний час їздив на заробітки, по тому став працювати за місцем проживання.

Мобілізований у березні 2014 року. Механік-водій 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Після навчання став сапером і був розподілений у роту розмінування. Побував вдома у відпустці.

3 серпня 2014 року загинув від кулі снайпера, несучи варту на одному з блокпостів під Луганськом. Виконуючи бойове завдання — мінування підходів до блокпосту, натрапив на ворожий загін, який направлявся на їхні позиції.

Залишились батьки, дружина Ганна (на той час при надії; 14 вересня 2014 року народилась дочка Віталіна), донька Ганна 2010 р.н. від першого шлюбу, брат.

Похований в Довбиші 6 серпня 2014-го; прийшло більше тисячі людей.

Нагороди та вшанування

• 15 травня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
• грамота Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони
• його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 4, місце 19
• 22 січня 2015 року на будівлі довбиської загальноосвітньої школи, де навчався Віталій Медушевський, йому відкрито меморіальну дошку
• 3 серпня вгановується на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії на Сході України.

Джерела

• Медушевський Віталій Зенонович [Архівовано 3 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
• Медушевський Віталій Зенонович [Архівовано 3 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Український меморіал
• В селищі Житомирської області поховали бійця 30-ї бригади, який загинув під Луганськом [Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.]
• Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
• В селищі Житомирської області поховали бійця 30-ї бригади, який загинув під Луганськом
• 3 серпня 2014 року загинув в зоні АТО Віталій Медушевський
• У Міноборони Дзвін Пам'яті пролунав дев'ять разів. У відомстві вшанували загиблих Героїв
• День пам'яті Віталія Медушевського. Врятував побратимів ціною власного життя!