Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Сердюк Лесь Олександрович
радянський і український актор театру і кіно З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Лесь (Олекса́ндр) Олекса́ндрович Сердю́к (* 14 жовтня 1940, Харків, Українська РСР — † 26 травня 2010, Київ, Україна) — український актор. Заслужений артист УРСР (1982). Народний артист України (1996). У російській фільмографії знаний як Олександр, адже ім'я Лесь (названий на честь Курбаса) було надто «націоналістичним».
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Народився 14 жовтня 1940 року у Харкові у сім'ї українського актора Олександра Сердюка і оперної співачки Анастасії Левицької.
1961 року закінчив Харківський театральний інститут.
У 1961—1964 — актор Харківського театру драми ім. Т. Г. Шевченка, у 1964—1965 — Ризького ТЮГу, в 1966—1970 — Київського академічного театру російської драми ім. Лесі Українки, з 1970 — Київської державної кіностудії ім. О. Довженка.
Із 2008 року — актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.
Дебютував у кіно 1965 року. Перший фільм — «Загибель ескадри» (1965), де знявся разом зі своїм батьком. Загалом актор знявся в понад 90 фільмах. Серед останніх «Пригоди на хуторі біля Диканьки» (2008), «Від любові до кохання» (2008), «Мамай» (2003). Остання робота, в якому глядачі могли бачити Леся Сердюка — фільм «Тарас Бульба» російського режисера В. Бортка, у стрічці Сердюк зіграв козака Товкача.
За роль у фільмі «Солом'яні дзвони» (1987) у 1988 році отримав приз за найкращу чоловічу роль на фестивалі у Карлових Варах.
Останньою роллю в театрі став спектакль «Остання стрічка Креппа».
Викладач акторської майстерності в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого.
Одружувався кілька разів. Першою дружиною була акторка Ірина Буніна, з якою має спільну доньку — Анастасію Буніну, що теж стала акторкою.[1]
Помер 26 травня 2010 року у віці 69 років у Києві через рак легень, який в актора було виявлено навесні 2009 року[2]. Він проходив курс хімієтерапії в Києві, але безуспішно. Був похований 28 травня на Байковому кладовищі[3][4].
Remove ads
Фільмографія
Remove ads
Вшанування
У Харкові у 2016 році в рамках декомунізації з'явилась вулиця Леся Сердюка.
У Києві в грудні 2022 році безіменному скверу на вулиці Кубанської України, 27-31 у Деснянському районі надано ім'я Леся Сердюка[5].
Звання та нагороди
- Заслужений артист УРСР (1982).
- Народний артист України (1996)[6]
- Член-кореспондент Академії мистецтв України (1997)[7]
- Приз за найкращу чоловічу роль в фільмі «Солом'яні дзвони» на МКФ в Карлових Варах (1988, Чехословаччина).
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads