Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Меркушина Анастасія Олегівна
українська біатлоністка, чемпіонка світу з біатлону серед юніорів З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Анастасія Олегівна Меркушина (нар. 14 січня 1995, Суми, Україна) — українська біатлоністка. Чемпіонка Європи. Заслужений майстер спорту України. Чемпіонка світу з біатлону серед юніорів, дворазова чемпіонка Європи з біатлону серед юніорів, учасниця етапів Кубка світу. Донька української біатлоністки Ірини Меркушиної.
| Анастасія Меркушина Меркушина Анастасія Олегівна | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Національність | українка |
| Громадянство | Україна |
| Місце проживання | с. Підгородне, Тернопільська область, Україна |
| Народження | 14 січня 1995 (30 років) Суми, Україна |
| Зріст | 162 см |
| Alma mater | Тернопільський економічний університет |
| Військове звання | старший лейтенант |
| Батько | Меркушин Олег Валерійович |
| Спорт | |
| Країна | Україна |
| Вид спорту | біатлон |
| Спортивне звання | |
| Клуб | «Динамо» (Тернопіль) |
| Меркушина Анастасія Олегівна у Вікісховищі | |
13 березня 2022 року Анастасія Меркушина розповіла, що вирішила захищати територіальну цілісність України у прикордонних військах[1].
Remove ads
Юніорська кар'єра
Узагальнити
Перспектива
Біатлоном почала займатися в клубі «Динамо» (Львів), першими тренерами були батьки — Олег Меркушин та Ірина Меркушина-Корчагіна, пізніше разом із батьками переїхала в Тернопіль.
У 2011 році стала абсолютною (триразовою) чемпіонкою V зимових юнацьких спортивних ігор України.
З 2010 року виступає на міжнародних змаганнях. На юніорському чемпіонаті світу 2010 року в Турсбю найкращим результатом 15-річної спортсменки стало 14-е місце в спринті. У наступному турнірі, у 2011 році, виграла срібну медаль в естафеті серед дівчат, у команді з Юлією Бригінець та Іриною Варвинець. У 2012 році на світовому юніорському чемпіонаті в Контіолахті перемогла в естафетній гонці, разом з Юлією Бригінець і Юлією Журавок, у тому ж році на юніорському чемпіонаті Європи в Осрбліє стала бронзовим призером змішаної естафети разом с Іриною Варвинець, Іваном Моравським і Олександром Дахно.
У 2013 році на Європейському юнацькому олімпійському фестивалі в Брашові стала чемпіонкою в естафеті і бронзовим призером у спринті.
На юніорському чемпіонаті світу 2013 року виграла дві медалі — в естафеті разом з Юлією Журавок та Анастасією Ничипоренко завоювала срібло, а в індивідуальній гонці стала третьою, пропустивши вперед росіянку Уляну Кайшеву і подругу по команді Журавок. У 2014 році в чемпіонаті світу серед юніорів не брала участі, а на європейському рівні в Новому Месті-на-Мораві стала срібним призером в індивідуальній гонці, поступившись Анастасії Євсюніній.
У 2015 році стала дворазовою чемпіонкою Європи серед юніорів, вигравши спринт і гонку переслідування на змаганнях в Отепя, у змішаній естафеті на цьому ж турнірі завоювала бронзу. На світовому юніорському чемпіонаті того ж року в Раубичах посідала в особистих видах 7, 8 та 11 місця.
У 2016 році посіла друге місце в індивідуальній гонці на юніорському чемпіонаті світу в Кейле-Гредіштей, а на європейському рівні виграла золото в індивідуальній гонці в Поклюці. Також у сезоні 2015/2016 завоювала малий глобус юніорського кубку IBU в індивідуальних гонках.
У 2014 році також ставала бронзовим призером юніорського чемпіонату світу з літнього біатлону в Тюмені в змішаній естафеті. У 2015 році на аналогічному турнірі в Кейле-Гредіштей стала триразовою чемпіонкою світу, перемігши в спринті, гонці переслідування і змішаній естафеті. У 2016 році в Отепя виграла золото в спринті, срібло в змішаній естафеті і бронзу в гонці переслідування.
Remove ads
Доросла кар'єра
Узагальнити
Перспектива
Неодноразово ставала призеркою чемпіонатів України серед дорослих, у тому числі у 2012 і 2013 роках вигравала срібло в жіночій естафеті в складі команди «Динамо»[2][3], у 2013 році стала бронзовим призером у спринті[4]. У 2013 у складі команди «Динамо»[5] і у 2015 році в складі збірної Тернополя[6] вигравала срібло чемпіонату України з літнього біатлону в змішаних естафетах, а у 2016 році стала срібним призером у спринті[7].
На Кубку IBU дебютувала в 16-річному віці в сезоні 2010/2011 на етапі в Бейтостолені, у своїй першій спринтерській гонці посіла 67-е місце. В сезоні 2012/2013 набрала перші очки цього турніру, посівши 11-е місце в спринті на етапі в Острові. В сезоні 2014/2015 уперше піднялася на подіум цього турніру, посівши друге місце на етапі в Обертілліяху. У сезоні 2015/2016 отримала першу перемогу на одному з етапів в одиночній змішаній естафеті, а в сезоні 2016/2017 на етапі в Ріднау стала дворазовою переможницею, також вигравши в одиночній змішаній естафеті і вперше в кар'єрі в особистій гонці (спринті).
На Кубку світу дебютувала 4 грудня 2014 року в індивідуальній гонці в Естерсунді, де посіла 51-е місце. 11 грудня 2016 року вперше потрапила на п'єдестал Кубку світу, посівши третє місце в жіночій естафеті на етапі в Поклюці. В особистих гонках уперше набрала очки 6 січня 2017 року в спринті на етапі в Обергофі, посівши 19-е місце.
25 січня 2017 року Анастасія Меркушина завоювала бронзу на чемпіонаті Європи (Душники-Здруй, Польща)[8].
Remove ads
Виступи на Олімпійських іграх
З сезону 2012 результати зимових Олімпійських ігор не зараховуються до загального заліку Кубку світу.
Виступи на чемпіонатах світу
Виступи на чемпіонатах світу серед юніорів
| Рік | Місце проведення | Інд | Спр | Пр | ЗМ |
| 2011 | — | 46 | 54 | 2 | |
| 2012 | 5 | 46 | 37 | 1 | |
| 2013 | 3 | 17 | 17 | 2 | |
| 2015 | 7 | 11 | 8 | 6 | |
| 2016 | 2 | — | — | — |
Remove ads
Виступи на чемпіонатах Європи
[*] — юніорські змагання
Remove ads
Кубок світу
Місця в кубках світу
Подіуми на етапах кубків світу
Статистика кубка світу
| 2014–2015 | Остерсунд |
Гохфільцен |
Поклюка |
Обергоф |
Рупольдінг |
Антерсельва |
Нове Место |
Гольменколен |
ЧС Контіолахті |
Ханти-Мансійськ |
Підсумки | |||||||||||||||||||||||||
| ЗМ | Інд | Спр | Пр | Спр | Ест | Пр | Спр | Пр | МС | Ест | Спр | МС | Ест | Спр | МС | Спр | Пр | Ест | ЗМ | Спр | Пр | Інд | Спр | Ест | ЗМ | Спр | Пр | Інд | Ест | МС | Спр | Пр | МС | Очок | Місце | |
| — | 50 | 86 | — | — | — | — | — | — | — | 6 | 58 | — | 5 | 57 | — | 62 | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 0 | — | |
| 2016–2017 | Остерсунд |
Поклюка |
Нове Место |
Обергоф |
Рупольдінг |
Антхольц |
ЧС Гохфільцен |
Пхьончхан |
Контіолахті |
Холменколен |
Підсумки | |||||||||||||||||||||||||||
| ЗМ | ОЗМ | Інд | Спр | Пр | Спр | Пр | Ест | Спр | Пр | МС | Спр | Пр | МС | Ест | Спр | Пр | Інд | МС | Ест | ЗМ | Спр | Пр | Інд | Ест | МС | Спр | Пр | Ест | Спр | Пр | ОЗМ | ЗМ | Спр | Пр | МС | Очок | Місце | |
| 10 | — | 48 | 77 | — | — | — | 3 | 48 | 44 | — | 19 | 39 | — | 4 | 23 | 23 | 58 | — | 4 | — | 10 | 8 | 33 | 2 | 14 | 31 | 38 | 7 | 30 | 40 | 7 | — | 54 | 36 | — | 190 | 37 | |
| 2017–2018 | Естерсунд |
Гохфільцен |
Аннесі |
Обергоф |
Рупольдінг |
Антгольц |
ОІ Пхьончхан (*) |
Контіолахті |
Гольменколен |
Тюмень |
Підсумки | |||||||||||||||||||||||||||
| ОЗМ | ЗМ | Інд | Спр | Пр | Спр | Пр | Ест | Спр | Пр | МС | Спр | Пр | Ест | Інд | Ест | МС | Спр | Пр | МС | Спр | Пр | Інд | МС | ЗМ | Ест | Спр | ОЗМ | ЗМ | МС | Спр | Пр | Ест | Спр | Пр | МС | Очок | Місце | |
| — | — | 37 | 34 | 25 | 24 | 22 | — | 45 | 28 | — | 32 | 25 | 5 | 19 | 11 | 12 | DNS | — | — | 55 | 46 | 70 | — | — | 11 | 61 | 2 | — | — | 59 | 36 | 8 | — | — | — | 157 | 42 | |
| 2018–2019 | Поклюка |
Гохфільцен |
Нове Место |
Обергоф |
Рупольдінг |
Антерсельва |
Кенмор |
Солджер Голлов |
ЧС Остерсунд |
Гольменколлен |
Підсумки | ||||||||||||||||||||||||
| ЗМ | Інд | Спр | Пр | Спр | Пр | Ест | Спр | Пр | МС | Спр | Пр | Ест | Спр | Ест | МС | Спр | Пр | МС | Інд | Ест | Спр | Пр | ЗМ | ЗМ | Спр | Пр | Інд | Ест | МС | Спр | Пр | МС | Очок | Місце | |
| 3 | 16 | 46 | 37 | 67 | — | 8 | 14 | 22 | 23 | 35 | 19 | 8 | 56 | 15 | — | 35 | 35 | — | — | — | — | — | — | 7 | 28 | 15 | 10 | 3 | 25 | 57 | 50 | — | 213 | 35 | |
| 2019–2020 | Остерсунд |
Гохфільцен |
Аннесі |
Обергоф |
Рупольдінг |
Поклюка |
ЧМ Антерсельва |
Нове Место |
Контіолахті |
Підсумки | |||||||||||||||||||||||
| ЗМ | Спр | Інд | Ест | Спр | Ест | Пр | Спр | Пр | МС | Спр | МС | Ест | Спр | Ест | Пр | ЗМ | Інд | МС | ЗМ | Спр | Пр | Інд | ОЗМ | Ест | МС | Спр | Ест | МС | Спр | Пр | Очок | Місце | |
| 4 | 49 | 31 | 9 | — | — | — | — | — | — | 46 | — | 6 | — | — | — | 5 | 37 | — | 5 | 10 | DNS | 11 | — | 3 | — | 21 | 4 | — | 32 | 24 | 90 | 50 | |
| 2020–2021 | Контіолахті |
Гохфільцен |
Обергоф |
Антерсельва |
ЧС Поклюка |
Нове Место |
Естерсунд |
Підсумки | |||||||||||||||||||||||||||||
| Інд | Спр | Спр | Ест | Пр | Спр | Ест | Пр | Спр | Пр | МС | Спр | Пр | ЗМ | Спр | Ест | МС | Інд | МС | Ест | ЗМ | Спр | Пр | Інд | Ест | МС | Ест | Спр | Пр | Спр | Пр | ЗМ | Спр | Пр | МС | Очок | Місце | |
| — | — | — | — | — | 60 | — | 56 | — | — | — | 92 | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 13 | 3 | — | 4 | 22 | 29 | 27 | 55 | — | 78 | — | — | 73 | 57 | |
| 2021–2022 | Остерсунд |
Гохфільцен |
Аннесі-Ле-Гран-Борнан |
Обергоф |
Рупольдінг |
Антерсельва |
ОІ Пекін |
Контіолахті |
Отепяе |
Осло |
Підсумки | ||||||||||||||||||||||||||||
| Інд | Спр | Спр | Пр | Ест | Спр | Пр | Ест | Спр | Пр | МС | Спр | Пр | ЗМ | ОЗМ | Спр | Пр | Ест | Інд | МС | Ест | Інд | Спр | Пр | МС | Ест | ЗМ | Спр | Пр | Ест | Спр | МС | ЗМ | ОЗМ | Спр | Пр | МС | Очок | Місце | |
| 71 | — | — | — | 10 | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 88 | — | 9 | 37 | — | 11 | — | 24 | 25 | — | 7 | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 4 | 104 | |
| 2022–2023 | Контіолахті |
Гохфільцен |
Аннесі-Ле-Гран-Борнан |
Поклюка |
Рупольдінг |
Антерсельва |
ЧС Обергоф |
Нове Место |
Естерсунд |
Осло |
Підсумки | ||||||||||||||||||||||||||||
| Інд | Спр | Ест | Пр | Спр | Пр | Ест | Спр | Пр | МС | Спр | Пр | ЗМ | ОЗМ | Інд | МС | Ест | Спр | Пр | Ест | Ест | Спр | Пр | Спр | Пр | ЗМ | ОЗМ | Спр | Пр | ЗМ | ОЗМ | Інд | МС | Ест | Спр | Пр | МС | Очок | Місце | |
| — | — | — | — | 35 | 35 | 12 | 57 | 36 | — | 38 | 45 | — | 7 | 31 | — | 11 | 55 | DNS | 9 | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 30 | 60 | |
Remove ads
Особисте життя
Мама Анастасії, Ірина Меркушина, також займалася біатлоном і в 1990-ті роки брала участь у змаганнях Кубку світу в складі збірної України, завершила кар'єру 2004 року. Батько працює тренером з біатлону. Молодша сестра Олександра також займається біатлоном.
Закінчила факультет міжнародного бізнесу та менеджменту Тернопільського національного економічного університету (2016).
13 березня 2022 року Анастасія Меркушина розповіла, що вирішила захищати територіальну цілісність України у прикордонних військах[1].
Remove ads
Статистика стрільби
Remove ads
Державні нагороди
- Орден княгині Ольги II ст. (8 березня 2021 року) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, зразкове виконання службового обов'язку та багаторічну сумлінну працю[10]
- Орден княгині Ольги III ст. (9 вересня 2017) — За вагомий особистий внесок у розвиток та популяризацію фізичної культури і спорту в Україні, досягнення високих спортивних результатів та багаторічну плідну професійну діяльність[11]
- Лауреат Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України (2015)[12].
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads




