Григорів Михайло Семенович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Григорів.

Миха́йло Семе́нович Григо́рів (5 червня 1947, Лісний Хлібичин — 3 січня 2016, Київ^[1]) — український поет.

Григорів Михайло Семенович
Народився	5 червня 1947(1947-06-05) Лісний Хлібичин Коломийського району Івано-Франківської області
Помер	3 січня 2016(2016-01-03) (68 років) Київ
Діяльність	поет
Alma mater	Латвійський університет
Знання мов	українська

Біографія

Народився 5 червня 1947 р. в с. Лісний Хлібичин Коломийського району Івано-Франківської області.

Навчався у Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка.

Закінчив Латвійський університет. Працював в апараті НСПУ. Головний редактор газети «Вісник Чорнобиля».

Помер 3 січня 2016 року в Київській міській клінічній лікарні № 1^[1]. Похований у рідному селі.

Творчість

Автор поетичних збірок «Вези мене, конику», «Зелена квітка тиші», «Спорудження храму», «Сади Марії».

Перекладав з латвійської мови твори І. Зієдоніса, П. Зірнітіса, Е. Веверіса, О. Вацієтіса та ін.

Лауреат премії імені П. Тичини (1994).