Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Населення Гватемали
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Населення Гватемали. Чисельність населення країни 2015 року становила 14,918 млн осіб (71-ше місце у світі)[1]. Чисельність гватемальців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 24,89 ‰ (53-тє місце у світі), смертність — 4,77 ‰ (196-те місце у світі), природний приріст — 1,82 % (63-тє місце у світі) 
.
Remove ads
Природний рух
Узагальнити
Перспектива
Відтворення
Народжуваність у Гватемалі, станом на 2015 рік, дорівнює 24,89 ‰ (53-тє місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,9 дитини на одну жінку (57-ме місце у світі)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 20,3 року, медіанний вік для жінок — 25—29 років (оцінка на 2009 рік)[1].
Смертність у Гватемалі 2015 року становила 4,77 ‰ (196-те місце у світі)[1].
Природний приріст населення у країні 2015 року становив 1,82 % (63-тє місце у світі)[1].
Вікова структура
Середній вік населення Гватемали становить 21,7 року (181-ше місце у світі): для чоловіків — 21, для жінок — 22,4 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 72,02 року (145-те місце у світі), для чоловіків — 70,07 року, для жінок — 74,06 року[1].
Вікова структура населення Гватемали, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:
- діти віком до 14 років — 35,57 % (2 704 784 чоловіки, 2 602 397 жінок);
- молодь віком 15—24 роки — 21,99 % (1 646 350 чоловіків, 1 633 666 жінок);
- дорослі віком 25—54 роки — 32,93 % (2 337 192 чоловіки, 2 575 674 жінки);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 5,2 % (370 456 чоловіків, 405 496 жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 4,31 % (298 319 чоловіків, 344 665 жінок)[1].
Шлюбність — розлучуваність
Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 3,8; коефіцієнт розлучуваності — 0,2; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 5[2][3].
Remove ads
Розселення
Густота населення країни 2015 року становила 152,5 особи/км² (83-тє місце у світі)[1]. Більшість населення країни мешкає в сільській місцевості на півдні, переважно в гірських районах придатних до ведення сільського господарства.
Урбанізація
Гватемала високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 51,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 3,4 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Гватемала (столиця) — 2,918 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].
Міграції
Річний рівень еміграції 2015 року становив 1,97 ‰ (165-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Біженці й вимушені переселенці
У країні налічується 251 тис. внутрішньо переміщених осіб, через внутрішній конфлікт між урядовими загонами, наркокартелями, бандитами, селянами та індіанцями майя, що закінчився 1996 року[1].
Гватемала є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[4].
Remove ads
Расово-етнічний склад
Головні етноси країни: метиси і європейці — 59,4 %, індіанці кіче — 9,1 %, какчікель — 8,4 %, мамці — 7,9 %, кекчі — 6,3 %, інші майя — 8,6 %, інші індіанці — 0,2 %, інші — 0,1 % населення (оціночні дані за 2001 census)[1].
Українська діаспора
Мови
Офіційна мова[5]: іспанська — розмовляє 60 % населення країни. Інші поширені мови: 23 індіанські мови (кіче, какчікель, мамська, гарифуна, хінка, кекчі) — 40 %.
Релігії
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво, протестантизм, традиційні вірування індіанців майя[1].
Remove ads
Освіта
Рівень письменності 2015 року становив 81,5 % дорослого населення (віком від 15 років): 87,4 % — серед чоловіків, 76,3 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 2,8 % ВВП країни, станом на 2013 рік (139-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 11 років, для хлопців — до 11 років, для дівчат — до 10 років (станом на 2013 рік).
Середня і професійна
Вища
Remove ads
Охорона здоров'я
Узагальнити
Перспектива
Забезпеченість лікарями у країні на рівні 0,93 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками у стаціонарах — 0,6 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 6,2 % ВВП країни (88-ме місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 22,73 ‰ (77-ме місце у світі); хлопчиків — 24,73 ‰, дівчаток — 20,62 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 88 випадків на 100 тис. народжень (64-те місце у світі)[1].
Гватемала входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Захворювання
Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, гарячка денге, малярія. Станом на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності[1].
2014 року зареєстровано 49,1 тис. хворих на СНІД (56-те місце у світі), це 0,54 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (64-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 1,7 тис. осіб (58-ме місце у світі)[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 16,4 % (100-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 12,6 % (оцінка на 2015 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.
Санітарія
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 98,4 % населення в містах і 86,8 % у сільській місцевості; загалом 92,8 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 77,5 %, в сільській місцевості — 49,3 %, загалом по країні — 63,9 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2006 рік, дорівнює 3,46 км³ на рік, або 259,1 тонни на одного мешканця на рік: з яких 15 % припадає на побутові, 31 % — на промислові, 54 % — на сільськогосподарські потреби[1].
Remove ads
Соціально-економічне становище
Узагальнити
Перспектива
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 70,9 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 62,6 %; частка осіб похилого віку — 8,3 %, або 12,1 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2014 року перебувало 59,3 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні виглядає таким чином: нижній дециль — 1,3 %, верхній дециль — 42,4 % (станом на 2006 рік)[1].
Станом на 2013 рік, у країні 1,6 млн осіб не має доступу до електромереж; 78 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 85 %, у сільській місцевості — 72 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 4,043 млн унікальних інтернет-користувачів (90-те місце у світі), що становило 27,1 % загальної кількості населення країни[1].
Трудові ресурси
Загальні трудові ресурси 2014 року становили 6,316 млн осіб (68-ме місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 31,2 %; промисловість і будівництво — 14,4 %; сфера послуг — 54,4 % (станом на 2014 рік)[1]. 929,85 тис. дітей у віці від 5 до 17 років (21 % загальної кількості) 2006 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 2,9 % працездатного населення, 2013 року — 3 % (20-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 6,3 %, серед юнаків — 6,5 %, серед дівчат — 5,8 % (117-те місце у світі)[1].
Remove ads
Кримінал
Наркотики
Велика транзитна країна для героїну і кокаїну на шляхах наркотрафіку до Мексики; 2005 року опійний мак вирощувався на площі 100 га (потенційно до 1 тонни чистого героїну на рік); вирощування марихуани для домашнього вжитку; відмивання грошей і корупція залишаються гострими внутрішніми проблемами країни[1].
Торгівля людьми
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Гватемали докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не повною мірою, країна перебуває у списку другого рівня[6][7].
Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Гендерний стан
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25-54 років — 0,91 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55-64 років — 0,91 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці старше за 64 роки — 0,87 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 0,97 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
Remove ads
Демографічні дослідження
Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:
- .
Переписи
Remove ads
Див. також
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads