Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Мітлиця повзуча

вид рослин З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Мітлиця повзуча
Remove ads

Мітлиця повзу́ча[1][2], мітлиця пагониста [3], мітлиця біла[1] (Agrostis stolonifera) багаторічна рослина родини тонконогових. Кормова, протиерозійна та декоративна рослина, що використовується як газонна трава.

Коротка інформація Мітлиця повзуча, Охоронний статус ...
Remove ads

Опис

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Ілюстрація мітлиці повзучої у книзі Яна Копса «Flora Batava», Volume XVI (1881)
Thumb
Волоть мітлиці повзучої
Thumb
Листя мітлиці повзучої
Thumb
Насіння мітлиці повзучої
Thumb
Мітлиця повзуча інтродукована у США
Thumb
Мітлиця повзуча в ботанічному саду Мюнхена-Німфенбурга

Багаторічний низовий злак 30-85 см заввишки. Утворює невеликі дерновинки з рясно вкритих листям столоновидних пагонів до 40 см завдовжки (в умовах затоплення досягають 200 см), що стеляться по поверхні ґрунту і легко вкорінюються. Основна маса коренів розташовується в шарі ґрунту до 6 см. Листя 3-10 см завдовжки, 2-4 мм завширшки, плоскі, тонкі, яскраво-зелені, численні; язичок верхніх стеблових листків 2,5-3 мм завдовжки. Волоті 5-15 см завдовжки, вузьковидовжені, з короткими сильношорсткуватими гілочками, що стирчать, після цвітіння — стиснуті. Колоски 1,5-2,5 мм завдовжки, одноквіткові, світло-зелені або фіолетові, на шорсткуватих ніжках, зазвичай безості. Верхня квіткова луска в 1,5-2 рази коротша за нижню, нижня трохи коротша колоскових. Пиляки близько 1 мм завдовжки, світло-жовті. перехресне Запилення перехресне (вітрозапилювані). Насінини мало опадають. Вага 1000 насінин 0,09 г. Цвітіння триває з червня по серпень. Розмноження — насіннєве, вегетативне (переважно); квітки утворюються відносно рідко навіть в сприятливих умовах.

Число хромосом: 2n = 28, 30, 33, 35, 40, 42.

Remove ads

Поширення

Узагальнити
Перспектива

Природний ареал

Натуралізація

У 21 столітті з'явились повідомлення про колонізацію мітлицею повзучою острова Маріон біля берегів Антарктиди, куди її насіння заноситься вітрами з Патагонії[4].

Культивування

Remove ads

Екологія

Гігромезофіт, з широкою екологічною амплітудою. Зустрічається переважно на заплавних вологих і заболочених луках, болотах, біля берегів водойм, на річкових піщаних і галечникових мілинах, на сирих лісових луках і узліссях, як бур'яна обабіч доріг і в населених пунктах; до верхнього гірського пояса. Надає перевагу перезволоженим, суглинним і глинистим ґрунтам, але зростає також на піщаних ґрунтах, може рости на кислих і слабозасолених ґрунтах. Холодостійка, стійка до затоплення (понад 100 днів), виносить помірне засолення.

Господарське значення

Хороша кормова пасовищна рослина, швидко розростається і відростає після інтенсивного поїдання худобою, стійка до витоптування, відрізняється високою поживністю. Декоративна, використовується для озеленення спортивних майданчиків та газонів. Перспективна для створення протиерозійних дернових покриттів.

Див. також

Примітки

Література

Джерела

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads