Морозенко Павло Семенович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Морозенко.

Павло́ Семе́нович Морозе́нко (нар. 5 липня 1939, м. Сніжне, Донецька область, Українська РСР — пом. 14 липня 1991, Ростовська область, Російська РФСР) — український радянський актор театру і кіно, Заслужений артист УРСР (1973).

Павло Морозенко
Ім'я при народженні	Павло Семенович Морозенко
Народився	5 липня 1939(1939-07-05) м. Сніжне, Донецька область, УРСР
Помер	14 липня 1991(1991-07-14) (52 роки) Ростовська область, РРФСР утоплення
Національність	українець
Громадянство	СРСР
Діяльність	актор
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності	1960—1991
Дружина	Анна Михайлівна Морозенко
Діти	Андрій Павлович Морозенко
IMDb	nm0606131
Нагороди та премії
Заслужений артист України

Біографія

Павло Морозенко народився 5 липня 1939 року в м. Сніжне Донецької області (Сталінська область), територія України.

У 1960 році закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Працював у Київському академічному українському драматичному театрі ім. І. Франка, Миколаївському драматичному театрі ім. В. Чкалова, Ростовському-на-Дону театрі драми ім. М. Горького, в Київському театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра. З 1982 по 1991 роки — актор Московського академічного театру ім. В. Маяковського.

Дебютом у кіно став український фільм режисера Володимира Денисенка «Роман і Франческа», де Павло виконав головну чоловічу роль — Романа, моряка радянського судна «Тарас Шевченко» (роль Франчески виконала акторка Людмила Гурченко). Широку популярність приніс фільм режисера Володимира Мотиля «Женя, Женечка і «Катюша»».

Багато працював за кадром над озвучуванням радянських і закордонних фільмів. Майстер дубляжу — його голосом розмовляли відомі актори: Гойко Митич, Іван Миколайчук, Петро Вельяминов, Еміль Каревич, Отар Коберидзе, Петро Глебов, Лесь Сердюк, Михай Волонтир, Олександр Голобородько та ін.

Був членом спілок кінематографістів і театральних діячів Української РСР.

Павло Семенович Морозенко трагічно загинув (потонув у річці Дон) на території Ростовської області 14 липня 1991 року.

Фільмографія

• 1960 «Роман і Франческа» роль — Роман
• 1961 «Роки дівочі» роль — Олексій
• 1962 «Закон Антарктиди» роль — Микола Шворкін
• 1962 «Свіччине весілля» (фільм-вистава в постановці Київського театру ім. І. Франка) роль — доглядач Козека
• 1963 «Знайомтесь, Балуєв!» роль — Василь Марченко
• 1965 «Над нами Південний хрест» роль — Федір Бойко
• 1966 «Чому посміхалися зорі» (фільм-спектакль у постановці Київського театру ім. І. Франка) роль — Юрко
• 1966 «Безталанна» (фільм-спектакль у постановці Київського театру ім. І. Франка) роль — Гнат
• 1967 «Женя, Женечка і «Катюша»» роль — Олексій Зирянов
• 1967 «Десятий крок» роль — Осип Дзюба
• 1967 «Не судилось» (фільм-спектакль у постановці Київського театру ім. І. Франка) роль — Дмитро Ковбань
• 1968 «Чужий дім» роль — Федір
• 1968 «У неділю рано зілля збирала» (фільм-спектакль у постановці Київського театру ім. І. Франка)
• 1968 «Інтродукція» роль — Лисенко
• 1968 «Любов і долари»
• 1970 «Несподівана любов» роль — Олексій Концевий
• 1980 «Беремо все на себе» роль — адмірал
• 1981 «Останній гейм» роль — шеф банди
• 1981 «Танкодром» роль — полковник Фомін (роль озвучив інший актор)
• 1982 «Ніжність до ревучого звіра» роль — генерал-лейтенант Савелій Добротворський (роль озвучив актор Євген Паперний)
• 1983 «Ціна повернення» роль — Сергій (роль озвучив інший актор)
• 1985 «Такий дивний вечір у вузькому сімейному колі» (фільм-спектакль) роль — лісничий
• 1986 «Зустрічна смуга» (фільм-спектакль), роль — суддя
• 1988 «Слідство ведуть ЗнаТоКі. Без ножа і кастета. Справа № 21» (фільм-спектакль) роль — генерал-лейтенант міліції
• 1988 «І світло в темряві світить» (фільм-спектакль) роль — Яків
• 1989 «Жінки, яким пощастило» роль — Кутепов
• 1990 «Десять років без права листування» роль — батько Михайла
• 1990 «Війна» роль — генерал-майор Ракутін
• 1990 «Завтра була війна…» (фільм-спектакль у постановці Московського театру ім. В. Маяковського) роль — представник РАЙКОМу

Озвучування фільмів на кіностудії імені О.Довженка

• 1968 «На Київському напрямку» — генерал-майор Андрій Остапович Славута, роль актора Віталія Розстального (виробництво УРСР)
• 1969 «Серце Бонівура» (озвучив у фільмі дві ролі) — Сева Циганков, роль актора Євгена Гвоздева; полковник царської армії, роль актора Дмитра Франька (виробництво УРСР)
• 1969 «Острів Вовчий» — полковник полярної авіації, роль актора Олександра Гая (виробництво УРСР)
• 1970 «У тридев′ятому царстві…» — Поль, роль актора Сергія Сибеля (виробництво УРСР)
• 1970 «Білий птах з чорною ознакою» — Роман, роль актора Миколи Олійника (виробництво УРСР) (українська та російська мова)
• 1971 «Ніна» — Мефодій Гаврилович, роль актора Олександра Стародуба (виробництво УРСР)
• 1971 «Жива вода» — Антон Дем'янович, роль актора Олександра (Леся) Сердюка (виробництво УРСР)
• 1971 «Інспектор карного розшуку» — капітан міліції Білоус, роль актора Віктора Мірошниченка (виробництво УРСР)
• 1972 «Випадкова адреса» — Іван Купріянович, роль актора Петра Глєбова (виробництво УРСР)
• 1972 «Пропала грамота» — Зла людина (Сатана і п'ять його братів), роль актора Михайла Голубовича (виробництво УРСР)
• 1972 «Наперекір всьому / Živjeti za inat» — Саво, роль актора Боро Беговіча^[sr] (виробництво УРСР і СФРЮ)
• 1972 «Схованка біля Червоних каменів (Застава, в рушницю!)» — Григорій Іванович Кравцов, роль актора Олександра Пархоменка (виробництво УРСР)
• 1972 «Улюблений Раджа / Raja Jani» — Гаджендра Сінгх, роль актора Према Ната (виробництво Індія) (російський дубляж)
• 1974-77 «Народжена революцією. Комісар міліції розповідає» (озвучив у фільмі чотири ролі) — Степан Петрович Сергєєв, роль актора Улдіса Пуцитіса; Сомов, роль актора Віталія Розстального; старшина, роль актора Леся Сердюка; директор заводу, роль актора Юрія Заєва (виробництво УРСР)
• 1975 «Брати по крові / Blutsbrüder» — індіанець на прізвисько «Тверда Скеля», роль актора Гойко Мітіча (виробництво Німеччина) (російський дубляж)
• 1976 «Острів юності» — Михайло Антонович, роль актора Олександра Мовчана (виробництво УРСР)
• 1976 «Щедрий вечір» — Микола, роль актора Володимира Волкова (виробництво УРСР) (українська мова)
• 1976 «Два незнайомця / Do Anjaane» (виробництво Індія) (російський дубляж)
• 1977 «Всі і ніхто / Wszyscy i nikt^[pl]» — Шеф, роль актора Еміля Каревича^[pl] (виробництво Польща) (російський дубляж)
• 1978 «Бачу ціль» — полковник Федотов, роль актора Валентина Белохвостика (виробництво УРСР)
• 1978 «Передвіщає перемогу» — оповідач (виробництво УРСР)
• 1978 «За все у відповіді» (озвучив у фільмі дві ролі) — Георгій, роль актора Вадима Захарченка; м'ясник, роль актора Миколи Гудзя (виробництво УРСР)
• 1979 «Пробач, Аруна / Manzil» — адвокат Капур, роль актора Шрирама Лагу (виробництво Індія) (російський дубляж)
• 1979 «Чекайте зв′язкового» — командир партизанського загону, роль актора Отара Коберідзе (виробництво УРСР і ГРСР)
• 1979 «Вигідний контракт» — Олег Петрович Ведерников, роль актора Олександра Голобородька (виробництво УРСР)
• 1979 «Важка вода» — Арнольд Петрович, роль актора Бориса Борисова (виробництво УРСР)
• 1979 «Своє щастя» — начальник Тресту чоловік колишньої дружини Резнікова, роль актора Георгія Єпіфанцева (виробництво УРСР)
• 1979 «Розколоте небо» — Васильєв, роль актора Вадима Іллєнка (виробництво УРСР)
• 1979 «Твоя любов / Hum Tere Aashiq Hain» — Сардар Сантхалу, роль актора Ома Шивпурі (виробництво Індія) (російський дубляж)
• 1980 «Від Бугу до Вісли» — командир партизанського з′єднання Петро Вершигора, роль актора Міхая Волонтіра (виробництво УРСР)
• 1980 «Мерседес» втікає від погоні" — Василь Головин, роль актора Михайла Голубовича (виробництво УРСР)
• 1980 «Лісова пісня. Мавка» — Лісовик, роль актора Івана Миколайчука (виробництво УРСР)
• 1980 «Овід» — Джузеппе Мадзіні, роль актора Картлоса Марадішвілі (виробництво УРСР)
• 1981 «Останній гейм» — Володимир Сергійович Малаш, роль актора Всеволода Гаврилова (виробництво УРСР)
• 1981 «Аспарух: 681 – Велич хана / Аспарух: 681 – Величието на хана^[ru]» — хан Аспарух, роль актора Стойко Пеєва^[bg] (виробництво Болгарія) (російський дубляж)
• 1981 «Ярослав Мудрий» — Воінег, роль актора Всеволода Гаврилова (виробництво УРСР і РРФСР)
• 1987 «Випадок з газетної практики» — Гліб Костянтинович Подберезов, роль актора Петра Вельямінова (виробництво УРСР)
• 1988 «Дорога в пекло» — полковник Гончаров, роль актора Ромуалдса Анцанса^[ru] (виробництво УРСР)
• 1991 «Зброя Зевса» — Джон Баррі, роль актора Андрійса Жагарса (виробництво УРСР)

Нагороди

• Заслужений артист УРСР (1973)
• Державна премія РРФСР імені К. С. Станиславського за роль Григорія Мелехова у виставі (постановка Ростовського театру драми імені М. Горького) за романом М. Шолохова «Тихий Дон» (1976)
• Медаль «В пам'ять 1500-річчя Києва» (1982)

Література

• Оношенко Є., Стрижевський О. // Молоді актори українського кіно. К., 1966. — С.92—96.

Посилання

• Павло Морозенко на сайті «OKINO.ua»
• Павло Морозенко на сайті «Кіно-Театр.ру» [Архівовано 14 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• Павло Морозенко на сайті «RUSKINO.ru» [Архівовано 9 липня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• Павло Морозенко на сайті «Rusactors (Актори радянського і російського кіно)» [Архівовано 13 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• Павло Морозенко на сайті «Кінопошук.ру» [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
• Павло Морозенко на сайті «Bestactor.ru (Найкращі актори)» [Архівовано 3 листопада 2012 у Wayback Machine.] (рос.)