Московський нафтопереробний завод

Московський нафтопереробний завод (МНПЗ) — підприємство нафтопереробної промисловості Росії.

Московський нафтопереробний завод

55°38′38″ пн. ш. 37°47′55″ сх. д.
Тип	нафтопереробний завод
Правова форма	акціонерне товариство
Галузь	Нафтопереробна промисловість Росії
Засновано	1938
Штаб-квартира	Kapotnya Districtd
Продукція	бензин гас дизельне паливо Мазут
Виторг	431 700 000 $ (1994)[1]
Співробітники	2200 осіб
Холдингова компанія	Газпром нефть
mnpz.gazprom-neft.ru
Московський нафтопереробний завод у Вікісховищі

Москва

Місце розташування заводу

Історія

Майданчик почав роботу як крекінг-завод, призначений для переробки мазуту, доправленого з Баку водним транспортом (варто відзначити, що в цей період створили 5 таких підприємств – окрім Московського також Одеський, Херсонський, Бердянський та Саратовський крекінг-заводи). Враховуючи специфіку діяльності, в 1938-му ввели в дію установку термічного крекінгу потужністю 500 тисяч тонн мазуту на рік, а в 1939-му стала до ладу друга установка термічного крекінгу потужністю 540 тисяч тонн на рік. Крім того, в 1940-му ввели в дію установку вакуумної перегонки мазуту.

З 1948-го майданчик також почав переробляти нафту і за кілька років був перейменований на Московський нафтопереробний завод. З плином часу почали діяти такі потужності з первинної переробки нафти як:

- запущена в 1967-му установка АВТ-3 (АВТ – атмосферно-вакуумна трубчатка) потужністю 3 млн тонн на рік;

- введена в дію у 1976-му установка ЕЛОУ-АВТ-6 (електрознесолювальна установка – атмосферно-вакуумна трубчатка), що первісно могла переробляти 6 млн тонн на рік, а в подальшому досягнула рівня у 7 млн тонн;

- комплексна установка АТ-ВБ (атмосферна трубчатка – вісбрекінг) потужністю 1,5 млн тонн на рік, що поєднувала атмосферну перегонку з наступним вісбрекінгом отриманого мазуту (відомо, що проект перепрофіліювання старої установки термічного крекінгу на установку вісбрекінгу розробили та передали для реалізації в 1984 - 1985 роках).

Станом на 2017 рік після чергової модернізації ЕЛОУ-АВТ-6 загальна річна потужність заводу рахувалась як 12,15 млн тонн нафти.

У 2021-му ввели в дію комплекс з переробки нафти «Євро+», у складі якого діє установка атмосферної та вакуумної перегонки потужністю 6 млн тонн нафти на рік, що дало змогу вивести з експлуатації установку АВТ-3 (демонтована того ж року) та перевести вісбрекінг на роботу з гудроном, отриманим з «Євро+».

До інших основних установок заводу відноситься введена в 1983-му установка каталітичного крекінгу вакуумного газойлю Г-43-107 потужністю тонн на рік. Втім, чинна схема не забезпечує високого виходу світлих нафтопродуктів, тому в першій половині 2020-х уклали контракти на спорудження установок гідрокрекінгу та уповільненого коксування (зазвичай такі об’єкти працюють з вакуумним газойлем та гудроном).

Продукування високооктанових компонентів бензину забезпечували або забезпечують:

- запущена в 1967-му установка каталітичного риформінгу Л-35-11/300М потужністю 0,3 млн тонн на рік. Виведена з експлуатації у 2021 році;

- установка каталітичного риформінгу ЛЧ-35-11/1000 потужністю 1 млн тонн на рік;

- введена в 1995 – 1997 роках комбінована установка переробки бутан-бутиленової фракції каталітичного крекінгу, що випускає як метилтретинний бутиловий етер (MTBE, результат реакції ізобутилену з метанолом), так і олігомеризат (шляхом олігомеризації інших олефінів бутан-бутиленової фракції). Потужність майданчку по MTBE становить 40 тисяч тонн на рік;

- запущена у 2002-му одна з секцій установки підвищення якості пального КТД-200/720, що переробляє пропан-гексанову фракцію з отриманням  метил-трет-амілового ефіру (МТАЕ або ТАМЕ, результат реакції ізоамілену та метанолу);

- введена в дію у 2013-му установка ізомеризації легкої naphtha (під naphtha розуміють фракцію С5 – С9) потіжністю 650 тисяч тонн на рік;

- запущена у 2021-му у складі комплексу «Євро+» установка каталітичного риформінгу потужністю 1 млн тонн на рік.

Випуск супутньої продукції здійснюється на:

- установці полімеризації пропілену, що стала до ладу в 1995 – 1996 роках та має потужність 100 тисяч тонн на рік. Пропілен отримують з газів каталітичного крекінгу, для яких властивий підвищений вміст ненасичених вуглеводнів;

- установці фракціонування газів нафтопереробки ГФУ-2, що стала до ладу у 2015-му (для заміни старої установки, яка працювала з 1964 року) та випускає пропан, н-бутан та ізобутан і при цьому має потужність у 96 тисяч тонн на рік;

- введеній разом з комплексом «Євро+» установці фракціонування газів нафтопереробки з показником у 125 тисяч тонн на рік;

- установці отримання сірки потужністю 34 тисяч тонн на рік.

Обсяги діяльності

У 2014 та 2015 роках завод переробив по 11 млн тонн нафти.

У 2023-му переробили 11,6 млн тонн нафти та отримали 2,6 млн тонн бензину, 3,3 млн тонн дизельного пального, 0,9 млн тонн авіаційного гасу та 2,3 млн тонн мазуту.^{[2][3][4][5][6][7][8][9][10][11][12][13][14][15][16][17]}

Логістика

З 1962-го постачання нафти здійснювалось по трубопроводу Рязань – Москва, до якого у 1979-му приєднався нафтопровід Ярославль – Москва. У 2018-му Рязань – Москва перепрофіліювали на транспортування нафтопродуктів до столичного регіону, що стало можливим завдяки збільшенню пропускної здатності Ярославль – Москва.

Видача нафтопродуктів можлива через три перемички до Московського кільцьового нафтопродуктопроводу.