Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Морачевський Пилип Семенович
український громадський діяч, поет, перекладач З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Пили́п Семе́нович Мораче́вський (псевд.- Хвилимон Галузенко; 14 (26) листопада 1806 — 26 вересня 1879 за іншими даними 17 (29) квітня 1879[2]) — український письменник, педагог, науковець, лексикограф, перекладач[3], просвітитель та книгознавець[4]. У 1860 році П. Морачевським був здійснений переклад Нового Завіту українською мовою, але заборонений Валуєвським циркуляром 1863 року та був виданий у 1906 році[5].
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Пилип Семенович Морачевський народився 26 (14 за ст.ст.) листопада 1806 р в селі Шестовиця Чернігівського повіту в сім'ї небагатого шляхтича.
Навчався в повітовій школі в Чернігові. Потім у міській гімназії, яку через п'ять років успішно закінчив.
1823 року закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету.
У 1832–1849 роках викладав математику і російську словесність у навчальних закладах Сум, Луцька, Кам'янця-Подільського. Зокрема, у 1835—1840 роках викладав логіку та російську словесність, а в 1840—1849 роках працював інспектором у Кам'янець-Подільській чоловічій гімназії [6].
Почав писати поетичні твори з 1830-х рр. (найвідоміші поеми «Чумаки, або Україна з 1768 року» та «До чумака, або Війна янгло-хранцузо-турецька»).
В 1831 році в «Украинском альманахе» (Харків) друкуються перші вірші Морачевського — «Первое мая», «Монастырь», «Дорога».
В грудні 1833 пише віршовану п'єсу «Чумаки».
У 1849–1859 роках — інспектор Ніжинського ліцею князя Безбородька та міської гімназії.
В 1853 року Морачевський подав на розгляд Імператорської академії наук створений ним «Словарь малороссийского языка».
В 1854 році — в «Киевских губернских ведомостях» надрукований вірш «Великому цареві нашому». В 1855 — в Києві з'явилася окремою книжечкою поема «До чумака, або Война янгло-хранцузо-турецька у 1853—1854 роках», з доданими до неї трьома віршами-панегіриками царям Миколі І і Олександрові II.
Поема «До чумака…» побудована у формі звернення до уявного образу чумака. Який десь подівся, може: «розхвабрувався і в чорноморці записався» і тепер воює проти чужинців. Так виникла можливість розповісти про різні етапи тієї війни, яка точилася на Чорному морі, в Криму, на Балтиці, на Білому морі, при обороні Петропавловська-Камчатського.
Ось один з епізодів поеми:
- Чорна хмара від заходу: Небо покриває…
- Україна плаче, тужить,
- Що долі не має.
- Вражі ляхи всі шляхи,
- Мов сарана, вкрили,
- Верховодять на Вкраїні,
- Як зможуть їх сили.
- Чванна шляхта по городах,
- По селах гасає;
- П'є, гупяє, що де зуздрить — : Собі загрібає;
- Бідний народ український: Нівечить, як хоче;
- Ріже, мучить божевільна,
- Ще й собі регоче!
- І козаки, і жінки їх,
- І діти, і хати — : Все її… Що хоче робить…
В 1859 році виходить у відставку. Наступні двадцять років живе з родиною (мав трьох синів і двох дочок) у селі Шняківка Ніжинського повіту.
П. С. Морачевський відомий в історії української культури як перший перекладач книг Нового Завіту та Книги псалмів українською літературною мовою. Ці переклади і сьогодні вважаються одними з найкращих, проте доля їх сумна, адже деякі з них так і не опубліковані й досі зберігаються в рукописах. Окремі тексти ще не віднайдені чи взагалі втрачені. П. Морачевський впродовж 1860—1865 років переклав такі книги Святого Письма: Євангеліє (1860), Діяння святих апостолів (кінець 1861 — початок 1862), Послання святих апостолів (1862—1863, місце знаходження невідоме), Апокаліпсис (1864) та Псалтир (кінець 1864 — травень 1865). Перекладач удосконалював переклади, тому вони мали не одну редакцію, зокрема, Євангеліє 1861 р. та 1864 р.; Діяння святих апостолів 1864 р.[7]
Російська академія наук визнала його переклад Євангелій найкращим серед усіх аналогічних слов'янських перекладів, але через мовну політику Російської імперії жоден із цих перекладів не був виданий за життя автора.
Лише в лютому 1905 року російська влада дала дозвіл на публікацію українського перекладу Святого Письма. Вперше надрукований навесні 1906 року (потім у 1914 і 1917 рр.) з благословення Святішого Синоду Російської Церкви, але дозволений для використання у церковних відправах був лише в період Української Центральної Ради за розпорядженням Всеукраїнської Православної Церковної Ради.
Євангелія в перекладах Морачевського були перевидані у Канаді (1948) і США (1966), їх досі використовують під час богослужінь. В Україні Євангеліє в перекладі П. Морачевського перевидане київським видавництвом «Простір» у 2011 році, а «Псалтир» — Національною бібліотекою України ім. Вернадського у 2015-му.
П. Морачевський написав рідною мовою також курс «Священної історії» для початкових шкіл і народного читання.
Помер 26 вересня 1879 p. в селі Шняківці поблизу Ніжина, де й похований на цвинтарі біля сільської церкви.
Remove ads
Вшанування пам'яті
В Чернігові та інших населених пунктах існує вулиця Пилипа Морачевського[8].
Видання творів
- Господа нашого Іисуса Христа Святе Євангеліє від Луки, українською мовою. – М. : Синодальная Типографія, 1907.
- Господа нашого Іисуса Христа Святе Євангеліє від Матфея, українською мовою. – М. : Синодальная Типографія, 1907.
- Твори / П. С. Морачевський ; упоряд. текстів, авт. передм. та допов. прим. П. П. Хропко, Ф. Ф. Кейда. — К.: Логос, 2001. — 339 с. — ISBN 966-581-223-8.
- Святе Євангеліє / [передм.: В. Козирський, В. Шендеровський; пер. укр. П. С. Морачевського]. — 2-ге вид. — К.: ПРОСТІР, 2011. — 296 с. : іл. — 1000 пр. — ISBN 978-966-2068-28-3.
- Псалтир: переклад новою українською літературною мовою П. С. Морачевського (1865) / Національна академія наук України [та ін.]; пер. П. С. Морачевського; підгот. до вид. Л. А. Гнатенко; [дослід.: Л. А. Гнатенко, В. В. Німчука; відп. ред. Л. А. Дубровіна]. — К.: НБУВ, 2015. — 196 с. : іл. — (Пам'ятки української мови: серія канонічної літератури). — 300 пр.
Примітки
Література
Посилання
Відеоматеріали про П. Морачевського
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads