Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Моя ліва нога
фільм Джима Шеридана (1989) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
«Моя ліва нога: Історія Крісті Брауна» — біографічна комедійно-драматична стрічка 1989 року режисера Джима Шеридана[en] (його режисерський дебют), адаптована Шериданом та Шейном Коннотоном[en] за мотивами мемуарів[en] Крісті Брауна 1954 року. Спільне виробництво Ірландії та Великої Британії. У фільмі Деніел Дей-Льюїс грає Брауна, ірландця, який народився з церебральним паралічем і міг керувати лише лівою ногою. Браун виріс у бідній робітничій родині та став письменником і художником. Також у фільмі знялися Бренда Фрікер, Рей Макеналлі[en], Г'ю О'Конор[en], Фіона Шоу та Сиріл К'юсак[en].
Фільм вийшов у кінотеатрах 24 лютого 1989 року, отримав схвальні відгуки критиків і комерційний успіх, зібравши 14,7 мільйона доларів за бюджету в 600 000 фунтів стерлінгів. Рецензенти високо оцінили сценарій та режисуру фільму, його ідею та особливо гру Дей-Льюїса та Фрікера.[7][8] На 62-й церемонії вручення премії «Оскар»[en] фільм отримав п'ять номінацій, зокрема «найкращий фільм», а Дей-Льюїс і Фрікер перемогли в номінаціях «найкращий актор» та «найкраща жіночу роль другого плану» відповідно. 2018 році Британський інститут кінематографії поставив його на 53-тє місце серед найкращих британських фільмів XX століття.[9]
Remove ads
Сюжет
Узагальнити
Перспектива
1932 році в дублінській родині з 15 дітей народився Крісті Браун. Лікарі виявили в нього важку форму церебрального паралічу. Крісті не може ходити чи говорити. Його любить і підтримує його родина, особливо мама. Одного разу під час пологів мати Крісті падає сходами, і Крісті виявляється єдиною людиною вдома, яка це бачила. Він попросив кількох сусідів допомогти. Батько Крісті ніколи не вірив, що з Крісті щось вийде, але пишається ним, побачивши, як він лівою ногою, єдиною частиною тіла, яку може повністю контролювати, написав крейдою на підлозі слово «мати».
Крісті пробує малювати. Друзі залучають його до своїх занять, таких як вуличний футбол, але коли він малює картину та дарує її дівчині, яка йому подобається, вона повертає її. Пізніше його батько втрачає роботу, і сім'я стикається з надзвичайно важкими труднощами, тому Крісті розробляє план, як допомогти братам красти вугілля, засмутивши цим матір. Мати Крісті, яка поступово збирала заощадження в бляшанці біля каміна, нарешті збирає достатньо, щоб купити йому інвалідний візок.
Потім Крісті знайомиться з Ейлін Коул, яка відводить його до своєї школи для пацієнтів з церебральним паралічем і вмовляє подругу провести виставку його робіт. Крісті закохується в Коул, але коли під час вечері дізнається, що вона заручена, думає про самогубство. Його мати допомагає йому побудувати для себе приватну студію, але невдовзі після цього його батько помирає від інсульту, і під час поминок Крісті влаштовує бійку. Від цього моменту Крісті починає писати автобіографію «Моя ліва нога». Коул повертається, і вони відновлюють дружбу. Пізніше Крісті відвідує благодійний захід, де зустрічає свою кураторку, медсестру на ім'я Мері Карр. Вона починає читати його автобіографію. Він просить Мері піти з ним, і потім вони щасливо разом залишають свято.
Remove ads
У ролях
Remove ads
Виробництво
Дей-Льюїс зацікавився проєктом, коли прочитав вступну сцену, де він, у ролі Брауна, лівою ногою кладе платівку на програвач, а потім ставить на неї голку, щоб прослухати її.[10] Він сказав про цю сцену: «Я знав, що це неможливо зробити… і це мене заінтригувало».[10] Багато сцен знімалися віддзеркалено, оскільки він міг лише правою ногою виконувати дії, показані у фільмі. Готуючись до знімань, він провів деякий час в альма-матер Брауна в Дубліні. Пізніше, отримавши премію «Оскар», він повернувся туди з візитом.
Дей-Льюїс був відомий своєю надзвичайно методичною акторською грою[en] і наполягав на тому, щоб залишатися в ролі під час виробництва фільму, відмовляючись робити щось, що не міг зробити Браун. Це означало, що членам знімальної групи довелося переміщувати актора в інвалідному візку, пересаджувати його через перешкоди та навіть годувати.[11][12][13]
Прийняття
Узагальнити
Перспектива
_(cropped).jpg)
.svg){kind=link}
Денієл Дей-Льюїс і Бренда Фрікер здобули нагороди Оскар за найкращу чоловічу роль і найкращу жіночу роль другого плану відповідно.
Відгуки критиків
Фільм отримав широке схвалення критиків. На вебсайті агрегатора рецензій Rotten Tomatoes 98 % із 44 відгуків критиків — позитивні зі середнім рейтингом 8,2/10. У висновку вебсайту зазначено: «Безсумнівно, більшість прийде на фільм »Моя ліва нога" через гру Деніела Дей-Льюїса, але відмова фільму від песимізму надовго залишить його в пам'яті глядачів пізніше". Metacritic, який використовує середньозважену оцінку, присвоїв фільму оцінку 97 зі 100 на основі 18 відгуків, указавши на «загальне визнання».[14]
Роджер Еберт поставив фільму чотири зірки з чотирьох, написавши: «Моя ліва нога — чудовий фільм із багатьох причин, але найважливіша — він дає нам повну картину життя цієї людини. Це не надихаючий фільм, хоча він і надихає. Це не фільм, що викликає співчуття, хоча він і вселяє співчуття. Це історія впертого, складного, благословенного та обдарованого чоловіка, якому не пощастило, який зробив блискучу кар'єру та залишив нам кілька гарних книг, кілька гарних картин і приклад своєї мужності. Безумовно, це було нелегко».[15]
Оригінальний текст (англ.)
"My Left Foot" is a great film for many reasons, but the most important is that it gives us such a complete picture of this man's life. It is not an inspirational movie, although it inspires. It is not a sympathetic movie, although it inspires sympathy. It is the story of a stubborn, difficult, blessed, and gifted man who was dealt a bad hand, who played it brilliantly, and who left us some good books, some good paintings and the example of his courage. It must not have been easy.
2015 року видання The Hollywood Reporter опитало сотні членів академії, попросивши їх переголосувати щодо минулих суперечливих рішень. Члени Академії заявили, що якби їм дали другий шанс, вони б присудили премію «Оскар» 1990 року за найкращий фільм фільму «Моя ліва нога», а не фільму «Водій міс Дейзі».[16]
Нагороди
Remove ads
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads