Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Населення Зімбабве
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Населення Зімбабве. Чисельність населення країни на липень 2016 року становила 14,5 млн осіб (72-ге місце у світі)[1]. Оцінка кількості населення цієї держави враховує ефекти зайвої смертності через захворювання на СНІД. Чисельність зімбабвійців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 32,26 ‰ (34-те місце у світі), смертність — 10,13 ‰ (41-ше місце у світі), природний приріст — 2,21 % (39-те місце у світі) 
.
Remove ads
Природний рух
Узагальнити
Перспектива
Відтворення
Народжуваність у Зімбабве, станом на 2015 рік, дорівнює 32,26 ‰ (34-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 3,53 дитини на одну жінку (45-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 58,5 % (станом на 2010 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 20,5 року, медіанний вік для жінок — 25—29 років (оцінка на 2011 рік)[1].
Смертність в Зімбабве 2015 року становила 10,13 ‰ (41-ше місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2,21 % (39-те місце у світі)[1].
Вікова структура
Середній вік населення Зімбабве становить 20,6 року (188-ме місце у світі): для чоловіків — 20,5, для жінок — 20,8 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 57,05 року (205-те місце у світі), для чоловіків — 56,54 року, для жінок — 57,57 року[1].
Вікова структура населення Зімбабве, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:
- діти віком до 14 років — 37,88 % (2 723 586 чоловіків, 2 666 624 жінки);
- молодь віком 15—24 роки — 21,65 % (1 550 518 чоловіків, 1 530 737 жінок);
- дорослі віком 25—54 роки — 33,4 % (2 485 086 чоловіків, 2 267 125 жінок);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 3,57 % (184 517 чоловіків, 324 079 жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,49 % (193 928 чоловіків, 303 341 жінка)[1].
Шлюбність — розлучуваність
Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 24,6 року, жінки — 19,9 року, загалом — 22,3 року (дані за 2012 рік)[2].
Remove ads
Розселення
Густота населення країни 2015 року становила 40,3 особи/км² (180-те місце у світі)[1].
Урбанізація
Зімбабве середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 32,4 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 2,3 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Хараре (столиця) — 1,501 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].
Міграції
Річний рівень еміграції 2015 року становив 0 ‰ (77-ме місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Біженці й вимушені переселенці
Станом на 2015 рік, у країні постійно перебуває 5,4 тис. біженців з Демократичної Республіки Конго[1]. У той самий час у країні, станом на 2015 рік, присутнє невизначене число внутрішньо переміщених осіб через сутички під час виборів 2008 року, порушення прав людини, земельну реформу, економічну катастрофу[1].
У країні мешкає 300,0 тис. осіб без громадянства[1].
Зімбабве є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].
Remove ads
Расово-етнічний склад
Головні етноси країни: народи банту (шона, ндебеле та ін.) — 99,4 %, інші — 0,6 % населення (оціночні дані за 2012 рік)[1].
Українська діаспора
Мови
Офіційні мови[4]: шона (найбільш поширена), ндебеле, англійська. Інші поширені мови: 12 мов нацменшин — чева, чибарве, каланга, койсанська, намбія, ндау, шангані, сесото, сетсвана, тсонга, венда, коса і жестова мова.
Remove ads
Релігії
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: протестантизм — 75,9 % (апостольські церкви — 38 %, п'ятидесятництво — 21,1 %, інші — 16,8 %), римо-католицтво — 8,4 %, інші течії християнства — 8,4 %, традиційні вірування і іслам — 1,2 %, не сповідують жодної — 6,1 % (станом на 2011 рік)[1].
Remove ads
Освіта
Рівень письменності 2015 року становив 86,5 % дорослого населення (віком від 15 років): 88,5 % — серед чоловіків, 84,6 % — серед жінок[1].
Державні витрати на освіту становлять 2 % ВВП країни, станом на 2010 рік (155-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 10 років, для хлопців — до 10 років, для дівчат — до 10 років (станом на 2013 рік).
Середня і професійна
Вища
Remove ads
Охорона здоров'я
Узагальнити
Перспектива
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,08 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 1,7 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 6,4 % ВВП країни
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 26,11 ‰ (69-те місце у світі); хлопчиків — 28,4 ‰, дівчаток — 23,76 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 443 випадків на 100 тис. народжень (15-те місце у світі)[1].
Зімбабве входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Захворювання
Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, малярія, гарячка денге, шистосомози, сказ (станом на 2016 рік)[1].
2014 року зареєстровано 1,55 млн хворих на СНІД (4-те місце у світі), це 16,74 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (5-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 38,6 тис. осіб (6-те місце у світі)[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 8,4 % (143-тє місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 11,2 % (оцінка на 2014 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.
Санітарія
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 97 % населення в містах і 67,3 % в сільській місцевості; загалом 76,9 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): у містах — 49,3 %, у сільській місцевості — 30,8 %, загалом по країні — 36,8 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2002 рік, дорівнює 4,21 км³ на рік, або 333,5 тонни на одного мешканця на рік: з яких 14 % припадає на побутові, 7 % — на промислові, 79 % — на сільськогосподарські потреби[1].
Remove ads
Соціально-економічне становище
Узагальнити
Перспектива
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 80,4 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 75 %; частка осіб похилого віку — 5,3 %, або 18,7 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2012 року перебувало 72,3 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні виглядає таким чином: нижній дециль — 2 %, верхній дециль — 40,4 % (станом на 1995 рік)[1].
Станом на 2013 рік, у країні 8,5 млн осіб не має доступу до електромереж; 40 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 80 %, у сільській місцевості — 21 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 2,328 млн унікальних інтернет-користувачів (88-ме місце у світі), що становило 16,4 % загальної кількості населення країни[1].
Трудові ресурси
Загальні трудові ресурси 2015 року становили 5,777 млн осіб (71-ше місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 66 %; промисловість і будівництво — 10 %; сфера послуг — 24 % (1996)[1]. Безробіття 2009 року дорівнювало 95 % працездатного населення, 2005 року — 80 % (208-ме місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 8,7 %, серед юнаків — 7,7 %, серед дівчат — 9,8 % (116-те місце у світі)[1]. Реальний стан на ринку праці країни невідомий.
Remove ads
Кримінал
Наркотики
Транзитна країна для наркотрафіку марихуани, південно-східноазійського героїну, мандраксу і метамфетамінів до Південної Африки[1].
Торгівля людьми
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Зімбабве не докладає зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство не відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), країна перебуває у списку третього рівня[5][6].
Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Гендерний стан
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 1,1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 0,57 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 0,64 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
Remove ads
Демографічні дослідження
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
- .
Переписи
Див. також
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads